Рішення № 4430464, 13.08.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.08.2009 Справа № 10/67

За позовом Дочірної компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород

простягнення суми 21 717 719,66 грн., в т.ч. 17762468,39грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1 839 795,34грн. пені, 1823688,07 грн. інфляційних, 291 767,86грн. 3% річних за прострочку оплати(з урахуванням заяви №31/10-7340 від 27.07.09 про збільшення позовних вимог).

Суддя І.В.Івашкович

Представники:

від позивача:Нестерчук А.П., головний юрисконсульт відділу виконавчого провадження управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи Юридичного департаменту, довіреність №196/10 від 26.12.08

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія „Газ України" НАК „Нафтогаз України”, м. Київ звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород про стягнення суми 20932910,69 грн., в т.ч. 17762468,39 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1 839 795,34 грн. пені, 1 100 672,54 грн. інфляційних, 229 974,42 грн. 3% річних за прострочку оплати.

В процесі судового розгляду позивачем було подано заяву №31/10-7340 від 27.07.09, згідно з якою уточнює розрахунок розміру боргу з посиланням на те, що при заявленні позову основний борг становив суму 15 917 352,50 грн., оскільки зарахуванню за спірним договором підлягає сума 1 845 115,89 грн. оплат,проведених згідно реєстру платіжних доручень за квітень 2009р. по ВАТ"Закарпатгаз"(населення). Відповідно, позивачем уточнено розрахунок пені,розмір якої виходячи з розміру реально існуючого боргу протягом періоду прострочки 26.01.09 по 13.05.09 становить 1 823 688,07 грн. Окрім того, позивачем зазначено про здійснення відповідачем в період після заявлення позову платежу в розмірі 1 817 923грн.,а отже на день розгляду справи основний борг складає 14 099 429,50 грн.

Згідно з поданою заявою позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог в частині нарахувань інфляційних,розмір яких за прострочку з лютого по червень 2009р. становить 1 355 350,18 грн.(додано розрахунок),та в частині нарахувань 3%річних,розмір яких за прострочку з 26.01.09 по 01.07.09 складає 291 767,86 грн.(додано розрахунок).

Позов мотивовано тим, що в порушення взятих на себе за договором № 06/07-2750 від 29.12.2007 р. на постачання природного газу зобов’язань відповідач не оплатив в повному обсязі вартість отриманого протягом січня –грудня 2008 р. природного газу, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість,що станом на день заявлення позову склала 15 917 352,50 грн.

За порушення строків оплати отриманого природного газу відповідачу згідно з п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, п. п. 6.2, 6.3 договору нараховано пеню в розмірі 1 823 688,07 грн. та відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України – нараховано інфляційні в розмірі 1 355 350,18 , 3% річних в розмірі 291 767,86грн.

Представником позивача позов,з урахуванням поданої заяви №31/10-7340 від 27.07.09, підтримано в повному обсязі. Посилається на обґрунтування та підтвердження підстав позовних вимог доданими документальними доказами.

Відповідач згідно з поданим письмовим відзивом на позов вказує на те, що позивач подав необгрунтований розрахунок боргу, оскільки за даними відповідача спірна заборгованість за фактично спожитий природний газ має становити 14481841,63 грн. Решта суми в розмірі 3280626,76 грн., що включена позивачем в предмет спору, є вартістю "комерційних втрат газу". На підтвердження своїх доводів відповідачем подано копію одностороннього акту звірки розрахунків за період з 01.01.08 по 31.05.09 за підписом представника ВАТ по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз".

Також представником відповідача у відзиві на позов викладено заперечення стосовно позовних вимог в частині стягнення нарахованих сум 3 % річних та інфляційних. Зокрема зазначено, що сума, з урахуванням якої належить проводити нарахування 3 % річних та інфляційних, становить 14481841,63 грн.

У судовому засіданні 30.07.09, враховуючи подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог та з метою забезпечення дотримання процесуальних прав сторін, в т.ч. права відповідача на судовий захист у зв"язку із уточненням та збільшенням розміру позовних вимог, суд визнав необхідним відкласти розгляд справи та зобов"язав відповідача подати письмовий обгрунтований відзив з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про що винесено ухвалу від 30.07.09, копію якої надіслано сторонам рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення адресату.Зокрема,копію вказаної ухвали було вручено відповідачу 04.08.09,про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.

