Вирок № 44304727, 21.05.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/881/15-к

ВИРОК

іменем України

"21" травня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Домарєвої Н.В.,

при секретарі - Сиверин Л.А.,

з участю прокурора - Кравченко К.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого - адвоката Верцюха В.В.,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 - адвоката Усікова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області кримінальне провадження № 12014150190000870 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Братське, Братського району, Миколаївської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, працюючого не офіційно, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В :

18.04.2014 року біля 20 години 30 хвилин, водій ОСОБА_1, в порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, що забороняло йому керування транспортним засобом, керуючи технічно несправним автомобілем «ВАЗ 21114», номерний знак НОМЕР_1, рухався в умовах темного часу доби, без дощу та туману, з увімкненим світлом автомобіля у режимі «дальнє світло», посередині проїзної частини, тобто частково займаючи зустрічну смугу руху, що суперечило вимогам п. 11.3 ПДР України, авто дороги Т-1511 «Вознесенське-Братське», що мала сухе, чисте, без вибоїн та пошкоджень, асфальтоване покриття, та мала горизонтальну дорожню розмітку № 1.1, що позначала край проїзної частини, та № 1.5, що поділяла транспортні потоки протилежних напрямків, п. 34 ПДР, являла собою горизонтальну, пряму в плані ділянку, в напрямку від с.м.т. Братське до м. Вознесенська, Миколаївської області з швидкістю приблизно 80 км/год. Несправність автомобіля «ВАЗ-21114», номерний знак НОМЕР_1, полягала в тому, що гумова шина правого колеса з зовнішнього боку на бічній поверхні мала тріщини, які в деяких місцях оголювали корд, біля поверхні протектора шини вказаного колеса була гуля, гумові шини передніх коліс мали різний малюнок протектора, кількість зовнішніх світлових приладів не відповідала вимогам конструкцій транспортного засобу, а саме була відсутня права передня фара головного світла автомобіля, тому під час руху в темну пору не горіла лампа даної фари, був відсутній передбачений конструкцією передній бампер автомобіля, що суперечило вимогам п.п.31.1, 31.4, 31.4.3 «а», 31.4.5 «б», «г», 31.4.7. «е», 31.6 «б» ПДР України та п.п. 6.3.1, 6.3.3. ДСТУ 3649:2010 «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності, технічного стану та методи контролювання», невідповідність яким забороняла експлуатацію транспортного засобу, а при їх виникненні в дорозі водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконання вимог пунктів 9.9. та 9.11 ПДР України, тобто увімкнути аварійну світлову сигналізацію.

В цей же час у зустрічному напряму для водія ОСОБА_1, тобто в напрямку від м. Вознесенська до с.м.т. Братське Миколаївської області, по проїзній частині автодороги Т -1511 «Вознесенськ-Братське», на мотоциклі «Каwаsаkі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, рухався водій ОСОБА_7, позаду якого знаходилася пасажир ОСОБА_3 При цьому водій ОСОБА_7 рухався посередені своєї смуги руху, на керованому ним мотоциклі «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, з увімкненим світлом фар, яких попереду даного мотоциклу декілька. Керований водієм ОСОБА_7 мотоцикл «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, рухався з швидкістю приблизно 55км/год.

На 23 км.+800 м. автодороги Т-1511 «Вознесенськ-Братське», що знаходиться поблизу с. Трикрати Вознесенського району, Миколаївської області поза межами населеного пункту, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 9.9 та п. 31.5 ПДР України, тобто не дотримуючись запобіжних заходів та не увімкнувши аварійну світлову сигналізацію, продовжуючи рух на керованому ним несправному автомобілі «ВАЗ-21114», номерний знак НОМЕР_1, грубо порушив вимоги п.1.3, 1.5, 2.3 «б», 11.3, 12.1, 12.3, 13.3 Правил дорожнього руху України, а саме: не виконуючи належним чином вимог вказаних Правил, тим самим своїми діями створив небезпеку для життя та здоров'я громадян, керуючи несправним транспортним засобом не обрав у встановлених межах безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, на дорозі з двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутністю суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїхав на смугу зустрічного руху без наявних для того підстав, передбачених ПДР України, під час керування транспортним засобом проявив неуважність, відповідним чином не стежив за дорожньою обстановкою та не зреагував на її зміну у вигляді появи попереду нього мотоциклу «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, що рухався з увімкненим світлом передніх фар в межах своєї смуги руху, при цьому не надав водію мотоциклу перевагу в русі, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, під час зустрічного роз'їзду з мотоциклом «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, не дотримався безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, хоча мав об'єктивну спроможність та повинен був так зробити. Замість цього, водій ОСОБА_1 без зміни напрямку руху та швидкості продовжив рух на керованому ним автомобілі НОМЕР_3, внаслідок чого допустив зіткнення з мотоциклом «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_7

Внаслідок виниклої ДТП водій та пасажир мотоцикла «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 з отриманими травмами доставлені до КУ «Вознесенська ЦРЛ»

Згідно висновку експерта внаслідок виниклої дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді : тупої закритої травми тазу, що супроводжувалося переломами кісток тазу, ушкодженнями судин в області тазу, пошкодження сечового міхура, пошкодження печінки, масивної крововтрати, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких настала його смерть.

