Вирок № 44311222, 21.04.2015, Старобільський районний суд Луганської області

21.04.2015

ЄУН 431/1633/15-к

1-кп/431/134/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Ткач О.В.,

при секретарі: Кустовій О.О.,

за участю прокурора: Бойка П.Г.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

потерпілого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12015130580000408 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нижня Яблунька, Турківського району, Львівської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого й проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, інспектора прикордонної служби 2 категорії - фельдшера відділення логістики відділу прикордонної служби «Мілове» ІІІ категорії (тип Б) імені Віктора Банних Луганського прикордонного загону, сержанта за призовом по мобілізації, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до ст. 4 ч. 8, ст. 5 ч. 1; ст. 10, 11, ст. 22 ч. 3 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15/2015 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Верховною Радою України, ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 10.02.2015 року громадянин ОСОБА_1 був призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією Турківським РВК Львівської області.

Відповідно до наказу командира військової 9938 № 134 ос від 31 березня 2015 року ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду фельдшера - інспектора 2-ї категорії Луганського прикордонного загону, де проходить військову службу по теперішній час у військовому званні «сержант».

Проходячи військову службу під час особливого періоду за мобілізацією у військовій частині 9938, сержант ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 68 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний додержуватись вимог Конституції України, Статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів з питань, що регламентують проходження ним військової служби, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, не допускати вчинення злочинів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, бути взірцем належної поведінки, виконуючи службові обов'язки не вживати алкогольних напоїв.

Однак, сержант ОСОБА_1 усупереч вимог вищенаведеного Закону, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на злочинний шлях.

Так, близько 15 години 30 хвилин 1 квітня 2015 року сержант ОСОБА_1 разом із військовослужбовцем Луганського прикордонного загону старшим солдатом ОСОБА_4, який хотів придбати мобільний телефон, зайшли у магазин «Life», що розміщений по вулиці Леніна б. 40 у місті Старобільськ Луганської області.

У даному магазині ОСОБА_4 попросив продавця ОСОБА_5 надати йому для огляду та ознайомлення із технічними характеристиками мобільний телефон моделі «Nokia 220 Dual Sim», чорного кольору, за встановленою у магазині ціною 1 299 грн. та належного на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2

У подальшому, ОСОБА_4 оглянувши даний телефон та з'ясувавши, що у нього не вистачає коштів для придбання цього мобільного телефону, повернув даний пристрій продавцю ОСОБА_5 та попрохав надати для огляду та ознайомлення інший мобільний телефон за меншою ціною.

На дане прохання продавець ОСОБА_5 надала ОСОБА_4 мобільний телефон Fly DS 107 D, а мобільний телефон «Nokia 220 Dual Sim» поклала на робочій стіл та за ним не спостерігала.

Після огляду телефон Fly DS 107 D ОСОБА_4 погодився його придбати та попрохав продавця ОСОБА_5 продати додатково флеш карту на 4 Гб.

Продавець ОСОБА_5 згідно даного прохання ОСОБА_4 відлучився від робочого столу у даному магазині з метою взяття із вітрини флеш карти на 4 Гб.

У цей момент, а саме 1 квітня 2015 року близько 15 години 50 хвилин у сержанта ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна - мобільного телефону «Nokia 220 Dual Sim», що належав на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення крадіжки, сержант ОСОБА_1, близько 15 години 50 хвилин 1 квітня 2015 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, користуючись тим, що продавець ОСОБА_5 була позбавлена можливості візуально спостерігати за місцем знаходження на робочому столі у приміщенні магазину «Life», який розміщений по вулиці Леніна б. 40 у місті Старобільськ Луганської області, мобільного телефону «Nokia 220 Dual Sim», а також тим, що ОСОБА_4 оглядає телефон Fly DS 107 D і не звертає на нього (ОСОБА_1.) увагу, вважаючи, що його злочинні дії є непомітними для продавця ОСОБА_5 та старшого солдата ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без будь-яких правових підстав взяв з робочого столу продавця ОСОБА_5 мобільний телефон «Nokia 220 Dual Sim» в корпусі чорного кольору, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 83-52/7 від 10.04.2015 року складає 1100 грн. 00 коп., що належав на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2, та сховав його у кишені своєї верхньої куртки (Бушлати), у яку ОСОБА_1 був одягнений.

Після цього, повернувшись до свого робочого столу продавець ОСОБА_5 не помітила зникнення мобільного телефону «Nokia 220 Dual Sim», який викрав ОСОБА_1, та за згодою із ОСОБА_4 оформила купівлю - продаж останньому мобільного телефону Fly DS 107 D вартістю 499 грн. і флеш карти 4 Гб. вартістю 129 грн.

У подальшому, розуміючи, що його злочинні дії з викрадення мобільного телефону «Nokia 220 Dual Sim» залишилися непоміченими для продавця ОСОБА_5 та старшого солдата ОСОБА_4, сержант ОСОБА_1 використав обставини, що склались на момент крадіжки та під виглядом необхідності термінового вибуття для продовження маршу, разом із викраденим мобільним телефоном «Nokia 220 Dual Sim» залишив приміщення магазину та розпорядився викраденим майном на свій розсуд, спричинивши тим самим потерпілому гр. ОСОБА_2 матеріальний збиток на суму 1100 грн. 00 коп.

Потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов не заявлений.

Дії ОСОБА_1 досудовим розслідуванням правильно кваліфіковані за ч 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

16 квітня 2015 року між підозрюваним ОСОБА_1 і потерпілим ОСОБА_2 укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України.

Згідно укладеної угоди ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України та покарання, яке повинний понести ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 75 (семи десяти п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) грн.00 коп.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину невеликої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.

Встановлено, що обвинувачений і потерпілий розуміють наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що укладання угоди є добровільним, не є насідком застосування насильства, примусу або погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Речові докази - мобільний телефон «Nokia 220 Dual Sim» залишити у ОСОБА_2

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Суд вважає за необхідне згідно ст.ст. 124,126 КПК України стягнути зі ОСОБА_1 судові витрати на проведення товарознавчої експертизи в дохід держави.

Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

Затвердити угоду від 16 квітня 2015 року про примирення між ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_2.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді виді штрафу у розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави за проведення товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12015130580000408 - 537,60 грн. (одержувач УК у Старобільському районі 24060300, рахунок № 3116115700331, МФО 804013 банк ГУДКСУ у Луганській області, ін.. номер 37858396.)

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Старобільський районний суд Луганської області.

Суддя: О.В. Ткач