Постанова № 44292950, 18.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2015 р. Справа№ 910/2717/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Шапрана В.В.

при секретарі Шмиговській А.М.

за участю представників:

від позивача - Верещак О.В. (паспорт серії ВМ388793 виданий Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області 22.08.1997 р.), Козловський А.В. (довіреність №362 від 18.02.2015 р.)

від відповідача - не з'явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»

на рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 р.

у справі №910/2717/15-г (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Верещака Олексія Віталійовича

до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»

про зобов'язання перерахувати кошти

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Верещак Олексій Віталійович звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» про зобов'язання відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 1393572,35 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. позов задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» перерахувати з рахунку Фізичної особи-підприємця Верещака О.В. № 2600437289701 грошові кошти згідно з платіжним дорученням №9 від 28 січня 2015 року на суму 1393572,35 грн. на рахунок №26005017918423, відкритий у філії АТ «Укрексімбанк». Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» на користь Фізичної особи-підприємця Верещака О.В. судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в її задоволенні, рішення залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів, вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі представника відповідача.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою від 23.04.2014 р. явка сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

20.03.2008 р. між Фізичною особою-підприємцем Верещак О.В. (Клієнт) та Акціонерним банком «Енергобанк», який змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Енергобанк», (Банк) було укладено договір банківського рахунку, відповідно до умов якого Банк відкрив Клієнту рахунок та зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок №260053185601 в національній валюті України/іноземній валюті, а також на інші поточні рахунки згідно заяви Клієнта встановленої Національним банком України форми, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п.1.2 договору, Банк зобов'язаний вчиняти для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду нормативно - правовими актами та цим договором, а Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком Клієнта згідно Тарифів банку, які встановлюються Банком.

Підпунктом 2.1.6 договору передбачено, що розрахункові документи, надані Клієнтом Банку для інкасування, надсилаються Банком до банку платника в день їх надходження, а у разі надходження після операційного часу - наступного робочого дня.

Згідно п.п. 2.3.2, 2.3.3 договору, Банк зобов'язаний своєчасно виконувати розрахунково - касові операції згідно з вимогами чинного законодавства. Зараховувати грошові кошти, що надійшли на рахунок Клієнта у порядку та строки, встановлені Національним банком України.

Листом за вих. №08.2-02/127 від 26.01.2011 р. відповідач повідомив позивача про відкриття нового рахунку №2600437289701 (980) у зв'язку з реорганізацією відділення Публічного акціонерного товариства «Енергобанк».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що ним з 29.12.2014 р. по 20.01.2015 р. були надані відповідачу розпорядження на перерахування грошових коштів, проте відповідачем всупереч умов договору вказані розпорядження залишені без виконання. 28.01.2015 р. позивачем було подано заяву №4 про закриття поточного рахунку та розпорядження №9 від 28.01.2015 р. на перерахування коштів у сумі 1393572,35 грн. на його рахунок №26005017918423, відкритий у філії АТ «Укрексімбанк», яке залишено без виконання. У зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Енергобанк» перерахувати на розрахунковий рахунок Фізичної особи-підприємця Верещака О.В. №26005017918423, відкритий у філії ПАТ «Укрексімбанк», м. Житомир, МФО 311324, код 2978705052 грошові кошти в сумі 1393572,35 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час звернення до суду з позовною заявою, поданий позивачем на виконання до Банку розрахунковий документ, не був повернутий останньому та залишився невиконаним Банком.

Крім того, на підставі постанови Правління Національного банку України від 12.02.2015 р. №96 «Про віднесення ПАТ «Енергобанк» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 12.02.2015 р. прийнято рішення №29 про запровадження з 13.02.2015 р. по 12.05.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до п. 7.1.2 ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

На підставі положень ЦК України, Законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і «Про банки і банківську діяльність» колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами на якого поширюється обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Таким чином, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач - боржником і оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку, у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на час виникнення спору).

Визначення поняття кредитора встановлено ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія якого, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на банки, а тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.03.2015 р. по справі №3-24гс15.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що позивач, як кредитор ПАТ «Енергобанк», всупереч вимогам п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимагає виконання платіжного доручення під час здійснення тимчасової адміністрації в банку, колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому вона підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 р. у справі №910/2717/15-г підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги стягується з позивача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2015 р. у справі №910/2717/15-г скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Верещака Олексія Віталійовича (13300, м. Бердичів, вул. Котовського, 66, кв. 39, ідентифікаційний номер 2978705052) в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Справу №910/2717/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Шапран