Згідно висновку експерта внаслідок виниклої дорожньо-транспортної пригоди пасажир мотоцикла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді: перелому кісток тазу, що супроводжувався травматичним шоком, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди стало злочинне порушення водієм ОСОБА_1, вимог п.1.3, 1.5, 2.3 «б», 2.9. «а», 11.3, 12.1, 12.3, 13.3, 31.5 Правил дорожнього руху України, яке знаходиться в прямому причинному зв'язку з виниклими наслідками.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в розмірі - 8 100 гривень та моральної шкоди у розмірі - 50 000,00 гривень (а.п.8), потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільним позов про стягнення з обвинуваченого 100 000 гривень моральної шкоди (а.п.12).

Прокурором заявлено цивільні позови про стягнення на користь фінансового управління Вознесенської міської ради у сумі 442 гривні 70 копійок та на користь Управління охорони здоров'я Одеської обласної адміністрації у сумі 3786 гривень 85 копійок на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 (а.п.15-22)

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково. Цивільні позови визнав повністю. Пояснив суду, що 18.04.2014 року о 20 годині він виїхав із с.м.т. Братське та рухався в м. Вознесенськ по своїм робочим справам зі швидкістю 80-90 км/годину по своїй правій стороні дорожнього руху при цьому на його автомобілі горіла одна ліва водійська фара, на шинах були різні протектори. Того ж дня він бачив, що іншої фара не має, виїхав без фари та стверджує, що рухатись з однією фарою відповідно до Правил дорожнього руху України допустимо. Проїхавши 20-25 км, він відчув перед собою удар, вказує, що зіткнення відбулося «мабуть» на розділювальній смузі. Вказує, що до зіткнення ніяких транспортних засобів не бачив, світла фар також не бачив. Вийшов із машини та побачив ОСОБА_3, та лежачого хлопця (ОСОБА_7.) та підійшов до нього, намагався з ним поспілкуватися, але той не бажав. Стверджує, що під час керування транспортним засобом був у тверезому стані, встановлений медичним оглядом факт перебування його в стані алкогольного сп'яніння пояснити не може. Крім того посилається на те, що був у шоковому стані, взяв документи та сів до своєї машини та не пам'ятає закривав її чи ні.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина підтверджується:

Поясненнями потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що 18.04.2014 року вона в якості пасажира пересувалася на мотоциклі «Каwаsakі Vulkan», у якого освітлення було в справному стані, під керуванням ОСОБА_7, рухались вони по середині своєї смуги на каньйон, тоді вже були сутінки та вони потрапили в аварію. Крім цього потерпіла пояснила, що спочатку під час руху, вона побачила вдалі одну фару по зустрічному руху, потерпіла дивилася то на дорогу, то на навігатор, який тримала в руках, то на прибори мотоцикла, швидкість при цьому була 50 км/годину. Коли вона побачила наближення фари, вона побачила капот, відбулося сильне зіткнення на їх смузі, заходів щодо гальмування ОСОБА_1 не вживав. Вона втрапила свідомість, прийшла до тями знаходячись по середині зустрічної смуги. Її підняли люди та посадили в свій автомобіль. Через хвилин п'ять вона підійшла до ОСОБА_7, який лежав під мотоциклом та не міг піднятися. Тоді вона побачила обвинуваченого ОСОБА_1, який звертався до останнього зі словами «прости, я тебе не бачив». Автомобіль обвинуваченого находився на смузі, по якій вони рухалися. При цьому потерпіла посилається на те, що обвинувачений був в стані алкогольного сп'яніння, вів себе неадекватно, коли приїхали працівники міліції почав викидати ключі від своєї машини та міліція за ним бігала. Потім карета швидкої допомоги її та ОСОБА_7 забрали до лікарні, на наступний день вона дізналася, що ОСОБА_7 від травм помер. 23.04.2014 року обвинувачений в якості допомоги добровільно надав їй 5000 гривень, того ж дня її забрали до Одеської лікарні, де вона проходила стаціонарне лікування протягом 3-х тижнів, а потім ще 6 тижнів хворіла вдома. Потерпіла вказала, що в результаті ДТП отримала тяжкі тілесні ушкодження. Просить цивільний позов задовольнити повністю, пояснює, що у неї немає душевного спокою, нормального сну, втратила роботу, не може довго сидіти, оскільки відчувається біль, дані обставини відбиваються на її матеріальному становищі та на її дітях. Просить суд покарати обвинуваченого суворо, оскільки він неодноразово керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, та не думає про наслідки своїх дій.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 19.04.2014 року він та його дружина дізналися від друзів, що їх син - ОСОБА_7 загинув в аварії. Іх син був успішною законослухняною людиною, керував транспортним засобом багато років дуже обережно, був викладачем у ВУЗі, все життя працював. Просить суд задовольнити позов повністю, вказуючи на те, що після даних подій він не зможе працювати та отримувати допомогу від сина. Просить суд призначити максимальне суворе покарання, оскільки обвинувачений не перший раз керує автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Шкоду обвинувачений не відшкодовував, ніякої допомоги не пропонував, не вибачався.

