Постанова № 44312111, 13.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2015 р. Справа № 804/3913/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представників відповідача Штефана В.А. Кучеренко І.А., Яриховича С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Житловик-2» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.01.2015 року надійшла на новий розгляд адміністративна справа за позовом приватного підприємства «Житловик-2» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно звітних та облікових даних приватним підприємством «Житловик-2» використано суму 21 161,75 грн. на виплату допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_6 Самарською районною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності профінансовано підприємство позивача на загальну суму 3536,41 грн., проте відповідач протиправно вимагав повернути вказані кошти та безпідставно відмовив у сплаті залишкової суми у розмірі 17 625,34 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що при прийнятті спірних рішень діяв правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, а підстави для виплати допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_6 керівником приватного підприємства «Житловик-2» Баранником А.Г. створені штучно з метою неправомірного заволодіння коштами Фонду на користь ОСОБА_6, яка має родинні зв`язки з директором підприємства. У судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, викладені у запереченнях на позов, та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З 12 березня 2010 року по 13 березня 2010 року Самарською районною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно з наказом від 25.02.2010 року №13 проведено перевірку приватного підприємства «Житловик-2» з питань правильності нарахування, перерахування страхових внесків і використання коштів фонду за період з 01.01.2008 року по 01.01.2010 року, за результатами якої складено акт від 13.03.2010 року.

При перевірці використовувались дані звітів Ф4-ФСС з ТВП, зведені нарахування по заробітній платі, графіки та табелі робочого часу, штатні розписи, звіти про персоніфікований облік до Пенсійного фонду України, накази про прийняття та звільнення працівників.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_6 призначена допомога по вагітності та пологах на підставі ксерокопії листка непрацездатності №473167 з 05.10.2009 року по 07.02.2010 року та довідки про середню заробітну плату (дохід) з основного місця роботи ОСОБА_6 КВ ЖРЕП Самарського району, де вона працювала заступником головного бухгалтера на умовах неповного робочого дня.

Розрахунок допомоги було виконано на підставі пункту 2.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 26 вересня 2001 року №1266. При цьому порушень в проведенні розрахунку перевіркою не встановлено.

На підставі заяви ОСОБА_6 від 30.04.2009 року та наказу роботодавця в особі директора приватного підприємства «Житловик-2» Баранника А.Г. від 30.04.2009 року №1-к ОСОБА_6 прийнято на посаду бухгалтера на 0,5 ставки посадового окладу згідно штатного розпису на умовах неосновної роботи. Штатним розписом, затвердженим 01.05.2009 року, передбачено посадовий оклад бухгалтера в розмірі 1200,00 грн. (0,25 ставки 600,00 грн.), згідно якого нараховано заробітну плату застрахованій особі в травні та червні 2009 року.

В липні 2009 року збільшено посадові оклади директору і бухгалтеру по 1320,00 грн. Згідно затвердженого штатного розпису працівникам, що займають ці посади, в липні 2009 року нараховано по 660,00 грн. На підставі заяви ОСОБА_6 від 30.07.2009 року наказом директора від 31.07.2009 року №2-к її звільнено з посади за власним бажанням. Наказом від 01.09.2009 року №5-к на підставі заяви ОСОБА_6 від 31.08.2009 року останню прийнято на посаду бухгалтера на умовах неосновної роботи з оплатою 0,5 ставки. Згідно штатного розпису, затвердженого 01.09.2009 року, збільшено посадовий оклад бухгалтера, який з 01.09.2009 року становив 10 600,00 грн. (0,5 ставки 5300,00 грн.).

Відповідно до Додатку №3 до акту перевірки від 13.03.2010 року сума, відображена страхувальником у звіті (ф.4-ФСС з ТВП) по допомозі з тимчасової втрати працездатності, по вагітності та пологах, складає 21 161,75 грн., фактично встановлено перевіркою суму 21 161,75 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 звільнялась з підприємства та з 01.09.2009 року прийнята знову, до розрахункового періоду ввійшла заробітна плата, нарахована тільки за вересень 2009 року.

21 січня 2010 року та 23 лютого 2010 року приватне підприємство «Житловик-2» профінансовано на загальну суму 3536,41 грн.

09 червня 2010 року на адресу позивача надійшов лист Самарської районної виконавчої дирекції №01-23/406 від 08.06.2010 року «Про зловживання при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах» з відмовою виплати допомоги у зв'язку з тим, що зазначене підвищення посадового окладу є зловживанням своїм службовим становищем директора приватного підприємства «Житловик-2» Баранника А.Г.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240-III (надалі Закон України від 18.01.2001 року №2240-III) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України від 18.01.2001 року №2240-III кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, спрямовуються на: 1) виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання; 2) фінансування санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків; 3) утворення резерву страхових коштів у розрахунку не менш як на п'ять календарних днів для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб; 4) забезпечення поточної діяльності та утримання органів Фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

В силу частини 1 статті 21 Закону України від 18.01.2001 року №2240-III фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами відділень Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Пунктом 1 частини 2 статті 28 Закону України від 18.01.2001 року №2240-III визначено, що страховик зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України від 18.01.2001 року №2240-III за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надається такий вид матеріального забезпечення та соціальних послуг, як допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону): допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами (ч. 1 ст. 38); допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до ст. 53 цього закону, і не залежить від страхового стажу.

Згідно із статтями 50-53 Закону України від 18.01.2001 року №2240-III матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я за погодженням з Фондом.

При обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року №1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку (грошового забезпечення) з поважних причин, що зазначені у пункті 4 цього Порядку (до таких відносяться тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата (грошове забезпечення) для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Матеріалами справи підтверджується, що з 01.09.2009 року ОСОБА_6 встановлено розмір посадового окладу в сумі 10 600,00 грн., до 01.09.2009 року вказаний оклад становив 1 880,00 грн., тобто відбулось збільшення окладу в 5,6 рази, а після 01.11.2009 року вказаний оклад бухгалтера знову складає 1 880,00 грн., як і до 01.09.2009 року.

У відповідності до статті 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників-залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Згідно відповіді Прокуратури Самарського району м.Дніпропетровська від 25.03.2010 року №12к-вих.11 під час прокурорської перевірки зловживань при нарахуванні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_6 службовими особами приватного підприємства «Житловик-2» не встановлено.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності лише шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати (стаття 8 Закону України «Про оплату праці»).

За таких обставин максимальний розмір заробітної плати не регулюється та не обмежується державою та її розмір встановлюється керівником підприємства залежно від складності виконаної роботи та від кваліфікації працівника.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що позивачем при формуванні допомоги дотримано приписів Закону України від 18.01.2001 року №2240-III, відповідачем не доведено наявність умислу позивача на неправомірне заволодіння коштами фонду на користь ОСОБА_6, яка має родинні зв`язки з директором підприємства «Житловик-2», а тому у позивача були відсутні підстави для відмови в прийнятті ОСОБА_6 на роботу та виплати їй допомоги по вагітності та пологам.

Із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Житловик-2» до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та стягнення коштів - задовольнити у повному обсязі.

Визнати вимоги Самарської районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів у розмірі 3536,41 грн. (три тисячі п'ятсот тридцять шість гривень сорок одна копійка) на виплату допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_6 протиправними.

Стягнути з Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності кошти в розмірі 17 454,57 грн. (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні п'ятдесят сім копійок) на рахунок приватного підприємства «Житловик-2» як несплачену допомогу по вагітності та пологах ОСОБА_6.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 18 травня 2015 року.

Суддя В.В. Степаненко