Ухвала суду № 44304067, 20.05.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5547/15-ц

У х в а л а

"20" травня 2015 р. року суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., розглянувши матеріали позовної заяви Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Львівської міської ради, з участю третьої особи на стороні позивача - Національного університету Львівська політехніка» та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 Львівської архиєпархії УГКЦ про визнання права власності територіальної громади на сквер, розміщений на площі ОСОБА_4 та зобовязання Львівської міської ради та ОСОБА_3 Львівської архиєпархії УГКЦ припинити дії, які призводять до знищення скверу та зелених насаджень на площі ОСОБА_4 -

в с т а н о в и в:

Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина», ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд позовом, в якому просять визнати право власності територіальної громади на сквер, розміщений на площі ОСОБА_4; зобовязати Львівську міську раду та ОСОБА_3 Львівської архиєпархії УГКЦ припинити дії, які призводять до знищення скверу та зелених насаджень на площі ОСОБА_4; захистити цивільні права та інтереси позивачів шляхом визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради від 18.09.2014 року №3838 (із змінами) та від 25.12.2014 року №4255 (із змінами, внесеними Ухвалою від 29.01.2015 року №4306) та відновити становище, яке існувало до порушення шляхом визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 26.02.2015 року №4369.

Встановлено, що ухвалою судді Галицького районного суду м.Львова від 18.05.2015 року у відкритті провадження у частині позовних вимог, а саме: п.п. 3,4 прохальної частини позовної заяви - захистити цивільні права та інтереси позивачів шляхом визнання незаконними та скасування ухвал Львівської міської ради від 18.09.2014 року №3838 (із змінами) та від 25.12.2014 року №4255 (із змінами, внесеними Ухвалою від 29.01.2015 року №4306) та відновити становище, яке існувало до порушення шляхом визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 26.02.2015 року №4369 відмовлено.

Перевіривши матеріали позовної заяви у частині позовних вимог п.п.1,2, а саме: визнати право власності територіальної громади на сквер, розміщений на площі ОСОБА_4; зобовязати Львівську міську раду та ОСОБА_3 Львівської архиєпархії УГКЦ припинити дії, які призводять до знищення скверу та зелених насаджень на площі ОСОБА_4 встановлено, що позивачами додано документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 243,60 грн., який суд приймає, як подання позовної вимоги немайнового характеру, тобто в частині зобовязання Львівську міську раду та ОСОБА_3 Львівської архиєпархії УГКЦ припинити дії, які призводять до знищення скверу та зелених насаджень на площі ОСОБА_4.

З огляду на наведене, встановлено, що за подання іншої позовної вимоги, яка має майновий характер судовий збір не сплачено.

Так, відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбаченихчастиною п'ятоюстатті 216,статтею 1212ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістомстатті 80,пункту 4частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятоюстатті 216 ЦК).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема за подання до суду позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у відповідності до вимог вищевказаного Закону.

Таким чином, позивачам необхідно надати документ, який підтверджує сплату судового збору за подання позову майнового характеру у розмірі 1 % від ціни позову, тобто в частині визнання права власності територіальної громади на сквер, розміщений на площі ОСОБА_4.

Судовий збір сплачується в банк: ГУДКСУ у Львівській області, одержувач УДКСУ у Галицькому районі, розрахунковий рахунок №31212206700004, МФО825014, ЄДРПОУ 38007573, код класифікації доходів бюджету 22030001, код 37444255.

Керуючись ст.121 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -

у х в а л и в:

позовну заяви Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Львівської міської ради, з участю третьої особи на стороні позивача - Національного університету Львівська політехніка» та третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 Львівської архиєпархії УГКЦ про визнання права власності територіальної громади на сквер, розміщений на площі ОСОБА_4 та зобовязання Львівської міської ради та ОСОБА_3 Львівської архиєпархії УГКЦ припинити дії, які призводять до знищення скверу та зелених насаджень на площі ОСОБА_4 - залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків пять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розяснити позивачам, що у випадку невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві (ч.2 ст.121 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зубачик Н.Б.