Потерпіла ОСОБА_4 дала суду аналогічні пояснення потерпілому ОСОБА_5 Крім того, пояснила, що ні обвинувачений ні його родичі не звернулися до лікарні, де був їх син, не пропонували ніякої допомоги. Щодо покарання вважає, що обвинуваченому необхідно призначити максимально суворе покарання, оскільки він керував автомобілем в стані алкогольного покарання.

Свідок ОСОБА_10 який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суду пояснив, що в минулому році він отримав дзвінок від друга, який повідомив йому про місце вчинення ДПТ. Коли він під'їхав, то побачив автомобіль ВАЗ, біля якого стояла ОСОБА_3 та трималась за нижню частину тулубу. Також свідок побачив мотоцикл, який лежав та коло нього знаходився ОСОБА_7, в лежачому стані, який був у свідомості та повідомив йому, що у нього проблеми з тазом. Крім того ОСОБА_7 повідомив йому, що рухався по своїй правій смузі та побачив невеликий одиничний ліхтар на зустрічі свого руху, та вважав, що йому на зустріч їде мопед. Коли побачив, що це не так, то намагався гальмувати, але було пізно та відбулося зіткнення. Потім приїхала карета швидкої допомоги за потерпілими. Крім того свідок зауважує, що ОСОБА_1 знаходився у стані алкогольного сп'яніння, вів себе неадекватно, то плакав, то кричав, що потерпілого не бачив; документи працівникам міліції не надав, закрив машину та вікна та ключі викинув в лісопосадку, що перешкоджало огляду авто, своє прізвище працівникам міліції повідомив тільки по приїзду своїх родичів. Свідок стверджує, що зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху ОСОБА_7 Саме такий висновок свідок зробив як із слів потерпілого, так із оглянутих гальмівних шляхів даних транспортних засобів та слідів падіння мотоциклу. Свідок також вказує, що заднє ліве колесо автомобіля ВАЗ знаходилося на смузі руху ОСОБА_7, переднє праве на другій смузі. Ліва сторона авто знаходилася на смузі руху мотоциклу.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом огляду місця дорожньої транспортної пригоди від 18.04.2014 року, схемою до нього та фото таблицями, з яких вбачається, що відбулося зіткнення транспортних засобів на 23 км+800 м автодороги Т 1511 «Вознесенськ-Братське», огляд здійснювався в темний час доби, в ясну вітряну погоду, без дощу та туману, обстановка до початку огляду не змінювалася, водій та пасажир мотоциклу доставлені до Вознесенської ЦРЛ; встановлено відсутність з правого боку автомобіля «ВАЗ-21114», державний номер НОМЕР_1 фари головного світла автомобілю (а.п.56-70);

- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги/вулиці від 18.04.2014 року, згідно якого обстежена ділянка автомобільної дороги 23 км+800 м автодороги Т 1511 «Вознесенськ-Братське», та встановлена відсутність недоліків дороги/вулиці, які сприяли скоєнню ДПТ або вплинули та тяжкість наслідків (а.п.71).

-протоколом освідування особи від 19.04.2014 року відповідно до якого у ОСОБА_1 добровільно взята кров для проведення токсикологічного дослідження (а.п.78);

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному о 1 годині 10 хвилин 19.04.2014 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 перебуває у стані гострої інтоксикації в наслідок вживання алкоголю (а.п.79);

-результатом токсикологічного дослідження № 2201 від 24.04.2014 року, згідно якого при токсикологічному дослідженні у ОСОБА_1 виявлено етанол в крові в концентрації (за методикою ГРХ) 0,85 г/л (%) (а.п.80);

-протоколом огляду місця події від 19.04.2014 року та фото таблицею до нього, згідно яких місцем огляду є морг КУ «Вознесенська ЦРЛ»: оглядався труп ОСОБА_7, 1975 року народження, на якому є післяопераційні рани. В ділянці черева та тазу вказані рани обкладені марлевими серветками, з яких виступають трубчасті дренажі. В ділянці статевих органів тазу попереду масивний темно-синього кольору синець. Трупні плями блідо-фіолетового кольору, трупне заклякання відсутнє, патологічна рухомість відсутня (а.п.81-82).

-висновком експерта № 2/87 від 07.05.2014 року відповідно до якого 1) на момент ДТП ходова частина автомобіля ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_3 знаходилась в технічно несправному, але в працездатному стані, рульове керування і робоча гальмівна система знаходились в працездатному стані, дати остаточну та обґрунтовану відповідь з приводу того, чи знаходились фари головного освітлення на момент ДТП в працездатному стані не представляється можливим; 2) під час експертного огляду несправностей ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної систем и автомобіля ВАЗ-21114, державний номер НОМЕР_1, які могли би виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено. Дати остаточну відповідь з приводу того, чи мали фари головного освітлення несправності, які могли би виникнути до ДТП не представляється можливим. Пошкодження ходової частини фар головного освітлення виникли під час ДТП; 3) так як на момент огляду несправностей ходової частини, рульового керування і робочої гальмівної системи автомобіля ВАЗ-21114, державний номер НОМЕР_1, які могли би виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено, то питання «чи знаходилися вони в причинному зв'язку з ДТП», з технічної точки зору втрачає сенс»; 4) так як на момент огляду несправностей ходової частини, рульового керування і робочої гальмівної системи автомобіля ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_1, які могли виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено, то питання «…чи міг водій заздалегідь їх виявити..», з технічної точки зору втрачає сенс (а.п.87-95);

-висновком експерта № 2/88 від 05.05.2014 року відповідно до якого 1) на момент ДТП ходова частина, рульове керування і робоча гальмівна система мотоцикла «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, знаходилися в працездатному стані, дати остаточну та обґрунтовану відповідь з приводу того, чи знаходились фари освітлення на момент ДТП в працездатному стані не представляється можливим; 2) під час експертного огляду несправностей ходової частини, рульового керування та робочої гальмівної системи мотоцикла "Каwаsakі Vulkan", номерний знак НОМЕР_2, які могли би виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено. Дати остаточну відповідь з приводу того, чи мали фари освітлення несправності, які могли би виникнути до ДТП не представляється можливим. Пошкодження ходової частини, рульового керування і фар освітлення виникли під час ДТП; 3) так як на момент огляду несправностей ходової частин, рульового керування і робочої гальмівної системи мотоцикла «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, які могли би виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено, то питання «…чи знаходилися вони в причинному зв'язку з ДТП», з технічної точки зору втрачає сенс; 4) так як на момент огляду несправностей ходової частини, рульового керування і робочої гальмівної системи мотоцикла «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, які могли би виникнути до ДТП в досліджуваних системах та механізмах не виявлено, то питання «.. чи міг водій заздалегідь їх виявити…», з технічної точки зору втрачає сенс. (а.п.99-105);

-висновком експерта № 4/54 від 02.06.2014 року відповідно до якого в ході проведення експертного дослідження встановлено, 1) що в момент зіткнення автомобіль «ВАЗ 21114» НОМЕР_3 розташувався передньою центральною частиною до передньої, більш правої частини переднього колеса мотоцикла «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2; 2) під час первинного контактування повздорожня вісь переднього колеса мотоцикла «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2 знаходилася під кутом імовірно близьким до 160-5 градусів до поздовжньої осі автомобіля «ВАЗ 21114» д/н НОМЕР_3. Контактування відбулося між передньою центральною частиною капоту, центральною частиною кронштейну переднього бамперу автомобіля та правою передньою частиною переднього колеса автомобіля і правим переднім його амортизатором; 3) на підставі наявних вихідних даних можна вказати, що зіткнення транспортних засобів сталося в зоні знаходження подряпин на асфальті, тобто в районі розподілю- вальної смуги. При цьому безпосередньо перед зіткненням автомобіль «ВАЗ 21114» д/н НОМЕР_3 перебував на смузі зустрічного руху, в смузі руху мотоцикла та змінював напрямок руху вертаючись в свою смугу. Більш точно вказати місце зіткнення транспортних засобів вказати не представляється можливим, через відсутність необхідної кількості характерних ознак та необхідних розмірних прив'язок слідової інформації. (а.п.107-117);

- речовими доказами (а.п.119-121);

