Рішення № 44295534, 31.03.2015, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6126/14-ц

2/296/396/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючого судді Сингаївського О.П.

секретаря Горелової М.М.,

при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання права постійного користування житловим приміщенням та видачу ордера і зустрічним позовом Житомирської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 пр витребування житлового приміщення з чужого незаконного володіння та зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В :

14.07.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся із вказаним позовом, де просив: визнати за ним право постійного користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1; зобов'язати Житомирську міську раду видати ОСОБА_1 ордер на квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позову позивач вказав, що в 1992 році він разом з дружиною, за усним дозволом керівництва КВЖРЕП-16, вселився в квартиру АДРЕСА_1, де за договором найму проживає по теперішній час, сплачує за комунальні послуги та інші платежі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, та подав зустрічний, в якому просив: «Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1; Зобовязати ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 знятися з реєстраційного обліку з вкартири за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач за первісним позовом та його представник у судовому засіданні свій позов підтримали, проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 проти зустрічного позову заперечувала, первісний - підтримала.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Представник третьої особи ПАТ "Форум Банк" у залі суду вказав, що при ухваленні рішення в справі покладається на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд задовольняє первісний позов та відмовляє в задоволенні зустрічного виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачі в 1992 році ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з усного дозволу керівництва КВЖРЕП-16, вселилися в квартиру АДРЕСА_1. Дана обставина встановлена рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 30 травня 1997 року, що набрало законної сили, у справі за позовом виконавчого комітету Житомирської міської ради до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та інших про виселення, а тому, згідно з вимогами ст.61 ЦПК України не потребує доказування.

Квартира АДРЕСА_1 перебуває в комунальній власності Житомирської міської ради та знаходиться на балансі КВЖРЕП-16. За вказаною адресою зареєстровані основний квартиронаймач ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що встановлено рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 16.05.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання права власності за набувальною давність, а тому, згідно з вимогами ст.61 ЦПК України не потребує доказування (а.с. 3-4).

Позивач регулярно здійснює витрати по оплаті житлово-комунальних послуг, що стверджується довідкою КВЖРЕП-16 від 01.07.2014 р. № 239 про відсутність заборгованості по квартирній платі, договором про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій від 06.06.2012 р. (а.с. 16-17). Тобто, фактично між позивачами та власником житла укладений договір найму жилого приміщення державного житлового фонду.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 30.05.1997 р. у справі за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради народних депутатів до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про виселення та зустрічним позовом ОСОБА_5 до Жотомирської міськради про визнання права на жилу площу, було відмовлено в задоволенні позову виконавчого комітету про виселення вказаних осіб, у зв'язку з пропуском строку позовної давності (а. с. 69).

Згідно із ч.3 ст.9 ЖК України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених Законом. Виходячи з аналізу змісту статей 1,6, 9, 61 ЖК України, ст.29 ЦК України, місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст.64 ЖК України права користування цим приміщенням. Дана правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 30.01.2013 р. у справі № 6-125 цс12.

Оскільки судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є постійним місцем проживання позивача, проживаючи в ній він несе обов'язки і має права, передбачені статтею 64 ЖК України, однак його право на проживання в ній оспорюється, суд дійшов до висновку про обґрунтованість його позову в частині визнання за ним права на користування даною квартирою.

З викладених підстав не підлягає задоволенню зустрічна позовна заява про витребування з чужого незаконного володіння квартири та зобов'язання знятися з реєстраційного обліку.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 9, 61, 64 ЖК України, ст.29 ЦК України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст.1, 3, 4, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право постійного користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

В задоволенні позову Житомирської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування житлового приміщення з чужого незаконного володіння та зняття з реєстраційного обліку - відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. П. Сингаївський