Постанова № 44312049, 20.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 р. Справа № 804/5530/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Зоідзе Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.15 року ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Лідер" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ "Лідер" має заборгованість з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у сумі 23 159,02 грн, яка утворилася внаслідок несплати за податковим розрахунком земельного податку №9009801904 від 27.02.2013 р. за період червень-грудень 2013 року на загальну суму 26 955, 95 грн., з урахування переплати у розмірі 3 796, 93 грн. загальний борг з земельного податку складає 23 159, 02 грн. Крім того, податковий борг складається з донарахованих штрафних санкцій за актом перевірки за податковим повідомленням - рішенням (форма "Р" ) №0016521502 від 15.12.2014р. на суму 170, 00 грн., донарахування штрафних санкцій за актом перевірки за податковим повідомленням- рішенням (форма "Р") № 0016491502 від 15.12.2014р. на суму 385, 61 грн. Оскільки відповідачем узгоджені суми грошового зобов'язання не сплачені, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, згідно повідомлення пошти конверт повернувся з відміткою "за закінченням строку зберігання".

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

ТОВ "Лідер" (код ЄДРПОУ 23945128) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

27.02.2013 року ТОВ"Лідер" до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік № 9009801904 від 27.02.2013 року, згідно якої сума податкового зобов'язання з земельного податку до сплати складає 46210,14 грн. на рік. Щомісячний платіж по вказаній деклараці складає 3850, 85 грн. (а.с. 7-9).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами розділу ХІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України). Між тим, відповідачем щомісячні платежі зі сплати земельного податку за земельні ділянки державної або комунальної власності не сплачувались внаслідок чого у підприємства виник податковий борг.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем по декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік № 9009801804 від 27.02.2013 року зобов'язання по сплаті земельного податку за період червень 2013 року - грудень 2013 року не сплачені.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкові зобов'язання щодо сплати за землю, визначених у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітнього) місяця.

Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за звітні періоди за 2012рік, 2013 рік було складено акт від 20.11.2014року № 1564/15-02/23945128, який виявлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за землю. (а.с.10).

На підставі вказаного Акта від 20.11.2014 року № 1564/15-02/23945128 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 15.12.2014 року № 0016491502, яким застосовані штрафні санкції у розмірі 10% грошового зобов'язання погашеного з затримкою встановлених строків у розмірі 385, 61 грн.(а.с.14).

Податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, та вважається врученим відповідно до п. 3.7, 3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236.

Доказів оскарження відповідачем вказаного рішення податкового органу в адміністративному чи судовому порядку не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України не встановлено.

Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з орендної плати за земельні ділянки за 2013 рік було складено акт № 1564/15-02/23945128 було встановлено порушення терміну подання контролюючому органу податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2013 рік, граничний строк подання 27.02.2013 р - дата фактичного подання 01.03.2013р. (а.с.12)

На підставі вказаного Акта від 20.11.2014 року № 1563/15-02/23945128 прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 15.12.2014 року № 0016521502, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 170,00 грн. (а.с.11).

Податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, та вважається врученим відповідно до п. 3.7, 3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236.

Доказів оскарження відповідачем вказаного рішення податкового органу в адміністративному чи судовому порядку не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України не встановлено.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкові зобов'язання щодо сплати за землю, визначених у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітнього) місяця.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, . Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285-287 цього розділу.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем у встановлені ПК України строки узгоджені суми податкових зобов'язань не сплачені, що призвело до виникнення податкового боргу. Таким чином сума належного до сплати податкового боргу з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) складає 23 714, 63 грн.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать матеріли справи, на адресу відповідача направлена вимога форми «Ю» № 1264- 25 від 12.12.2014 року на суму 23159, 02 грн., яка повернута на адресу відправника з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 15).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 (далі - Порядок).

Відповідно до п.4.6 вказаного Порядку, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення, та вважається врученим відповідно до п. 3.7, 3.10 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджених наказом ДПА України від 28.11.2012 року № 1236.

Доказів оскарження податкової вимоги позивача відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до ТОВ "Лідер" про стягнення заборгованості у розмірі 23714, 63 грн. - задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків платника податків у всіх банках, обслуговуючих ТОВ "Лідер" (49098, м.Дніпропетровськ, вул.Маршала Малиновського, буд. 14-а, код ЄДРПОУ 23945128) на користь бюджету податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 23714, 63 грн. (двадцять три тисячі сімсот чотирнадцять грн. 63 коп.) на користь УК у Ленінському районі м.Запоріжжя (код одержувача 38025423 в ГУДКС України у Запорізькій області МФО 813015) (код платежу 18010600 на р/р 33216812700006)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева