Ухвала суду № 44293580, 14.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 р. Справа № 140263/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Яворського І. О., Кухтея Р. В.;

за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;

представника позивача - Процайла В. Я.;

представника відповідача - Чопко К. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року в справі за позовом державного підприємства «Проектно-конструкторське технологічне бюро» Міністерства культури і туризму України до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2012 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву державного підприємства «Проектно-конструкторське технологічне бюро» Міністерства культури і туризму України до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002101531 від 20 квітня 2012 року.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідачем без достатніх на те правових підстав прийняв спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки ним у визначені законом терміни та в повному обсязі сплачено земельний податок до ДПІ районів за місцем знаходження земельних ділянок.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2012 року за №0002101531. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунка Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби на користь Державного підприємства «Проектно-конструкторське технологічне бюро» Міністерства культури і туризму України (код ЄДРПОУ 02403452), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Данилишина, 4, 107 грн. 30 коп. сплаченого судового збору.

Зазначену постанову мотивовано тим, що орган державної податкової служби безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 7048 грн. 14 коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачем не у встановлені законом строки сплачено земельний податок, а тому органом державної податкової служби правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в задоволенні такої.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що за результатами перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету відповідачем складено акт № 32 від 09 квітня 2012 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2012 року № 0002101531, яким за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 70481 грн. 34 коп. за затримку на два календарних дні позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - 7048 грн. 14 коп.

З акта перевірки вбачається, що грошові зобов'язання позивача виникли на підставі поданих 14 лютого 2012 року податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за № 9016184578, № 9016184554 та № 9016184564.

Погашення даного боргу, як зазначено в акті перевірки відбулося шляхом подання 16 лютого 2012 року уточнюючих декларацій зі згаданого податку № 9016232645, № 9016232724 та № 9016232537.

Зазначені уточнюючі декларації подавались у зв'язку допущенням механічних помилок, а саме: замість 2012 року вказано 2011 рік; в рядку найменування органу державної податкової інспекції, до якого подається декларація вказано ДПІ у Галицькому районі м.Львова, хоча деякі земельні ділянки розташовані і в інших районах.

Пунктом 126.1 статті 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки земельні ділянки в с. Розлуч Турківського району Львівської області та по вул. Збоїща, 15 у м. Львові не відносяться до Галицького району м. Львова, а зі змісту п. 287.3 ст. 287 ПК України, вбачається, що грошове зобов'язання з земельного податку сплачується за місцезнаходженням земельної ділянки, суд вважає, що у позивача були відсутні грошові зобов'язання, а відтак і податковий борг зі сплати земельного податку за згадані земельні ділянки.

Крім того, зі змісту положень глави 9 ПК України, вбачається, що уточнююча декларація не відноситься до джерел погашення податкового боргу.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що орган державної податкової служби за відсутності складу порушення (грошового зобов'язання та податкового боргу зі сплати земельного податку за земельні ділянки в с. Розлуч Турківського району Львівської області та по вул. Збоїща, 15 у м. Львові; факту погашення податкового боргу) безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 7048 грн. 14 коп.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 липня 2012 року в справі № 2а-3927/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: І. О. Яворський

Р. В. Кухтей

Ухвалу складено в повному обсязі 18 травня 2015 року.