Рішення № 44301239, 14.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 127/17586/14-ц Провадження № 22-ц/772/1139/2015Головуючий в суді першої інстанції Луценко Л. В.Категорія 20 Доповідач Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Медяного В.М., Ковальчука О.В.

при секретарі: Пантелеймоновій А.І.

за участю позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 та представника відповідачки - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, за участю третьої особи - агенції нерухомості «Вінець ізобілія» про стягнення коштів, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду від 23 лютого 2015 року, -

В с т а н о в и л а :

В серпні 2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що 17.02.2014 року між нею та ОСОБА_5, за участю агенції нерухомості «Вінець ізобілія» було укладено договір про завдаток, на підтвердження намірів укладення до 15.03.2014 року договору купівлі-продажу житлового будинку по вул.Зеленій, 34 в с.Зарванці. На виконання умов договору про завдаток, вона передала ОСОБА_5 кошти в розмірі 5000 доларів США, а 20.02.2014 року ще 500 доларів США. Під час укладення даного договору їй було повідомлено про відсутність будь-яких інтересів інших осіб, окрім заборони ПАТ «УкрСиббанк». Протягом березня-квітня 2014 року вона неодноразово звернулась до ОСОБА_5 з пропозицією укласти договір купівлі-продажу, проте, відповідачка відмовлялась від укладення договору через відсутність документів необхідних для його укладення. Такими діями відповідачка порушила умови договору про завдаток, тому просила стягнути з ОСОБА_5 66000 грн., що еквівалентно сумі авансу в розмірі 5500 доларів США, матеріальний збиток в розмірі 1000 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В ході розгляду справи, ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідачки 87285 грн., що еквівалентно сумі авансу в розмірі 5500 доларів США, на час розгляду справи.

Рішенням Вінницького міського суду від 23.02.2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що станом на 19.01.2015 року еквівалентно 79350 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального права, а по справі ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Зазначила, що суд допустив порушення норм матеріального права застосувавши до даних правовідносин ст.1212 ЦЦК України. Відповідачка виконала усі свої зобов'язання, передбачені договором про завдаток і станом на даний час нерухоме майно готове до продажу за ціною визначеною у договорі. Крім того, суд дійшов помилкового висновку про стягнення суми завдатку без доказів отримання відповідачкою даної суми коштів від ОСОБА_2

Заперечуючи проти апеляційної скарги, ОСОБА_2 вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, осіб ,що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (ч.1 ст.635 ЦК України).

Зі змісту ст.657 ЦК України вбачається що договір купівлі-продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Ч.2 ст.215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд першої інстанції встановив, що 17.02.2014 року, за сприяння агентства нерухомості «Вінець ізобілія», ОСОБА_2, як покупець, та ОСОБА_5, як власник, уклали договір про завдаток, відповідно до п.13 якого, останній є попереднім договором. Сторони зобов'язались, в строк до 15.03.2014 року, укласти договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2 передала відповідачці на відповідальне зберігання гарантійну суму авансу у розмірі 5000 дол. США, що на момент підписання договору, по існуючому курсу НБУ 8,8 грн., складала 44000 грн.

Ухвалюючи рішення по часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сторонами не було дотримано вимог закону про нотаріальне посвідчення та реєстрацію попереднього договору, то він є недійсним (нікчемним), передані кошти в сумі 5000 доларів США не являються авансом, відповідачка набула їх без достатньої правової підстави, тому, згідно ст.1212 ЦПК України, зобов'язана їх повернути ОСОБА_2

Суд дійшов вірного висновку про те, що підписаний сторонами договір про завдаток від 17.02.2014 року є попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, вимоги закону про його нотаріальне посвідчення та реєстрацію дотримані не були, тому він є нікчемним, а кошти передані за ним підлягають поверненню.

Разом з тим, з підставою повернення вказаних коштів, як набутих без достатньої правової підстави, погодитись не можна, оскільки суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.2 ст.309 ЦПК України норм матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Зі змісту ч.1 ст.11 ЦПК України вбачається, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 підставою для стягнення грошових коштів в сумі 5000 доларів США, переданих за договором, зазначила ст.ст.526, 530 ЦК України.

Однак, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог в частині підстав позову і стягнув кошти на підставі ст.1212 ЦПК України, на котру позивачка не посилалась і застосуванню до даних правовідносин не підлягала, чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, доводи скарги щодо вказаного заслуговують на увагу, а грошові кошти підлягають поверненню позивачці з інших підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно ч.5 ст.216 ЦК України суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи і повернути позивачці грошові кошти саме із цієї підстави.

Позивачка ОСОБА_2, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, послідовно стверджувала, що на виконання вищевказаного договору вона передала ОСОБА_5 грошові кошти в іноземній валюті - 5000 доларів США, ціна житлового будинку була визначена ними також у валюті, але з метою відповідності договору вимогам законодавства про розрахунки в національній валюті, в тексті останнього було зазначено гривню, але з обов'язковим зазначенням еквіваленту валюти, що передавалась. З цим погодилась і ОСОБА_5, підписавши попередній договір.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги усталену практику при здійсненні угод з нерухомістю визначати її вартість в іноземній валюті, що пов'язано з коливанням курсу гривні, колегія суддів вважає твердження ОСОБА_2 про передачу коштів достовірними, правдивими і такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

В зв'язку з цим та тим, що представник відповідачки ОСОБА_4 не був присутній під час передачі коштів і обставини цього йому достовірно не відомі, колегія суддів не бере до уваги його заперечення проти вказаного.

Виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне, при застосуванні наслідків недійсності нікчемного правочину, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 суму в гривнях, еквівалентну 5000 доларам США за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення, тобто станом на 23.02.2015 року - 141700, 00 грн. (2834,80 грн. за 100 доларів США).

За таких обставин, рішення суду в частині розміру стягуваних коштів підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги про неукладення договору купівлі-продажу житлового будинку з вини ОСОБА_2, а відтак за договором відсутні підстави для стягнення коштів, є необґрунтованими, оскільки попередній договір є нікчемним, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тобто повернення сторін такого правочину у попередній стан.

В решті рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України ,-

В и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду від 23 лютого 2015 року змінити, замість слів «5000 доларів США, що станом на 19.01.2015 року, згідно курсу НБУ становить 79350 (сімдесят дев'ять тисяч триста п'ятдесят) грн.» вказати «141700 (сто сорок одна тисяча сімсот) грн., що станом на 23.02.2015 року, згідно курсу НБУ, еквівалентно 5000 доларів США».

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: