Ухвала суду № 44294430, 13.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

13 травня 2015 року м. Київ К/800/21452/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Н.В. Васильченко,

розглянувши касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФИМ" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за позовом Відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі до Товариство з обмеженою відповідальністю "ФИМ" про стягнення заборгованості в сумі 8 415,63 грн., -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «ФИМ» на користь УПФУ в Криворізькому районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які працювали та отримали пенсію за віком на пільгових умовах, в сумі 8 415,63 грн.

Рішення судів мотивовані тим, що ст. 26 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», згідно якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. Винятки, які б передбачали зменшення пенсійного віку на підставі інших законодавчих актів, цей закон не містить. Норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальними для відносин, що склались у системі пенсійного забезпечення. Так, у цьому законі прямо передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону та до приведення законодавства України у відповідності із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовується в частині, що не суперечить цьому Закону (п. 16 Прикінцевих положень).

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Васильченко