Ухвала суду № 44306342, 20.05.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/1682/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак М. І.Номер провадження 22-ц/788/1043/15 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 39

УХВАЛА

20 травня 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Лузан Л. В.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5

на ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 17 квітня 2015 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяни Петрівни, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_8,

про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,

в с т а н о в и л а :

17 квітня 2015 року із заявою про забезпечення позову до суду звернувся ОСОБА_6.у рамках справи за його позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, за яким ОСОБА_5 отримала право власності в порядку спадкування на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Зазначав про те, що в даній квартирі після смерті дядька ОСОБА_9 він залишився проживати разом з дружиною та малолітньою дитиною. Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 05 січня 2015 року у справі № 591/9103/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 03 лютого 2015 року, задоволений позов ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про його примусове виселення зі спірної квартири. На підставі вищевказаних рішень відкрите виконавче провадження, за яким його зобов'язано до 14 квітня 2015 року в добровільному порядку звільнити спірне житлове приміщення. Однак, вважає, що у разі задоволення судом його позову про визнання недійсним свідоцтва про право власності примусове виселення зі спірної квартири порушуватиме його конституційні права на житло, оскільки він із сім'єю у встановленому законом порядку зареєстрований у квартирі та має право користування нею. Просив забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню виселення з квартири, заборонити ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, пов'язані з розпорядженням квартирою АДРЕСА_1.

Ухвалою Зарічного районного суду м.Суми від 17 квітня 2015 року заява ОСОБА_6 про застосування заходів забезпечення позову задоволена.

З метою забезпечення позову ОСОБА_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, заборонено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, пов'язані з розпорядженням квартирою АДРЕСА_1.

Зупинене виконавче провадження № 591/9103 по примусовому виселенню ОСОБА_6 з квартири до прийняття рішення Зарічним районним судом м.Суми у справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяни Петрівни, 3-і особи ОСОБА_5, ОСОБА_8, про визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_5

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати ухвалу суду від 17 квітня 2015 року та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

При цьому, з посиланням на п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначають, що виконавче провадження про примусове виселення ОСОБА_6 зі спірної квартири здійснювалося на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 05 січня 2015 року у справі №591/9103/14-ц, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 03 лютого 2015 року. Рішення суду набрало законної сили, відповідно до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, а відтак є неприпустимим забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Крім того, вказують, що за заявою ОСОБА_6 суд забезпечує позов шляхом заборони ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, пов'язані з розпорядженням квартирою АДРЕСА_1, при цьому будь-яких вимог до ОСОБА_10 у справі не заявлено. Таким чином, вважають безпідставно та необґрунтовано обмеженими права ОСОБА_3 щодо розпорядження вищевказаною квартирою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3, ОСОБА_5- ОСОБА_11, який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, пояснення ОСОБА_6, законного представника неповнолітнього ОСОБА_8 - ОСОБА_12, які проти скарги заперечують, перевіривши ухвалу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню за наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 березня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сокол Т.П., треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_8 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видане 02 вересня 2013 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сокол Т.П., згідно якого ОСОБА_5 отримала у власність 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.2,3).

Тобто, до суду заявлені вимоги з приводу спору між позивачем і відповідачем- приватним нотаріусом. Будь-які вимоги до осіб, яким заборонено здійснювати відчуження спірної квартири, позивачем не заявлено. ОСОБА_10 навіть не залучений до участі у справі в якості третьої особи.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на викладене не можливо погодитись з ухвалою суду першої інстанції в частині щодо законності забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірної квартири.

Крім того, у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» йдеться про те, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 05 січня 2015 року у справі № 591/9103/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 03 лютого 2015 року, позов ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про примусове виселення ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1 задоволений.

Рішення суду набрало законної сили.

На підставі вищевказаного рішення відкрите виконавче провадження №591/9103.

Забезпечуючи позов, суд першої інстанції безпідставно, без врахування положень зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, зупинив виконання судового рішення, що набрало законної сили.

З огляду на викладене, ухвала суду про забезпечення позову не ґрунтується на законі, постановлена всупереч вимогам процесуального закону, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглядаючи скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст. ст.ст.307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314 ч.1п.6, 315 ЦПК України ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.

Скасувати ухвалу Зарічного районного суду м.Суми від 17 квітня 2015 року.

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий-

Судді-