-висновком експерта № 107 від 19.04.2014 року згідно якого на підставі даних судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_7, експерт прийшов до висновків: 1) смерть настала від тупої закритої травми таза, яка супроводжувалася переломами костей тазу, пошкодженнями судин в ділянки таза, пошкодженням січового міхура, пошкодженням печінки, масивної крововтрати, що підтверджується результатами розтину трупу та судово-гістологічним дослідженням; 2) враховуючи відсутність трупного задубіння, відсутність трупних плям, причину смерті, смерть настала за 2-4 години до судово-медичної експертизи трупу, що не суперечить даним карти стаціонарного хворого де вказано, що смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 14 годині 10 хвилин; 3) при судово-медичній експертизі виявлені переломи костей таза, пошкодження січового міхура, пошкодження печінки. Масивні крововиливи за черевний простір праворуч та ліворуч, клітчату та зв'язки нирок, зв'язки воріт печінки, м'язи тазу. Масивний кровопідтік в області тазу внутрішньої поверхні стегон. 4) тілесні пошкодження виникли від дії тупих предметів. Тілесні пошкодження виникли в умовах ДТП. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень і характер тілесних ушкоджень потерпілий міг бути водієм мотоциклу. Не виключається можливість виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого від зіткнення мотоцикла з легковим автомобілем; 5) виникли тілесні ушкодження до госпіталізації в Вознесенську ЦРЛ, куди був госпіталізований 18.04.2014 року о 22 годині; 6) тілесні ушкодження відносяться до тяжких по ознакам небезпеки для життя (в даному випадку є смертельними); 7) при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги життя потерпілого можливо було врятувати; 8) на момент госпіталізації в Вознесенську ЦРЛ в крові потерпілого етилового спирту не виявлено. (а.п.122-126)

-висновком експерта № 232 від 14.05.2014 року згідно якого експерт зробив висновок про те, що у потерпілої ОСОБА_3 1) мали місце переломи костей тазу, які супроводжувалися травматичним шоком. Садна в ділянці правої голені; 2) тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів до госпіталізації в Вознесенську ЦРЛ куди поступила 18.04.2014 року о 22 годині; 3) переломи костей таза, які супроводжувалися травматичним шоком, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпеки для життя. Садни в ділянці правої гомілки відносяться до легких тілесних ушкоджень; 4) можливо виникнення виявлених тілесних ушкоджень при зіткненні передньою частиною мотоциклу, на якому вона знаходилася в момент виникнення ДТП з легковим автомобілем, що рухався в зустрічному напрямку для вказаного мотоциклу. (а.п.128-130);

-висновком № 392 від 19.08.2014 року згідно якого у потерпілої ОСОБА_3 мали місце: 1) переломи костей тазу, які супроводжувалися травматичним шоком. Садни правої гомілки. 2) тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів до госпіталізації в Вознесенську ЦРЛ, куди поступила 18.04.2014 року о 22 годині. 3) переломи костей тазу, які супроводжувалися травматичним шоком, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаку небезпеки для життя. Садна в ділянці правої гомівки відноситься до легких тілесних ушкоджень.4) можливо виникнення виявлених тілесних ушкоджень при зіткненні передньою частиною мотоциклу, на якому вона знаходилась в момент виникнення ДТП, з легковим автомобілем, що рухався по зустрічній смузі для вказаного мотоциклу (а.п.132-134);

-висновком експерта № 795 від 23.06.2014 року згідно якого у обвинуваченого ОСОБА_1 тілесні ушкодження в наданій медичній документації відповідній строку ДТП 18.04.2014 року відсутні (а.п.137-138);

-довідкою від 16.05.2014 року № 32-282/5 начальника Миколаївського обласного центру з гідрометеорології, згідно якої за даними спостережень метеорологічної станції Вознесенськ в період з 18 години до 21 години 18.04.2014 спостерігалися наступні погодні умови: хмарність 8 балів (по 10-ти бальній шкалі), без опадів, метеорологічна давність видимості більше 10 км, явищ, погіршувальних видимість не спостерігалось, температура повітря 19,4 -23.1 градусів тепла (а.п.139);

-свідоцтвом про смерть від 21.04.2014 року, відповідно до якого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського управління юстиції зареєстровано смерть ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.п.147);

- висновком експерта № 988 від 20.10.2014 року відповідно до якого покази ОСОБА_1 з технічної точки зору викликають сумніви та додаткової оцінки слідства і в такій версії не можуть бути прийняти до дослідження. Так як отримання технічно достовірного висновку може бути засноване тільки на технічно достовірних даних, то дослідження обставин ДТП з урахуванням показів водія ОСОБА_1 щодо руху та розміщення автомобіля відносно меж проїзної частини дороги в момент перед зіткненням, в рамках даного висновку не проводиться, а далі дослідження проводиться лише за показами свідка ОСОБА_3Г, а також існуючим фактичним вихідним даним.

При зіставлення приведених належних дій водія з встановленою дорожньо-транспортною обстановкою дозволяє зробити висновок про те, що фактичні дії водія автомобіля ВАЗ -21114 вимогам п. 12.1 та 13.3 Правил дорожнього руху не відповідали. Дана обставина вимагає відповідної слідчої та судової оцінки, оскільки при відповідному виконанні водієм автомобілю ВАЗ 21114 вимог п.п.12.1 та 13.1 ПДР зіткнення транспортних засобів виключалось, оскільки виключалось би його рух по зустрічній смузі та була б відсутня причина неадекватних дій водія мотоциклу.

