Постанова № 44300498, 21.05.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6541/15-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Середи К.О.,

при секретарі Герасименко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, третя особа - Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 пред'явили позов до Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання Пенсійного фонду України в особі Управління міжнародного співробітництва Пенсійного фонду України в 3-денний строк витребувати пенсійні (електронні) справи позивачів з Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, поставити їх на облік в Управлінні міжнародного співробітництва, проводити перерахунок та індексацію пенсій, в разі зміни пенсійного законодавства України проводити нарахування і переказ пенсій на особистий рахунок пенсіонерів в установі банку за місцем постійного проживання у державі Ізраїль через Державний експортно-імпортний банк України, в розмірі, визначеному згідно з діючим законодавством України, щоквартально, у валюті держави Ізраїль або в доларах США за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют Національного банку України, з 01.09.2014 р.

Позов обґрунтували тим, що вони є громадянами України і з 1994 року постійно проживають в Ізраїлі. На виконання судових рішень Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька по серпень 2014 року включно проводило виплату їм пенсії за віком на банківські рахунки. З вересня 2014 року пенсія їм не виплачується у зв'язку з тимчасовим припиненням діяльності органів державної влади України на непідконтрольній території. Питання про виплату пенсій громадянам України, які проживають за її межами, у ситуації, що склалась, залишилось не врегульованим. Проте відсутність механізму виплати пенсій, на думку позивачів, не є підставою для позбавлення їх права на пенсію, що може бути забезпечено Пенсійним фондом України, зокрема, через Управління міжнародного співробітництва в межах повноважень останнього.

У письмовому запереченні Пенсійний фонд України просить відмовити в задоволенні позову. Посилається на те, що Управління міжнародного співробітництва не є суб'єктом владних повноважень, а виплата пенсії здійснюється управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, тому відсутні підстави для задоволення позову до Пенсійного фонду України. Крім того, на даний час відсутній механізм проведення виплати пенсій за віком за кордон, в тому числі до держави Ізраїль, з якою Україна уклала міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення, але який досі не ратифіковано.

Справа розглядається за відсутності позивачів, від яких надійшло відповідне клопотання, за відсутності відповідача, від якого надійшли письмові заперечення на позов, а також за відсутності третьої особи - Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, яке розташоване в районі проведення антитерористичної операції і тимчасово не здійснює своїх повноважень.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що подружжя ОСОБА_1 є громадянами України, які з 1994 року постійно проживають в Ізраїлі. До виїзду на постійне місце проживання за кордон позивачі були зареєстровані по АДРЕСА_1.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27.02.2013 р. у справі № 2а/255/39/13, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2013 р., задоволено позов ОСОБА_1 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька призначити і виплачувати йому пенсію за віком з 06.11.2012 р.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 р. у справі № 2а/0508/11765/12, яка набрала законної сили, задоволено позов ОСОБА_2 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька призначити і виплачувати їй пенсію за віком з 01.10.2012 р.

17.12.2013 р. і 03.01.2014 р. Пенсійним фондом України ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідно, видані пенсійні посвідчення.

З лютого по серпень 2014 року включно позивачам нараховувалась пенсія на відкриті на їх імена поточні рахунки у валюті гривня в ПАТ "Укрбізнесбанк".

З вересня 2014 року виплата пенсії не здійснюється.

В січні 2015 року позивачі звернулись до Пенсійного фонду України із заявою про витребування їх пенсійних справ з Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька, постановлення на облік в Управлінні міжнародного співробітництва та проведення виплати пенсії, з її перерахунком та індексацією в разі зміни пенсійного законодавства України.

У письмовій відповіді від 04.02.2015 р. Пенсійний фонд України повідомив заявників, що пенсія виплачується за місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України. Зазначив, що 28.09.2012 р. між Україною до Ізраїлем підписано угоду про соціальне забезпечення, яка регулюватиме питання пенсійного забезпечення громадян України, які виїхали на проживання до держави Ізраїль. На даний час триває робота щодо ратифікації даної угоди Верховною Радою України, тому питання про призначення і виплату пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю, розглядатиметься після набрання чинності цією угодою.

Право ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як громадян України на соціальний захист у старості гарантовано статтями 24, 25, 46 Конституції України, статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та підтверджено ухваленими на їх користь судовими рішеннями, які набрали законної сили і згідно із статтями 14 і 255 КАС України є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Проведення соціальних виплат особам в районах проведення антитерористичної операції здійснюється з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509 "Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції", від 05.11.2014 р. № 637 "Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" та від 07.11.2014 р. № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей".

Вказаними підзаконними нормативно-правовими актами передбачено припинення фінансування з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування органів державної влади на тимчасово неконтрольованій території Донецької та Луганської областей, переміщення осіб з району проведення антитерористичної операції, взяття їх на облік та проведення всіх соціальних виплат на контрольованій території за фактичним місцем проживання (перебування).

Водночас питання про виплату пенсій громадянам України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні на тимчасово окупованій території України або району проведення антитерористичної операції, залишилось неврегульованим, хоча Конституційний Суд України ще в рішенні від 07.10.2009 р. № 25-рп/2009 звертав увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, п. 72, від 19.06.2012 р.). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), № 68385/10 та 71378/10), від 26.09.2014 р.).

З огляду на викладене суд вважає, що право позивачів на отримання пенсії за віком є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державною зобов'язань.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення.

До основних завдань і функцій Пенсійного фонду України належить: керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; організація, координація та контроль роботи головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій; вжиття відповідно до законодавства та міжнародних договорів України заходів до переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які постійно проживають в Україні тощо (пункти 3, 4 Положення).

Згідно з пунктом 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За наведеного нормативно-правового регулювання та беручи до уваги неможливість визначення територіального органу Пенсійного фонду України для призначення і виплати позивачам пенсії, є підстави для задоволення позову до Пенсійного фонду України шляхом визнання протиправною допущену ним бездіяльність щодо забезпечення виплати пенсії позивачам та зобов'язання поновити пенсійні виплати з моменту припинення їх здійснення.

Позовні вимоги про зобов'язання відповідача проводити перерахунок та індексацію пенсій в разі зміни пенсійного законодавства України не підлягають задоволенню, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право, а не можливість порушення такого права в майбутньому.

Позивачі при поданні позовної заяви були звільнені від сплати судового збору, тому суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо забезпечення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 і ОСОБА_2.

Зобов'язати Пенсійний фонд України поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 1 вересня 2014 року.

Зобов'язати Пенсійний фонд України поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 1 вересня 2014 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: К.О. Середа