Рішення № 44303457, 19.05.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.05.2015

Справа №320/4022/15-ц

2015 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про повернення безпідставно отриманого майна, суд

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ «Прогрес» про повернення безпідставно отриманого майна за наступними підставами.

02 вересня 2010 року позивач передав ТОВ «Прогрес» за ціною 2850 грн. належні позивачу 24 тонни кондиційного насіння соняшника, про що було складено договір від 02 вересня 2010 року у простій письмовій формі, вказану продукцію він передав відповідачу. 14 вересня 2010 року він передав ТОВ «Прогрес» за ціною 3000 грн. належні йому 8 тонн кондиційного насіння соняшника, про що було складено договір від 14 вересня 2010 року у письмовій формі. Загальна вартість безпідставно отримано відповідачем продукції складає 92 400 грн. Однак вважає, що ці два договори не були укладені, так як сторони не домовилися про істотні умови, зокрема ціну та обов'язок оплатити товар. На неодноразові вимоги позивача до відповідача щодо сплати за продукцію грошей або про повернення продукції не виконуються відповідачем.

01 жовтня 2013 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поручительства, відповідно якого відповідач прийняв на себе зобов'язання відповідати і межах 2000 грн. від суми загальної заборгованості ТОВ «Прогрес» перед ним по указаним договорам. (2000 грн. еквівалентно 70 % від вартості 1 тони продукції , в натуральному вигляді 700 кг кондиційного насіння соняшника).

Стягнути солідарно з ТОВ «Прогрес» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, 700 кг та 31,3 тонн безпідставно отриманого кондиційного насіння соняшника.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності, обставини викладені у позовній заяві визнає, проти задоволення позову не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «Прогрес» в судовому засіданні заперечував проти задоволення уточненого позову в повному обсязі. Посилаючись на свої письмові заперечення, згідно яких, між позивачем та ТОВ «Прогрес» було укладено два договори на отримання певного товару (насіння соняшника), однак ТОВ «Прогрес» категорично заперечує виконання обов'язків за договорами позивачем та отримання товару. Наявність між позивачем та ТОВ «Прогрес» саме зобов'язальних відносин підтверджується і твердженням позивача про забезпечення цього зобов'язання порукою, оскільки порукою забезпечується виключно виконання зобов'язання.

На підставі викладеного просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, на основі повно і всебічно з'ясованих судом обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що двічі 02 вересня 2010 року та 14 вересня 2010 року позивач передав ТОВ «Прогрес» 24 тонни та 8 тонн кондиційного насіння соняшника.

Факт отримання ТОВ «Прогрес» насіння соняшника підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.

Так, свідок ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні в режимі відеоконференеції, пояснив, що у 2010 році його попросив позивач допомогти зібрати урожай насіння соняшника. Він відвозив насіння до ТОВ «Прогрес» та був присутній при розгрузці та при підписані так званого договору про отримання насіння. Пізніше він дізнався від позивача, що ТОВ «Прогрес» йому не заплатив за отримане насіння.

Свідок, ОСОБА_4 пояснив в судовому засіданні 02 вересня 2010 року він допомагав сину перевозити насіння на ток у розмірі 24 тонни, які вони передали ТОВ «Прогрес». 14 вересня 2010 року вони привезли ще 8 тонн насіння. Згідно договорів їм обіцяли розрахунок, однак обіцянки тягнулись до 2012 року.

Суд погоджується с думкою представника позивача про те, що складені договори від 02 вересня 2010 року та 14 вересня 2010 року /а.с.7-8/ не є укладеними (тобто такі, що не відбулися).

Статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 8 Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).

Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Аналізуючи дані норми, письмові докази та свідчення свідків, суд приходить до висновку, що вказані договори не можна назвати укладеними, так як сторони при його підписанні не зазначили його істотні умови, а саме ціну та обов'язок покупця оплатити отриманий товар.

Відповідно ч.1 до вимог ст.. 1212 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Отже, відповідач «ТОВ «Прогрес» як набувач, який отримав без достатніх на те правових підстав кондиційне насіння соняшника в розмірі 32 тонни, зобов'язаний насіння повернути позивачу.

Стосовно договору поруки укладеного 01.10.2013 року між позивачем та ОСОБА_2, який, як посилається позивач, прийняв на себе зобов'язання відповідати в межах 2000 грн. від суми загальної заборгованості ТОВ «Прогрес» перед позивачем по указаним договорам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Однак, зважаючи на те, що суд прийшов до висновку що договори від 02 вересня 2010 року та 14 вересня 2010 року не є укладеними, отже між сторонами не виникло зобов'язань, а тому не можна застосувати вимоги вищевказаних статей до договору поруки, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, та керуючись ст.. 638, 1212, 1213 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ від 09.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ст. ст. 10, 60, 79, 88, 212, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про повернення безпідставно отриманого майна - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» ( ід. код 03750925, ІНН 037509208168, МФО313731, р/р26000100068505 в АКБ «Фінанси та Кредити», розташованого за адресою: смт. Приазовське вул. Горького, 2 Приазовський район Запорізької області) на користь ОСОБА_1 ( ід. код НОМЕР_1, який проживає за адресою АДРЕСА_1), 700 кг та 31 тонну 300 кг, а разом 32 тонни безпідставно отриманого кондиційного насіння соняшника.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я :