Рішення № 44298254, 17.04.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

643/12004/14-ц

2/643/240/15

17.04.2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2015 року Московський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді - Єлізарова І.Є., за участю секретаря - Зубковій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 11714,87 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.08.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг (далі - умови). Відповідно до умов погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно умов.

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № б/н від 03.08.2007 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 кредитні ресурси. Відповідач належним чином не виконує зобов'язання, до цього часу гроші Банку не повернув. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07.07.2011 року з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.08.2008 року в розмірі 11169,47 гривен , які до цього часу теж не повернуто. Сума заборгованості на 30.06.2014 р. становить 20842 ,23 гривен та складається з: 6601,34 гривен -заборгованість за кредитом; 10808,37 гривен - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3432,52 гривен-заборгованість з комісії за користування кредитом, відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг : 500 гривен -штраф (фіксована частина та 534,04 гривен -штраф (процентна складова). Від суми заборгованості віднімається сума в розмірі 11169,47 гривен, яка була задоволена рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07.07.2011 року та просить стягнути 11714,87 коп. і відшкодувати понесені судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судовому засідання позов не визнав та пояснив, рішенням суду від 07.07.2011 року з нього стягнута заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.08.2007 року в розмірі 11169,47 гривен .

Суд, вислухав сторони, вивчив матеріали справи та дослідив надані докази, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до укладеного договору № б/н від 03.08.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно умов договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг (далі - умови). Відповідно до умов погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат згідно умов.

Кредитний договір оформлений сторонами письмово у вигляді "заяви позичальника".

Відповідно до ст.1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язаний надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки.

Як встановлено судом, відповідач кредит не повернув, щомісячні платежі у встановлені строки не сплачує, внаслідок чого, за Договором виникла заборгованість.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 07.07.2011 року з ОСОБА_1 на користь банку стягнута заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.08.2007 року в розмірі 11169,47 гривен .

До цього часу відповідач гроші не повернув, отже, Банк має право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.3).

Позивач, визначаючи суму заборгованості по кредитному Договору станом на 30.06.2014 р. та висуваючи вимоги про стягнення 11714,87 гривен відняв від загальної суми заборгованості суму, яка була стягнена судовим рішенням.

Але, з таким розрахунком суд не може погодитись.

Відповідно ст. 213 ЦПК України:

" Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні."

Тому, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

З розрахунку, що міститься в матеріалах цивільної справи не зрозуміло, за якій саме час Боржнику нарахована заборгованість, які суми (щомісячно) нараховані та якого виду, оскільки, позивачем, при наявності судового рішення , наданий загальний розрахунок, починаючі з 03.08.2007 року.

Розрахувати суму заборгованості за період з 07.07.2011 року (тобто, після набуття судовим рішенням чинності) суд теж не може, тому що, в судовому рішенні не зазначено за який період стягнута сума, з яких платежів вона складається.

Крім того, Умови надання споживчого кредиту фізичним особам, на які посилається позивач та які містяться в матеріалах цивільної справи на арш.13-18, мають загальний характер і стосуються необмеженого кола осіб; безпосередньо ОСОБА_1 не підписані.

Зміст цих Умов не містить в собі дати їх прийняття, що унеможливлює суд надати оцінку стосовно їх дії в часі та перевірити чи саме з цими Правилами був ознайомлений відповідач під час підписання ним 03.08.2007 р. Договору.

Таким чином , враховуючи вищевикладене, суд критично оцінює твердження позивача щодо правильності та законності нарахування відповідачу заборгованості, оскільки, суд позбавлений можливості безпосередньо дослідити належні докази (тобто такі, що містять інформацію щодо предмета доказування) та перевірити на яких умовах відповідач отримав у Банку споживчій кредит, які негативні наслідки у разі неналежного виконання взятих на себе обов'язків ОСОБА_1 має, в якому розмірі; чи було волевиявлення відповідача стосовно суттєвих обставин правочину, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60,61, 88, 212, 215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 543, 553, 554, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Московського районного

суду м. Харкова Єлізаров І.Є.