Ухвала суду № 44303920, 22.05.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 219/2302/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 219/2302/15-к Головуючий в 1 інстанції

№ провадження 11-кп/778/1058/15 Харченко О.П.

Категорія ч. 1 ст. 115 Доповідач в 2 інстанції

КК України Татарінова А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палат з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Гриценка С.І.,

суддів Татарінової А.І., Жечевої Н.І.,

при секретарі Соляковій С.Г.,

за участі прокурора Нестерук О.Г.

обвинуваченого ОСОБА_3 у режимі відеоконференції з Артемівського СІ управління ДПтС України в Денецькій області.

захисника- адвоката Смирнова С.О. у режимі відеоконференції з залу судового засідання Артемівського міського суду Донецької області.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу прокурора Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області Винниченко О.А. на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 квітня 2015 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, повернутий прокурору Артемівськогої міжрайонної прокуратури Донецької області. Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжено на 60 днів, по 7 червня 2015 року включно.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В ході підготовчого судового засідання суд першої інстанції встановив неможливість призначити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 до судового розгляду та прийняв рішення про повернення обвинувального акту відносно останнього прокурору, у зв"язку порушеннями ст. 293, ч.3 ст. 29, ч.3 ст. 42, ч.1 ст. 68, 109, 290, 291, ч.3 ст. 283 КПК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувачений не володіє мовою, якою складений обвинувальний акт, а його переклад на російську мову, якою володіє ОСОБА_3, не доданий до матеріалів кримінального провадження і водночас не вручений обвинуваченому.

Крім того, суд вказав на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону.

В апеляційній скарзі прокурор вказує, що на його погляд, обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України, невідповідність додатків до обвинувального акту вимогам закону не може бути підставою для його повернення прокурору. На підставі чого, просить ухвалу суду скасувати, як незаконну та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які не заперечували проти здійснення дистанційного судового провадження, та заперечували проти доводів апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до вимог ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.

Відповідно до ч.7 ст. 290 КПК України про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.

Статтею ч. 3 ст. 29 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК України.

Згідно ст. 42 ч.3 п. 18 КПК України підозрюваний або обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною мовою або мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

У відповідності до вимог ст. 68 ч. 1 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача.

Як вбачається з ухвали суду першої інстанції, в підготовчому судовому засіданні прокурор підтверджував, що обвинуваченим ОСОБА_3 на досудовому слідстві дійсно заявлялось клопотання про надання йому процесуальних документів на рідній для нього російській мові та надання йому перекладача, бо він не розуміє українську мову. Дане клопотання постановою слідчого було відхилено.

Між тим, слідчий, при винесенні постанови про відмову в наданні перекладача обвинуваченому ОСОБА_3 належним чином не з'ясував анкетних відомостей особи обвинуваченого, не зазначив їх в обвинувальному акті, що дає підстави суду вважати необґрунтованою відмову в наданні перекладача.

Крім того, в апеляційній скарзі прокурор не заперечує проти викладених в ухвалі суду обставин та зазначених недоліків, проте не зазначає, яким чином ці недоліки можуть бути усунуті в ході судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 291 ч. 4 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування є додатком до обвинувального акту, тому суд обґрунтовано зазначив в ухвалі про недоліки реєстру, які необхідно усунути.

По справі відсутні достовірні данні про отримання потерпілим повідомлення про відкриття кримінального провадження та відмова його на реалізацію свого права знайомитися з ними за правилами ст. 290 КПК України( т.2 а.с. 160).

Рішення суду відповідає вимогам ч.3 п.3 ст. 314 КПК України, згідно з якою у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам кримінального процесуального Кодексу України.

Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області залишити без задоволення.

Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09 квітня 2015 року, якою обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, повернуто прокурору Артемівської міжрайонної прокуратури Донецької області, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: 1 2 3