В той же час, належні дії водія мотоциклу в розглянутої ситуації при об'єктивному виявленні факту руху зустрічного автомобіля по зустрічній смузі, з деякого моменту (моменту неможливості повернення автомобілю ВАЗ 21114 на «свою» смугу руху шляхом плавного маневру із зайняттям положення у відповідності із вимогами п.13.3 ПДР) формально регламентувались вимогами п.12.3 ПДР, згідно яких у такого роду ситуації водію належить прийняти міри по зниженню швидкості навіть до зупинки транспортного засобу або небезпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Розгляд гальмування, як засіб запобігання пригоди, в даній дорожньо-транспортній ситуації також безпредметно, оскільки навіть зупинка мотоциклу в межах своєї змузі, не виключала контактування із зустрічним автомобілем ВАЗ -21114, який на момент прийняття водієм рішення ще рухався по смузі зустрічного руху без гальмування.

Таким чином в умовах даної події з моменту, коли повернення автомобіля ВАЗ -21114 на «свою» смугу становився неможливим, водій мотоциклу знаходився в аварійній ситуації, яка Правилами дорожнього руху не регламентується та авто технічною експертизою не розглядається.

Водій же автомобілю ВАЗ 21114, відповідним, своєчасним виконанням вимог п.п. 12.1 та 13.3 ПДР, мав би технічну можливість виключити аварійну ситуацію та тим самим дане зіткнення. Не виконання водієм ОСОБА_1 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв'язку із даним зіткненням. (а.п.152-158)

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 стосовно того, що він рухався на автомобілі ВАЗ 21114 по своїй правій смузі, а не по зустрічній смузі суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються:

-- поясненнями потерпілої ОСОБА_3, яка пояснила, що вони з ОСОБА_7 рухались по своїй правій смузі та під часу руху, вона побачила вдалі одну фару по зустрічному руху та коли відбулося наближення фари, вона побачила капот, сталося сильне зіткнення транспортних засобів на їх смузі.

--поясненнями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що бачив ОСОБА_7 після ДТП на місці події, який повідомляв йому про обставини подій та зокрема про те, що він з ОСОБА_3 рухались на мотоциклі по своїй правій смузі та побачив невеликий одиничний ліхтар на зустрічі свого руху, та вважав, що це їде мопед. Крім того із оглянутих гальмівних шляхів транспортних засобів та їх місця знаходження свідок зробив висновок, що автомобіль ВАЗ рухався на зустрічній смузі руху.

Ставити під сумнів достовірність та об'єктивність даних показів у суду немає підстав, оскільки вони є логічними та послідовними та співпадають з матеріалами кримінального провадження.

Крім того вказані доводи обвинуваченого ОСОБА_1 спростовуються:

-- висновком експерта № 4/54 від 02.06.2014 року відповідно до якого в ході проведення експертного дослідження встановлено, 1) що в момент зіткнення автомобіль «ВАЗ 21114» НОМЕР_3 розташувався передньою центральною частиною до передньої, більш правої частини переднього колеса мотоцикла «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2; 2) під час первинного контактування повздорожня вісь переднього колеса мотоцикла «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2 знаходилася під кутом імовірно близьким до 160-5 градусів до поздовжньої осі автомобіля «ВАЗ 21114» д/н НОМЕР_3. Контактування відбулося між передньою центральною частиною капоту, центральною частиною кронштейну переднього бамперу автомобіля та правою передньою частиною переднього колеса автомобіля і правим переднім його амортизатором; 3) на підставі наявних вихідних даних можна вказати, що зіткнення транспортних засобів сталося в зоні знаходження подряпин на асфальті, тобто в районі розподілювальної смуги. При цьому безпосередньо перед зіткненням автомобіль «ВАЗ 21114» д/н НОМЕР_3 перебував на смузі зустрічного руху, в смузі руху мотоцикла та змінював напрямок руху вертаючись в свою смугу. Більш точно вказати місце зіткнення транспортних засобів вказати не представляється можливим, через відсутність необхідної кількості характерних ознак та необхідних розмірних прив'язок слідової інформації. (а.п.109-117);

- висновком експерта № 988 від 20.10.2014 року, в якому зокрема зазначається, що при зіставлення приведених належних дій водія з встановленою дорожньо-транспортною обстановкою дозволяє зробити висновок про те, що фактичні дії водія автомобіля ВАЗ -21114 вимогам п. 12.1 та 13.3 Правил дорожнього руху не відповідали. Дана обставина вимагає відповідної слідчої та судової оцінки, оскільки при відповідному виконанні водієм автомобілю ВАЗ 21114 вимог п.п.12.1 та 13.1 ПДР зіткнення транспортних засобів виключалось, оскільки виключалось би його рух по зустрічній смузі та була б відсутня причина неадекватний дій водія мотоциклу(а.п.152-158);

Суд вважає вказані експертизи достовірними, об'єктивними та погоджується з ними, оскільки дані висновки повністю відповідають вимогам Закону України "Про судову експертизу", Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз" та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/3 від 08.10.1998 року (з послідуючими змінами №144/5 від 30.12.2004, №59/5 від 10.06.2005, №126/5 від 29.12.2006, №1198/5 від 15.07.2008, №965/5 від 01.06.2009, №1950/5 від 26.12.2012), вони детально мотивовані та цілком узгоджується з іншими доказами по кримінальному провадженню, а також поясненнями свідка ОСОБА_12 та потерпілої ОСОБА_3 наданими безпосередньо в суді.

