Ухвала суду № 44301263, 19.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1645/15-ц Провадження № 22-ц/772/1630/2015Головуючий в суді першої інстанції Вохмінова О. С.Категорія 57Доповідач Колос С. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого :Колоса С. С. суддів :Іващука В. А., Вавшка В. С.при секретарі : Пантелеймоновій А. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до публічного акціонерного товариства комерційний банк « ПРИВАТБАНК » про визнання недійсними окремих частин кредитного договору за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2015 року, -

Встановила :

Рішенням Вінницького міського суду від 14 квітня 2015 року в зазначеному позові відмовлено .

Вирішено питання про відшкодування судового збору .

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтвердили обставини визнання окремих частин договору недійсними .

У апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, на недотримання норм матеріального та порушення норм процесуального права .

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши представника банку, яка просить скаргу відхилити, як безпідставну та необгрунтовану, а рішення залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи із наступного .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції дано належну оцінку зібраним по справі доказам .

З матеріалів вбачається, і не заперечується сторонами, що між позивачем та банком 22 квітня 2008 року укладено, як фізичною особою, споживчий кредитний договір, згідно якого кредитор надав, а ОСОБА_6 отримав 15 000 гривень з терміном повернення до 22 квітня 2011 року включно, при умові сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 2, 4 % в місяць на суму залишку заборгованості. Зі всіма умовами договору ОСОБА_6 погодився про, що підписано анкету - заяву .

В порушення умов договору ОСОБА_6 взяті на себе зобов»язання за договором належним чином не виконував .

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язань .

Статтею 611 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором, а саме стягнення суми кредиту, сплата неустойки та відшкодування збитків .

У зв»язку з неналежним виконанням зобов»язань банком нараховано штрафні санкції відповідно до умов договору .

Звертаючись в позовом про визнання недійсними окремих частин кредитного договору, ОСОБА_6 посилався на те, що при нарахуванні штрафних санкцій банк застосовував різні умови, з якими він не був ознайомлений .

З такими твердженнями суд першої інстанції вірно не погодився .

Встановлено, що за договором приєднання - складовою кредитного договору № VIV9NN00000001 від 22 квітня 2008 року були Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ( « Персональний кредит » ), і кредит ОСОБА_6 отримав саме як фізична особа, незважаючи на те, що станом на цю дату був працівником банку, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку, що підстав для задоволення позову про визнання недійсними Умов споживчого кредиту фізичним особам - співробітникам банку ( « Персональний кредит » ), як складової кредитного договору, не має .

Відповідно до ст.. 61 ч. 3 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини .

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 звертався до суду з вимогами про визнання недійсним збільшення процентної ставки за кредитним договором та зобов»язання здійснити перерахунок сплачених коштів. Предметом та підставою звернення з даним позовом стала та обставина, що банком нараховано штрафні санкції за Умов, з якими його ознайомлено не було.

Рішенням Вінницького міського суду від 04 листопада 2014 року в зазначеному позові відмовлено ( а. с. 82 - 86 ). Даним рішенням встановлено, що ОСОБА_6 ознайомлений з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам « Персональний кредит » і тарифами банку та згоден з ними.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 грудня 2014 року зазначене рішення залишено без змін та підтверджено обставини встановлені судом першої інстанції ( а. с. 87 - 89 ) .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 січня 2015 року дані рішення залишено без змін ( а. с. 90 - 91 ) .

Твердження викладені у скарзі вірного в цілому висновку суду не спростовують .

Згідно ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити .

Рішенння Вінницького міського суду Вінницької області від 14 квітня 2015 року - залишити без змін .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : С. С. Колос

Судді : В. С. Вавшко

В. А. Іващук

З оригіналом згідно :