Постанова № 4429728, 19.06.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19.06.2009 року м. Чернівці Справа № 2а-365/09/2470

16 год. 35 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брезіної Т. М.,

секретар судового засідання , за участю представник позивача Василик І.С. (довіреність від 05.05.2009 р. № 13916/10-012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернівці

до Науково-методичного та учбового центру по перепідготовці та навчанні

про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника у сумі 457,70грн., -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у м. Чернівці звернувся з адміністративним позовом до Науково-методичного та учбового центру по перепідготовці та навчанні про стягнення податкового боргу шляхом звернення на активи платника.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон №2181-ІІІ), а також п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 283/97. Заборгованість відповідача склала 457,70 грн., яка відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №2181-ІІІ може бути стягнута за рахунок активів відповідача виключно за рішенням суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Згідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено особі, якщо вона доставлена за адресою внесеною до відповідного реєстру. Таким чином, суд вважає, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Не з'явлення у судове засідання відповідача, згідно ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, яка наполягала на задоволенні позову, а також проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту про результати невиїздної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 20.02.2008 р. № 836/15-1/22838011 відповідачем своєчасно не подана податкова декларація з податку на прибуток (а.с.8-9). На основі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 04.04.2008 р. № 32714815170, яким визначено штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. (а.с. 7) Згідно ст. 6 Закону №2181-ІІІ відповідачу було направлено податкові вимоги: перша податкова вимога від 22.04.2008 р. № 1/568 (а.с.10) та друга податкова вимога від 02.06.2008 р. № 2/708 (а.с.11), проте відповідачем накладені штрафні санкції не сплачено.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязанні сплачувати належні суми податків (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 283/97 встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Згідно п.п 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до п.п 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Що до позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій за порушення обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгів, суд встановив: проведеною позаплановою перевіркою щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу встановлено, що відповідачем порушено п.2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72. За результатами перевірки було складено акт від 10.05.2006 р. №2131/23-2/22838011 (а.с.14) та винесено податкове повідомлення-рішення від 17.05.2006 р. № 000169232/0 про накладення штрафних санкцій за порушення обігу готівки та про застосування РРО у сфері торгів у сумі 287,70 грн.

Разом з тим, преамбулою Закону № 2181-ІІІ встановлено, що він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Проте, накладений штраф за порушення законодавства норм обігу готівки та про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі ніякого відношення до податкового законодавства не має, а тому вимога позивача про його стягнення шляхом звернення стягнення на активи боржника є неправомірною, оскільки підпунктом 3.1.1 підпункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ передбачає примусове стягнення активів платника податків за рішенням суду тільки для погашення податкового боргу.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР передбачено, що встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.

Відповідно до постанови Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 - Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене постановою Правління НБУ від 19.02.2001 р. № 72 втратило чинність, а тому встановлене перевіркою порушення нечинного Положення НБУ від 19.02.2001 р. № 72 не тягне за собою ніяких правових наслідків.

Крім того, частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку - позов задовольнити частково.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-методичного та учбового центру по перепідготовці та навчанні (інд.код 22838011) до бюджету заборгованість у сумі 170,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, пятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Суддя Брезіна Т.М.