Разом з цим, суд не бере до уваги доводи захисника обвинуваченого-адвоката Верцюха В.В. про те, що обтяжуюча обставина - вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння підлягає виключенню із обвинувачення, виходячи із наступного. У матеріалах кримінального провадження є висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному о 1 годині 10 хвилин 19.04.2014 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_1 перебуває у стані гострої інтоксикації в наслідок вживання алкоголю (а.п.79);

Крім того є результат токсикологічного дослідження № 2201 від 24.04.2014 року, згідно якого при токсикологічному дослідженні у ОСОБА_1 виявлено етанол в крові в концентрації (за методикою ГРХ) 0,85 г/л (%) (а.п.80). Із протоколу освідуванням особи від 19.04.2014 року вбачається, що у ОСОБА_1 добровільно взята кров для проведення токсикологічного дослідження, що зафіксовано підписом обвинуваченого (а.п.78). На стадії досудового розслідування сторона захисту не яких зауважень щодо результатів медичного огляду та токсикологічного дослідження не вказувала та інших медичних висновків не надавала. Суд вважає дані медичні документи достовірними, об'єктивними та погоджується з ними. Хоча в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не міг пояснити чому саме отримано такі вищевказані медичні висновки , але і не оспорював факт проходження медичного огляду та токсикологічного дослідження. Крім того, факт перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_3, та свідка ОСОБА_12, які бачили останнього відразу після ДТП, а також потерпіла спілкувалася з обвинуваченим, та вказували, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння та вів себе неадекватно. Дані покази судом беруться за основу, так як вони були логічними та послідовними під час судового розгляду, та цілком співвідносяться з об'єктивними доказами по кримінальному провадженню та підтверджують факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.

Ставити під сумнів достовірність та об'єктивність показів як потерпілої ОСОБА_3 так і свідка ОСОБА_13 у суду немає підстав.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, відсутність критичного аналізу своїх дій.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, так як він грубо порушив п.п.1.3, 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 11.3, 12.1, 12.3, 13.3, 31.5 Правил дорожнього руху України, оскільки порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту при керуванні транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло тяжке тілесне ушкодження іншого потерпілого.

На думку суду допущені обвинуваченим порушення ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості, суспільну небезпеку - оскільки життя людини є найвищою соціальною цінністю, та обставини скоєного ним кримінального правопорушення, наслідок злочинних дій. Крім того при призначенні покарання, суд враховує особу обвинуваченого. За місцем мешкання обвинувачений характеризується посередньо (а.п.208), працює не офіційно, одружений (а.п.173), має на утриманні одну малолітню дитину (а.п.174, 217), на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п.170-171); раніше не судимий (а.п.207), хоча неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України: 20.02.2013 року за ч. 1 ст. 130 КпАП України, 25.02.2014 року за ч. 1 ст. 130 КпАП України, 18.04.2014 року за ч. 6 ст. 121 КпАП України (а.п.180).

Разом з цим при призначенні покарання суд бере до уваги позицію потерпілих, які просили суд призначити обвинуваченому ОСОБА_1 максимально суворе покарання.

Крім того, суд враховує положення п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України N 18 від 19.12.2008 року, в якому зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України, суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й ставлення особи до цих порушень та поведінку після вчинення злочину. Виходячи із викладеного, суд при призначенні покарання обвинуваченому також враховує наслідок злочинних дій - настання смерті ОСОБА_7, та заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3, те, що обвинувачений вибачився перед потерпілими лише на стадії судових дебатів, шкоду на користь потерпілих ОСОБА_7 не відшкодував та не намагався відшкодувати, на користь потерпілої ОСОБА_3 відшкодував частково.

Разом з цим у п. 21 даної Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначається про те, що у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 повинно бути призначене основне покарання в виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з призначенням додаткового виду покарання в виді позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд не знаходить підстав для можливості призначення покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. ст. 69 та 75 КК України.

Питання заявленого та підтриманого потерпілою ОСОБА_3 цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 128, 129 КПК України. Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 на загальну суму 58 100 грн., суд керується положеннями ст.ст. 1166-1168, 1177 ЦК України та вважає доведеним, що в результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху остання отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 8100 гривень, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, підлягає частковому задоволенню, в розмірі - 1759 гривні, 08 копійок (а.п. 52-53), які витрачені потерпілою на лікування та на переїзд з лікувального закладу м. Вознесенська до м. Одеси, як підтверджений матеріалами кримінального провадження, на підставі ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди слід відмовити виходячи із наступного.

