Постанова № 44297463, 22.05.2015, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області______________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2015 року м. Рівне

Суддя апеляційного суду Рівненської області Шимків С.С., з участю секретаря судового засідання Демчук Ю.Ю., прокурора Дейнеки Н.В., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 березня 2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-5 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Здолбунівського районного суду від 31 березня 2015 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-5 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. з конфіскацією в дохід держави отриманого дарунку (пожертви) - 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн..

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Пояснює, що з 18.05.2011 року по даний час працює на посаді машиніста-інструктора локомотивних бригад по автогальмах та розшифруванню швидкостемірних стрічок Локомотивного депо у відповідності до наказу (розпорядження) начальника Локомотивного депо № 120/ос від 18.05.2011 року. Саме ця посада є його основною та постійною посадою.

В період з 15.12.2014 року по 19.01.2015 року та з 26.01.2015 року по 15.02.2015 року тимчасово виконував обов'язки заступника начальника з експлуатації ВП "Локомотивного депо Здолбунів".

Саме перебуваючи на посаді заступника начальника з експлуатації ВП "Локомотивне депо Здолбунів", він є посадовою особою юридичної особи публічного права.

Зазначає, що працівниками ВП "Локомотивне депо Здолбунів" ДТГО "Львівська залізниця" із серпня 2014 року здійснюється збір коштів на потреби бійців АТО. Кошти збиралися машиністами-інструкторами із підлеглих працівників відповідно до _______________

Справа № 562/558/15-п Головуючий у суді І інстанції - Мичка І.М.

Провадження № 33/787/87/2015 Суддя апеляційного суду Рівненської області - Шимків С.С.

колони, що закріплена за ними. Далі кошти передавалися ОСОБА_4, яка займалася збором коштів з усіх працівників ВП "Локомотивне депо

Здолбунів" та вела відповідні відомості, що підтверджують отримання таких коштів від керівників колони.

Вказані факти були підтверджені в суді першої інстанції поясненнями свідка ОСОБА_4.

Зазначає, що сума коштів яку він передав відповідальній за збір коштів на потреби АТО особі із працівників колони № 7 у період з 19.12.2014 року по 19.02.2015 року складає 1500 грн..

Передані йому 11.02.2015 року помічником машиніста ОСОБА_5 кошти також передані під розписку ОСОБА_4 на потреби бійців АТО, про що є відповідний запис у відомості із зазначенням суми 300 грн. 19.02.2015 року.

Оскільки ОСОБА_5 кошти на потреби бійців АТО здав останнім із працівників його колони № 7, тому він як керівник колони нагадував йому про те, що потрібно допомагати бійцям із Здолбунівського району.

Вказує, що ОСОБА_5 звернувся до Управління СБУ Рівненської області із заявою про вчинення ним корупційного правопорушення із причин особистої неприязні до нього.

Пояснює, що посилання у оскаржуваній ухвалі на той факт, що адміністративне корупційне правопорушення вчинено ним з метою компенсації понесених ним матеріальних витрат у зв'язку з тим, що 11.12.2014 року за його заяву із зарплати було вирахувано 2644,50 грн. в якості відшкодування машиністу ОСОБА_6 за відпрацьовані ним понаднормові години за третій квартал 2014 року не відповідає дійсності.

Зазначає, що отриманий з порушенням встановлених законом вимог звукозапис його розмови з ОСОБА_5 не можна вважати допустимим доказом у справі.

Вказує, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-5 КУпАП.

Кошти, передані йому для збору на потреби АТО, а не подаровані особисто в якості подяки за вчинення службової дії чи прийнятті ним рішення або ж в очікуванні вчинення певних службових дій/ прийняття рішень.

Просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 172-5 КУпАП, адміністративним правопорушенням, у даному випадку, є порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків.

Суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1, відповідно до наказу начальника Локомотивного депо № 120/ос від 18.05.2011 року "Про переведення на іншу роботу", працював на посаді машиніста-інструктора локомотивних бригад по автогальмах та розшифруванню швидкостемірних стрічок Локомотивного депо з 18.05.2011 року (а.с. 38).

Відповідно до наказів № 577/ОС від 15.12.2014 року та № 47/ОС від 26.01.2015 року ОСОБА_1 виконував обов'язки заступника начальника Локомотивного депо з експлуатації у період з 15.12.2014 року по 19.01.2015 року та з 26.01.2015 по 15.02.2015 року.

Отже, відповідно до положень чинного законодавства, ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що 11 грудня 2014 року за заявою ОСОБА_1 із його зарплати за грудень 2014 року було вирахувано 2644,5 грн. в якості відшкодування машиністу ОСОБА_6 за відпрацьовані ним понаднормові години за третій квартал 2014 року. У другій половині грудня 2014 року ОСОБА_1, виконуючи обов'язки заступника начальника депо з експлуатації, з метою компенсації понесених ним вищевказаних матеріальних витрат, висловив прохання своїм підлеглим працівникам надати йому грошові кошти в розмірі 300 гривень з кожного. У подальшому в період з 19 по 31 грудня 2014 року машиністи ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та помічники машиністів ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_1 передали йому грошові кошти в загальній сумі 1200 грн. в якості дарунку.

11 лютого 2015 року помічник машиніста ОСОБА_5 також передав ОСОБА_1 в якості дарунку грошові кошти в сумі 300 грн.

З положень посадової інструкції машиніста-інструктора локомотивних бригад по автогальмах і розшифруванню швидкостемірних стрічок ОСОБА_1, затвердженої начальником депо 19.03.2012 року (а.с. 35), посадової інструкції заступника начальника депо з експлуатації, затвердженої 17.10.2012 року начальником Локомотивного депо (а.с. 65), інструкції локомотивній бригаді № ЦТ-0106, затвердженої наказом Укрзалізниці від 22.11.2004 року № 876/ЦЗ (а.с.79) вбачається, що працівники колони № 7, яка закріплена за ОСОБА_1, до складу якої входять три локомотивні бригади у кількості 25 чоловік, знаходяться у підпорядкуванні ОСОБА_1.

Статтею 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 07.04.2011 р. № 3206-VI встановлено абсолютну заборону одержувати дарунки (пожертви) від певних суб'єктів - юридичних або фізичних осіб, якщо особа, яка дарує дарунок (здійснює пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, при обставинах, вказаних в постанові суду першої інстанції повністю підтверджується протоколом про вчинення адміністративного корупційного правопорушення № 15 від 05 березня 2015 року, поясненнями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які є працівниками колони № 7, закріпленої за ОСОБА_1, а також іншими належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом першої інстанції за вказаною статтею закону, а стягнення накладене у відповідності до ст. 280 КУпАП та є співмірним скоєному правопорушенню.

Доводи ОСОБА_1 є необґрунтованими та спростовуються матеріалами адміністративної справи.

Надана ОСОБА_1 відомість про збір коштів для бійців Здолбунівського району в зоні АТО висновків суду першої інстанції не спростовує.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. з конфіскацією отриманого дарунку (пожертви) - 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. в дохід держави місцевий суд вказані вимоги закону дотримав.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Здолбунівського районного суду від 31 березня 2015 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Рівненської області Шимків С.С.