Постанова № 44292963, 18.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа№ 911/5215/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Дідиченко М.А.

за участю представників:

від прокуратури - Попельнюк В.В. - прокурор відділу прокуратури Київської області, посвідчення № 031858 від 02.02.2015;

від позивача - Державної екологічної інспекції у Київській області - Котов С.В., довіреність № 3 від 19.03.2015;

від позивача - Рожівської сільської ради Броварського району Київської області - Мамчур А.П., довіреність № 09 від 11.03.2015;

від відповідача - Романенко С.Д., довіреність № 7 від 09.01.2015,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" на рішення господарського суду Київської області від 12.01.2015 у справі № 911/5215/14 (суддя Скутельник П.Ф.) за позовом Броварського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області та Рожівської сільської ради Броварського району Київської області до публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

ВСТАНОВИВ:

Броварський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Київській області та Рожівської сільської ради Броварського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" про стягнення 378 470, 88 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

Рішенням господарського суду Київської області від 12.01.2015 у справі № 911/5215/14 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 378 470, 88 грн. збитків.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, дійшов висновку про те, що відповідачем за період з 02.01.2014 по 13.02.2014 здійснювалось спеціальне водокористування без наявності відповідного дозволу, чим порушені вимоги ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України, а також ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №84 від 13.02.2014.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 12.01.2015 у справі № 911/5215/14 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач завчасно звернувся за отриманням дозволу, проте з причин, які від нього не залежали його було видано несвоєчасно.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 18.05.2015 надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представники прокуратури та позивачів проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Спеціалістами Державної екологічної інспекції у Київській області, як спеціально уповноваженого контролюючого органу державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, проводилась перевірка дотримання вимог ПАТ "Племптахорадгосп Броварський" природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними речовинами.

В ході перевірки, зокрема, встановлено, що ПАТ "Племптахорадгосп Броварський" починаючи з 02.01.2014 здійснювало самовільне водокористування.

За результатами перевірки складено акт №84 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

Крім цього, 13.02.2014 року уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Київській області внаслідок виявлення порушень ст. ст. 6, 44, 110 Водного кодексу України в діяльності ПАТ "Племптахорадгосп Броварський", складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 48 КУпАП.

Постановою Державної екологічної інспекції у Київській області від 13.02.2014 року за наслідками розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 48 КУпАП, яке вчинено службовими особами ПАТ "Племптахорадгосп Броварський" щодо водокористуванням за відсутності спеціального дозволу, головного інженера ПАТ "Племптахорадгосп Броварський" визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 48 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На підставі матеріалів проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Київській області згідно положень Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389, здійснено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання ПАТ "Племптахорадгосп Броварський" води за період з 02.01.2014 по 13.02.2014, що складає 378 470,88 грн.

Державною екологічною інспекцією у Київській області на адресу відповідача було направлено претензію від 11.06.2014 № 90 про відшкодування збитків в сумі 378 470,88 грн.

Відповідач зазначену суму збитків, завданих самовільним водокористуванням, не оплатив.

Враховуючи наведене, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Судом першої інстанції позовні вимоги було задоволено повністю.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону україни "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" № 02-5/744 від 27.07.2001 року, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника

Як вже зазначалось вище, прокурор в обґрунтування вимог посилається на користування відповідачем за період з 02.01.2014 по 13.02.2014 водою за відсутності відповідного дозволу.

Наведена обставина була встановлена проведеною Державною екологічною інспекцією у Київській області перевіркою, про що складено 13.02.2014 акт №84.

В силу приписів пункту 9 статті 44, статей 48, 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними та фізичними особами лише за наявності дозволу і насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п. 4.5.2 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2001 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.

Як було встановлено перевіркою, спеціальне водокористування ПАТ "Племптахорадгосп Броварський" за період з 01.01.2011 по 01.01.2014 здійснювалось згідно дозволу №367-5 від 28.12.2010, а починаючи з 02.01.2014 по 13.02.2014 ПАТ "Племптахорадгосп Броварський" здійснювало самовільне водокористування.

ПАТ "Племптахорадгосп Броварський" лише 17.02.2014 звернулось до дозвільного центру Київської обласної державної адміністрації для продовження терміну дозволу на спеціальне водокористування, та 27.02.2014 відповідний дозвіл було отримано.

Наведене свідчить про те, що відповідачем не було вжито жодних заходів до своєчасного отримання дозволу на спецводокористування, оскільки з моменту закінчення терміну дії попереднього дозволу та до моменту звернення за отриманням нового минуло півтора місяці.

Незважаючи на відсутність відповідного дозволу відповідач весь цей час продовжував здійснювати самовільний забір підземних прісних вод.

Таким чином, належними та допустимими доказами у даній справі (документи, складені за результатами перевірки) підтверджується те, що відповідач у період з 02.01.2014 по 13.02.2014 здійснював самовільне водокористування.

Звернення відповідача 25.11.2013 до Державної служби геології та надр України для погодження клопотання з обґрунтуванням потреби у воді для отримання дозволу на спецводокористування не впливає на ту обставину, що апелянт звернувся безпосередньо до дозвільного центру Київської обласної державної адміністрації за отриманням дозволу лише через півтора місяці після спливу строку попереднього.

Так, водокористування має здійснюватися лише на підставі відповідного дозволу, факт водокористування протягом певного часу за відсутності дозволу встановлено та не заперечується відповідачем.

Отже, поведінка відповідача є неправомірною, а його вина полягає у здійсненні водокористування без відповідного дозволу.

Здійснення самовільного забору води призвело до спричинення державі збитків в сумі 378 470, 88 грн.

З огляду на викладене, прокурором доведено наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Племптахорадгосп Броварський" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 12.01.2015 у справі № 911/5215/14 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 911/5215/14 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Дідиченко