Ухвала суду № 44293717, 20.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4544/14

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Евростройлюкс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання неправомірним та скасування наказу про перевірку, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ТОВ "Евростройлюкс" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати неправомірним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач) № 1422 від 19.11.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Евростройлюкс».

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про порушення ДПІ у м. Херсоні положень п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, запит податкової інспекції щодо надання документів про господарсько-фінансову діяльність є необґрунтованим та не містить в собі підстав для їх надання, що є порушенням п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано неправомірним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області № 1422 від 19.11.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Евростройлюкс».

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Евростройлюкс» є суб'єктом підприємництва, як платник податків знаходиться на обліку в ДП1 у м. Херсоні з 24.10.2006, має свідоцтво платника ПДВ з 06.11.2006.

Спірні відносини виникли між сторонами внаслідок прийняття податковим органом наказу № 1422 від 19.11.2014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Евростройлюкс» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за вересень 2014 року та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від контрагентів - постачальників та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності.

Вказаний наказ прийнято з посиланням на ст.ст. 20, 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків ТОВ «Евростройлюкс» податкового законодавства в частині повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за вересень 2014 року та подальшої реалізації або використання у власній господарської діяльності товарів (робіт, послуг) та у зв'язку з ненаданням підприємством пояснень та їх документального підтвердження на запит ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області від 23.10.14 № 11061/10/21-03-15-02.

За даним наказом перевірку доручено розпочати з 19.11.14 тривалістю 2 робочих дні.

Прийняттю наказу № 1422 від 19.11.2014, передував направлений контролюючим органом до ТОВ «Евростройлюкс» запит від 23.10.14 № 11061/10/21-03-15-02 про надання інформації та її документальне підтвердження, складений на підставі ст. 20, п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Зокрема, в даному запиті зазначено про необхідність надання підприємством пояснень та документального підтвердження з питання здійснення фінансово-господарської діяльності за вересень 2014 року. Підставою формування та надіслання запиту послугувало отримання податкової інформації, яка свідчить про можливі порушення ТОВ «Евростройлюкс» податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість за вересень 2014р., та надання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. В запиті зазначений перелік загальних назв необхідних до перевірки копій документів.

Позивачем сформовано та надіслано на адресу ДПІ відповідь на запит від 05.11.2014 №05/11, в якій вказано, що запит від 23.10.2014 №11061/10/21-03-15-02 не відповідає нормам чинного законодавству України, підприємство вказує на відсутність у запиті підстав для його надсилання, необґрунтоване посилання на п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, в запиті не зазначено які обставини змусили звернутись з останнім до підприємства, як того вимагає п. 73.3 ст. 73 ПК України, у зв'язку з чим платника звільнено від надання пояснень та копій запитуваних документів. Крім того, у листі про надання відповіді ТОВ «Евростройлюкс» зазначено, що при належному обґрунтуванні та оформлення запиту, підприємство надасть всі запитуванні документи за вересень 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не виникли передбачені законом підстави для проведення перевірки та видання оскаржуваного наказу, у зв'язку з чим наказ № 1422 від 19.11.11 є протиправним.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За змістом п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

На підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За правилами п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

В оскаржуваному наказі податковий орган посилається на пп. 78.1.1 п. 78 ст. 78 ПКУ, який передбачає, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пп. 20.1.6 ст. 20 ПКУ, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків (у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій) інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених ПКУ. Ця інформація потрібна податківцям для здійснення ними функцій, визначених податковим законодавством.

Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично, або, згідно з п. 73.3 ст. 73 ПКУ, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави її надання встановлено законом) та її документального підтвердження.

Отримавши такий запит, платник податків зобов'язаний подати органу державної податкової служби інформацію, визначену у запиті, та її документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Отже, при прийнятті рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у спірних правовідносинах податковий орган повинен був дотримуватись наступної послідовності дій: 1) належного складення податковим органом і направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплину строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

За змістом п. 73.3 ст. 73 ПКУ у разі коли запит складено з порушенням цих вимог, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З наданих податковим органом копій запиту та відповіді вбачається відмова позивача від надання запитуваної інформації та документів з посиланням на те, що запит складено з порушеннями вимог ПКУ та Порядку отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом , затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1245.

Варто зазначити, що запит містить в собі лише вказівку на норми ст. 20, п. 73.3, п. 73.5 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України та посилання на отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства платником, в запиті відсутні посилання на обставини, які спонукали контролюючий орган до таких дій, підстави для отримання інформації та документів, що суперечить положенням визначеним п. 73.3 ст. 73 ПК України. Зміст вказаного запиту не містить викладення жодних фактів порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства, що в силу абз. 5 п. 73.3 ст. 73 ПКУ звільняє платника податків від обов'язку надання запитуваної інформації та документів. Посилання в запиті на надання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок суд не приймає до уваги, оскільки відповідачем ця обставина не доведена документально, а позивач заперечує подання будь-яких уточнюючих розрахунків. Не надано відповідачем суду доказів отримання будь-якої податкової інформації щодо можливих порушень податкового та іншого законодавства.

Крім того, позивач надавав відповідачу відповідь із зазначенням про невідповідність наданого запиту вимогам Податкового кодексу України.

Отже, у податкового органу не виникли передбачені законом підстави для проведення перевірки та видання оскаржуваного наказу, у зв'язку з чим наказ № 1422 від 19.11.11 є протиправним.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Евростройлюкс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 821/4544/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян