Постанова № 44312243, 18.05.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2015 року м.Житомир справа № 806/1213/15

час прийняття: 11 год. 20 хв. категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Слісарчук Б.Я.,

за участю: представників позивача Маковій О.Є., Нікадрова Н.А.,

представника відповідача Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства фірма "Санітас" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.01.2015 р. №0000062206,

встановив:

Приватне підприємство фірма "Санітас" звернулось до суду з позовом в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0000062206 від 21.01.2015 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем неправильно застосовані норми Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидента, в зв'язку з чим неправомірно донараховано зобов'язання з податку на прибуток іноземної юридичної особи.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях щодо позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що посадовими особами Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства Фірма "Санітас" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2013р. та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №8944/06-25-22-01/22065477 від 30.12.2014 року (а.с.8-19).

В акті перевірки зазначено, в тому числі, наступні порушення:

- п. 103.2. ст. 103, п. 160.2 ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок з доходів нерезидента "RYSIO HOLDINGS LIMITED" (Кіпр) в періоді, що перевірявся, на загальну суму 600 000 грн., в т.ч. за 2013 рік на суму 600 000 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000062206 від 21.01.2015 року, у зв"язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 600000,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 150000,00 грн. (а.с.20).

Не погоджуючись із зазначеними висновками контролюючого органу позивачем 29.01.2015 року №34 подано на них до Головного управління Міндоходів у Житомирській області скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення №0000062206 від 21.01.2015 року (а.с.22-24).

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 19.03.2015 року №285/6/06-30-10-07-07, податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції від 21 січня 2015 року №0000062206 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 750000 грн. (основний платіж - 600000 грн., фінансова санкція - 150000 грн.) залишено без змін, а скаргу ПП Фірма "Санітас"- без задоволення (а.с.26-30).

Суд погоджується з висновками податкового органу з наступних підстав.

Підставою для висновку податкового органу щодо збільшення суми грошового зобов"язання за платежем податку на прибуток іноземних юридичних осіб за спірний період, згідно акту перевірки, стало застосування ПП Фірма "Санітас" звільнення від оподаткування на час виплати в 2013 році доходу (дивідендів за 2006-2008 роки) в сумі 486322,19 дол. США., що еквівалентно 4000000,00 грн., нерезиденту "RYSIO HOLDINGS LIMITED" (Кіпр), який не є бенефіціарним (фактичним) власником дивідендів за 2006-2008 роки, та не утримання і несплата за ставкою 15 відсотків до бюджету податку з доходів нерезидента в сумі 600 000,00 грн.

Судом встановлено, що видами діяльності ПП Фірма "Санітас" є: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, консультування з питань комерційної діяльності й керування, надання в оренду вантажних автомобілів, надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.43).

Судом встановлено, що згідно статуту підприємства, зареєстрованого Виконкомом Житомирської міської ради 19.04.2005 року за №13051050001001099, ОСОБА_4 є власником частки ПП Фірма "Санітас" у розімірі 100%.

Встановлено, що між ОСОБА_4 (Продавець) та ТОВ "Рисіо Холдінгз Лімітед" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу Приватного підприємства Фірми "Санітас" від 14.05.2012 року (а.с.42).

За умовами даного договору продавець, який є власником частки у розмірі 100% ПП Фірма "Санітас", продає у власність, а покупець купує (приймає у власність), зобов"язується прийняти та сплатити ціну у розмірі та на умовах викладених у цьому договорі, за частку в розмірі 100% ПП Фірма "Санітас".

Встановлено, що державну реєстрацію змін до установчих документів проведено Виконавчим комітетом Житомирської міської Ради Житомирської області 17.05.2012 за №13051080013001099 (а.с. 11).

Отже, власником ПП Фірма "Санітас" до 14.05.2012 року являвся ОСОБА_4, а юридична особа - нерезидент "RYSIO HOLDINGS LIMITED" (Кіпр) став власником (засновником) ПП Фірма "Санітас" з 17.05.2012 року.

Згідно з п.1.4 Статуту ПП Фірма "Санітас" (нова редакція), затвердженого рішенням власника від 14.05.2012 №1 та зареєстрованого 17.05.2012 року, власником (засновником) підприємства є юридична особа - нерезидент ТОВ "Рисіо Холдінгз Лімітед" ("RYSIO HOLDINGS LIMITED"), місце реєстрації: Кіпр, Нікосія, 2322 Лакатамія, вул. Вуфавенту 4, офіс 04 (Voufaventou 4, flat off 04. 2322 Lakatamia. Cyprus), реєстраційний номер 244839 (а.с. 33).

Відповідно до п.4.1 Статуту Підприємство є власником майна: переданого йому власником (засновником) у власність; продукції, виробленої Підприємством в результаті його господарської діяльності; одержаних доходів а також іншого майна.