Відшкодуванню підлягає лише пряма матеріальна шкода, обґрунтовано необхідна для відновлення попереднього стану потерпілої від кримінального правопорушення. До такої шкоди не можуть бути віднесені витрати потерпілої пов?язані з внесенням добровільних внесків у розмірі 80 гривень, оскільки їх внесення не є обов?язковим для відновлення стану здоров?я потерпілої і вносилися потерпілою добровільно на власний розсуд. (а.п.53).

Крім того, на підставі наданих чеків суд не може стягнути на користь потерпілої суми зазначені в них, в наслідок їх нечитаного стану (а.п. 52-53).

Крім того, суд не може віднести до прямої шкоди завданої кримінальним правопорушенням позичені потерпілої гроші на утримання дітей у сумі 5000 гривень та на придбання продуктів харчування у сумі 2500 гривень.

Щодо стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_3 600 гривень витрат на пальне, пов'язаних з її перевезенням з м. Вознесенська до м. Одеса, дану вимогу задовольнити повністю не можливо, так як дана витрати підтверджується чеком лише на суму 315 гривню, 81 копійку.

Що стосується позовних вимог потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди 50000 гривень та 100000 гривень відповідно, суд приходить до такого. Пленум Верховного Суду України у Постанові № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз?яснив судам, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При заподіянні особі моральної шкоди обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Відповідно до ст.23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості та виваженості.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що зазначена шкода заподіяна протиправними, злочинними діями обвинуваченого, враховує характер та обсяг душевних та психічних страждань, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках потерпілих.

При цьому суд враховує, що ці страждання тривають постійно і їх не можливо відновити, наслідки які настали є незворотними.

Беручи до уваги наведені обставини, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_5 в частині стягнення з обвинуваченого 50 000,00 гривень та 100 000 гривень відповідно в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає повному задоволенню, як підтверджений матеріалами кримінального провадження та обґрунтований потерпілими, на підставі ст.1167 ЦК України, яка передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Цивільні позови прокурора про стягнення з обвинуваченого витрат на користь фінансового управління Вознесенської міської ради у сумі 442 гривні 70 копійок та на користь Управління охорони здоров'я Одеської обласної адміністрації у сумі 3786 гривень 85 копійок на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 підлягають повному задоволенню, як підтверджені матеріалами кримінального провадження (а.п.160-161) та на підставі ст.ст. 28, 93-1 КПК України та ст. 126 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В силу ч. 4 ст. 174 КПК України арешт майна скасувати. (а.п.83, 84)

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України (а.п.119-120).

Щодо запобіжного заходу, ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06.02.2015 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 06.04.2015 року з покладанням обов'язків (а.п.164). У силу ч. 6 ст. 194 КПК України вказана ухвала припинила свою дію і обов'язки скасовані, інший запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування основного покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з дня його взяття під варту за вироком суду після вступу в закону силу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди - 1759 гривень, 08 копійок; на відшкодування моральної шкоди - 50 000 гривень, а всього - 51759 гривень, 08 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди - 100 000 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради (31419544700007 в ГУДКУ Миколаївської області, місцевий бюджет м. Вознесенськ, ОКПО 23406957, код 24060300) у сумі 442 гривні 70 копійок та на користь Управління охорони здоров'я Одеської обласної адміністрації (р/р 35420201024194 в ГУДКУ Одеської області, ОКПО 019998526, МФО 828011) у сумі 3786 гривень 85 копійок на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3

Стягнути із ОСОБА_1 витрати на залучення експерта на користь держави за проведення експертизи № 2/87 - 1475 гривень, 76 копійок (а.п.96); за проведення експертизи № 106 - 1475 гривень, 76 копійок (а.п.106); за проведення експертизи № 4/54 - 2459 гривень, 60 копійок (а.п.118); за проведення експертизи № 988 - 1230 гривень (а.п.159), всього - 6.641 гривень, 12 копійок.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту транспортного засобу автомобілю моделі "ВАЗ-21114", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить громадянину ОСОБА_14, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 і яким керував громадянин ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та який знаходиться на зберіганні у Вознесенському МВ УМВС - скасувати.

Речовий доказ - транспортний засіб автомобіль моделі "ВАЗ -21114", державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, якій знаходиться на зберіганні у Вознесенському МВ УМВС передати ОСОБА_14 як власнику (а.п.119).

Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту транспортного засобу - мотоциклу «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, якій належав та знаходився у фактичному розпорядженні громадянина ОСОБА_7 та знаходиться на зберіганні у Вознесенському МВ УМВС - скасувати (а.п.84).

Речовий доказ -- транспортний засіб - мотоцикл «Каwаsakі Vulkan», номерний знак НОМЕР_2, якій знаходиться на зберіганні у Вознесенському МВ УМВС передати потерпілому ОСОБА_5 (а.п.120).

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Суддя Н.В.Домарєва