До моменту проведення даного судового засідання відповідач будь-яких додаткових обгрунтувань своєї позиції щодо позову або додаткових доказів на спростування позовних вимог з урахуванням уточнення та збільшення їх розміру не подав.

Відповідач не забезпечив явку свого уповноваженого представника для участі в даному судовому засіданні, однак до його початку від відповідача надійшло письмове клопотання за підписом представника за довіреністю Феделеш М.М.,згідно з яким відповідач просить відкласти розгляд справи на інший термін через неможливість забезпечити участь свого представника у даному судовому засіданні.

Представник позивача заявив, що проти задоволення клопотання відповідача заперечує, вважаючи ,що відповідач свідомо затягує вирішення спору по суті.

Клопотання судом відхилено як безпідставне з огляду на наступне.

Нормами ст.22 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов"язки сторін господарського процесу. Зокрема, кожна сторона зобов"язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами, вживати всіх заходів до всебічного, повного та об"єктивного з"ясування всіх обставин справи. Врегульований ст.28 Господарського процесуального кодексу України інститут представництва не обмежує кількість представників, яких може призначити юридична особа для веденняя відповідної справи у господарському суді.Отже, в даному випадку, підприємство відповідача, отримавши заздалегідь ухвалу господарського суду з зазначенням дати проведення наступного судового засідання по даній справі, повинен був забезпечити належне представництво,в т.ч. з урахуванням можливої зайнятості або перебування у відпустці своїх працівників. В будь-якому випадку відповідач не позбавлений був можливості підготувати та подати суду письмові документи для обгрунтування та підтвердження всіх своїх позицій щодо предмету позову.

Фактично дії відповідача суд оцінює як такі, що всупереч вищезазначених вимог процесуальних норм спрямовані на затягування судового розгляду та вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ ( Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Закарпатгаз”, м.Ужгород ( Покупець) укладено договір № 06/07-2750 від 29.12.2007 р. ( з протоколом розбіжностей та протоколом узгодження розбіжностей до договору) на постачання природного газу та додаткову угоду №1 від 20.03.08, додаткову угоду № 2 від 25.04.08, додаткову угоду №3 від 29.08.08, додаткову угоду №4 від 30.09.08, додаткову угоду №5 від 26.11.08 та додаткову угоду № 6 від 30.12.08 до договору на постачання природного газу №06/07-2750 від 29.12.2007 р.

Згідно з умовами укладеного договору та додатковими угодами до договору Постачальник зобов’язувався поставити Покупцю в 2008 році природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу(відтоків/притоків), а Покупець –прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. Встановлено,що газ, що постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування газу (відтоки/притоки).

Відповідно до п.5.1 договору,редакцію якого викладено згідно з протоколом узгодження розбіжностей ,оплата за газ мала здійснюватися Покупцем відповідно до порядку, який встановлено постановою НКРЕ від 12.07.2000р.№759 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів,що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств". Встановлено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

За період з січня по грудень 2008 р. на підставі договору №06/07-2750 від 29.12.07 позивачем поставлено відповідачеві природний газ в об’ємі 548499,439 тис. куб.м. на загальну суму 156515240,52 грн., що підтверджується актами прийому –передачі газу ( додано до матеріалів справи). Відповідач зобов’язання по оплаті виконав частково, внаслідок чого станом на день заявлення позову за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 15 917 352,50 грн., що пітверджено позивачем уточненим згідно із заявою №31/10-7340 від 27.07.09 розрахунком боргу,який не спростовано відповідачем.

Окрім того, вищевказаним неспростованим відповідачем уточненим розрахунком заборгованості підтверджено, що в період після пред"явлення позову відповідачем у червні 2009р. здійснено платіж на суму 1 817 923 грн. Таким чином,станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 14 099 429,50 грн.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору,вимог закону,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться..Оскільки відповідач не оплатив в установленому договором та додатковими угодами до договору порядку вартість поставленого природного газу, борг в розмірі 14 099 429,50 грн. за поставлений природний газ підлягає примусовому стягненню. В частині позовних вимог про стягнення 1817 923 грн. боргу провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1ст.80 Господарського процесуального кодексу України.В задоволення позовних вимог про стягнення 1 845 115,89 грн. боргу слід відмовити,оскільки позов заявлено без врахування наявності оплати у вказаному розмірі.

За допущену прострочку платежів на підставі п.6.2 договору відповідачу нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 1839795,34 грн. за період прострочки з 26.01.09 по 13.05.09(згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком).Заявою №31/10-7340 від 27.07.09 позивач уточнив розрахунок пені,виходячи з уточнення розміру простроченого боргу,визначеного з врахуванням проплати в розмірі 1 845 115,89 грн.,проведеної у квітні 2009р.За уточненим розрахунком розмір пені склав 1 823 688,07 грн. Оскільки,як вказано вище,позивачем доведено,а відповідачем не спростовано факт прострочення платежів за спожитий протягом спірного періоду природний газ,вимоги про стягенння пені є правомірними,відповідають змісту договірних умов(п.п.6.2,6.3),а також норм ст.ст.549-551 Цивільного кодексу України,ст.231,232 Господарського кодексу України.

За прострочку виконання грошового зобов’язання відповідачу на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 3% річних від простроченої суми та інфляційні,розмір яких згідно з розрахунком за заявою №31/10-7340 від 27.07.09 про збільшення позовних вимог складає : в частині 3%річних суму 291 767,86 грн.,нарахованих із простроченого боргу за період з 26.01.09 по 01.07.09;в частині інфляційних-1 355 350,18 грн.,нарахованих із простроченого боргу з лютого по червень 2009р.

Перевіривши розрахунок сум пені, інфляційних та 3 % річних, судом визнано обгрунтованими, такими, що, відповідають вимогам закону, а отже підлягають задоволенню позовні вимоги в частині суми 1 823 688,07 грн. пені та вимоги про стягнення 1 355 350,18 грн. інфляційних,291 767,86 грн. 3% річних.В задоволенні вимог про стягнення 16 107,27 грн. пені слід відмовити.

Виходячи з вищенаведених обгрунтувань,позов підлягає задоволенню частково.Стягується сума 17 570 235,61 грн.( в т.ч. 14 099 429,50грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1 823 688,07 грн. пені, 1 355 350,18 грн. інфляційних, 291 767,86 грн. 3% річних за прострочку оплати).

Заперечення відповідача, наведені у письмовому відзиві на позовну заяву та додаткових пояснення до відзиву на позовну заяву, суд вважає такими, що повністю спростовуються доданими позивачем до позовної заяви документальними доказами. При цьому слід зазначити, що відповідач як покупець за договором № 06/07-2750 від 29.12.2007 р.,у відповідно до п.1.1 договору зобов"язався прийняти у 2008 році у власність та оплатити на умовах договору природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу ( відтоків/притоків). Таким чином, в силу норм ст. ст. 11, 323, 334, 712 Цивільного кодексу України відповідач, набувши право власності на отриманий природний газ, відповідно несе ризик випадкового його знищення або пошкодження.

Окрім того, нормами статті 668 Цивільного кодексу України передбачено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару,якщо інше не встановлено договором або законом. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, проданого під час його транспортування, переходить до покупця з моменту укладення договору купівлі-продажу, якщо інше не встановлено договором або звичаями ділового обороту.

Окільки сторонами у договорі окремо не обумовлено порядок переходу ризику випадкової втрати природного газу, що є предметом спірних поставок, то відповідно до регламетації норм ст. 668 Цивільного кодексу України ризик таких втрат з моменту прийняття природного газу несе відповідач.

Отже , обов"язок щодо оплати обсягів розбалансування природного газу ( у випадку, якщо такі мали місце) має бути покладено на відповідача.

Відповідно до ст.49 ГПК України суд при вирішенні спору по суті здійснює розподіл понесених позивачем судових витрат пропорційно до розміру обгрунтованих позовних вимог та покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті державного мита в розмірі 23233,05 грн. та 284,72 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст. ст. 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” ( м. Ужгород, вул. Погорєлова,2, ідентифікаційний код 054486610) на користь Дочірної компанії „Газ України" НАК „Нафтогаз України”( м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827)17 570 235,61 грн.( в т.ч. 14 099 429,50грн. основного боргу за поставлений природний газ, 1 823 688,07 грн. пені, 1 355 350,18 грн. інфляційних, 291 767,86 грн. 3% річних за прострочку оплати) та 23233,05 грн. відшкодування витрат по оплаті державного мита, 284,72 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг. Видати наказ.

3.Провадження у справі в частині стягнення суми 1 817 923,00 грн. основного боргу припинити.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку ,передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Рішення,оформлене відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України,підписано 18.08.09