Згідно з п.5.1 Статуту прибуток, одержаний в результаті здійснення господарської діяльності Підприємства розподіляється власником (засновником) підприємства та може бути направлений в тому числі, але не виключно, на виплату дивідендів.

Відповідно до п.5.2 Статуту нерозподіленим прибутком минулих років розпоряджається власник Підприємства, який може бути направлений в тому числі, але не виключно, на виплату дивідендів.

Статутний фонд на підприємстві відсутній, іноземні інвестиції нерезидентом "RYSIO HOLDINGS LIMITED" (Кіпр) не вносились.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з рішення загальних зборів "RYSIO HOLDINGS LIMITED" від 13.11.2013 №2, підписаний від імені "RYSIO HOLDINGS LIMITED" уповноваженою особою Легенчук О.І., вирішено розподілити прибуток ПП Фірма «Санітас» за 2006-2008 роки та направити його на виплату дивідендів: виплатити нерезиденту "RYSIO HOLDINGS LIMITED" дивіденди за 2006-2008 роки в сумі 4000000 гри. та залишок невиплачених дивідендів за 2 квартал 2012 року в сумі 1594,18 грн. (а.с.74).

Встановлено, що директором ПП Фірма "Санітас" Некрут Н.П. на виконання рішення власника від 13.11.2013 №2 видано наказ від 13.11.2013 №84 на виплату "RYSIO HOLDINGS LIMITED" дивідендів за 2006-2008 роки в сумі 4000000 грн. та на виплату залишку невиплачених дивіденди за 2 кв. 2012 року в сумі 1594,18 грн. Виплату здійснити протягом листопада 2013 року в дол. США. по курсу, визначеному НВРУ на дату покупки валюти, на банківський рахунок: LV38KBRB1111214869001 TRASTA KOMERCBANKA (Trust Commercial Bank) Swift: KBRBLV2X Address: Miesnieku Street, 9 Riga LV 1050, Latvia (а.с.75).

Перерахування дивідендів здійснювалось з валютного рахунку в дол. США №26008055903884, відкритого в ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО-305299) згідно платіжного доручення від 19.11.2013 №417 на суму 486516,01 дол. США, що еквівалентно 4001594,18 грн. по курсу придбання 8,225 грн. за 1 дол. США. на рахунок №LV38KBRB1111214869001, призначення платежу: виплата дивідендів згідно протоколу від 13.11.2013 №2.

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 160 Податкового кодексу України.

У п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Згідно із п. 103.2 ст. 103 Податкового кодексу України закріплено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Відповідно до п.103.3.ст.103 Податкового кодексу України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом,, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до пп. 14.1.90. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно пп. 14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Таким чином, підтвердженням бенефіціарного статусу нерезидента у даному випадку є статут підприємства, положеннями якого передбачено, що нерезидент володіє часткою у капіталі такого підприємства.

Згідно державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа -нерезидент «RYSIO HOLDINGS LIMITED» (Кіпр) став власником (засновником) ПП Фірма "Санітас" з 17.05.2012 року, а до цього часу, в т.ч. і в період діяльності 2006-2008 роки, власником (засновником) ПП Фірма "Санітас" був громадянин України ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків -НОМЕР_1), який відповідно до свого рішення №1 від 14.05.2012 року відступив 100% ПП Фірма "Санітас" нерезиденте «RYSIO HOLDINGS LIMITED» (Кіпр).

За таких обставин, нерезидент «RYSIO HOLDINGS LIMITED» (Кіпр) не володів на протязі 2006-2008 років діяльності корпоративними правами ПП Фірма "Санітас", власником (засновником) підприємства був громадянин України ОСОБА_4, а тому нерезидент «RYSIO HOLDINGS LIMITED» (Кіпр) не є бенефіціарним (фактичним) власником дивідендів за 2006-2008 роки.

Крім того, компанія «RYSIO HOLDINGS LIMITED» являється резидентом Республіки Кіпр з дати реєстрації компанії 20.01.2009 року, тобто за період 2006-2008 роки дана компанія не була резидентом Кіпру.

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем було безпідставно застосовано нульову ставку за оподаткування доходів нерезидента за спірний період, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача і відмовляє у задоволені позовних вимог підприємства в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У частині 2 цієї статті КАС України закріплено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява;

Згідно із абз. 1 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зважаючи на розмір позовних вимог та мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2015 року, ставка судового збору за подання до суду даного позову становила 4872,00 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн. = 4384,80 грн.)

Частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Платіжними дорученнями від 25 березня 2015 року підтверджено, що за подання до суду даного позову Приватним підприємством фірма "Санітас" сплачено судовий збір у сумі 487,20 грн.

За таких обставин та враховуючи висновок суду про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, решту суми судового збору в розмірі 4384,80 грн. слід стягнути з позивача на користь Державного бюджету.

Керуючись ст.ст.158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог Приватному підприємству фірма "Санітас" відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства фірма "Санітас" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384,80 грн. (р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 22 травня 2015 р.