Постанова № 44292874, 20.05.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015 року Справа № 904/1226/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Пруднікова В.В. (зміна складу колегії суддів відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 15.05.2015р. № 478)

при секретарі судового засідання Герун Т.О.

за участю представників сторін

від позивача: Бобиль В.В., представник, довіреність №16/14 від 12.05.15;

від відповідача: Мележик О.О., представник, довіреність №ББУ/ПУ435/ВП14 від 16.12.14;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2015р. у справі № 904/1226/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-

виробниче об'єднання "ТРАНСАВТОМАТИКА",

м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК

ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ",

м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2015р. (суддя Петренко І.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Трансавтоматика" 360 860,31грн основної заборгованості з урахуванням інфляційних втрат; 1150,72 грн - трьох відсотків річних; 10780,40 грн - пені та 7 455,84 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невірному застосуванні норм процесуального права; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Позивач не довів належними та допустимими доказами факт поставки продукції по договору, доказів передачі відповідачу документів відповідно до п.4.3. договору, в тому числі рахунку на оплату, також не надав. Вказав також на те, що надана Позивачем до позовної заяви видаткова накладна не містить дати приймання продукції, тому є помилковим відрахування строку на оплату від дати видаткової накладної. Вважає, що Позивачем не доведений факт порушення Відповідачем строку виконання грошового зобов`язання, а тому відсутні підстави для стягнення пені, 3% річних, інфляції та судового збору.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив з огляду на те, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України. Зазначив, що продукція по договору була прийнята Відповідачем без зауважень та єдиною датою поставки товару є дата видаткової накладної (22.12.2014р), іншої дати представник Відповідача при підписанні документа не зазначив. Окрім того, звернув увагу суду на те, що жодних дій в розумінні ч. 2 ст.666 Цивільного кодексу України Відповідачем вчинено не було. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом при перегляді справи, 29.09.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Трансавтоматика" як постачальником (надалі - Позивач) та Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" як покупцем (надалі - Відповідач) був укладений договір №14-16/544-КП (надалі - Договір) строком дії до 31.12.2014р., а в разі неналежного виконання своїх зобов`язань сторонами - до їх повного виконання.

Відповідно до п.1.1. Договору Позивач зобов'язався поставити у власність Відповідача продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення (далі по тексту - продукція), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими Договором та Специфікацією, а Відповідач - прийняти та оплатити поставлену йому продукцію у відповідності до умов Договору.

Пунктом 5.2 договору визначено, що ціни на продукцію, яка поставляється постачальником вказуються у відповідних Специфікаціях до Договору.

На виконання умов Договору Позивач здійснив поставку Відповідачу продукції (пульт-табло нахилений світлодіодний ППС - ТА-800 (типу «ДОМІНО») на загальну суму 350010,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №29 від 22.12.2014р., яка підписана обома сторонами (а.с. 18), зокрема, з боку Відповідача уповноваженим довіреністю №220720 від 18.12.2014р. представником Дербич Оленою Василівною. Отримання товару Відповідачем не заперечується.

Відповідно до пункту 5.2 Договору, Специфікації (а.с.17), оплата за товар здійснюється на 15 (п'ятнадцятий) календарний день з моменту поставки відповідної партії продукції. У випадку якщо строк оплати припадає на вихідний/неплатіжний день, оплата здійснюється на наступний банківський день.

Відповідач оплату товару не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед Позивачем у сумі 350 010,00 грн.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з огляду на те, що доказів оплати поставленого товару за Договором на час прийняття рішення у справі сторонами до суду надано не було, строк оплати по Договору настав 07.01.2015р., колегія суддів вважає правомірною позицію суду першої інстанції щодо стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 350 010,00 грн.

Заперечення апелянта з приводу того, що строк оплати не настав, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що ненадання рахунку на оплату товару не може бути відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України. Крім того, Відповідачем також не надано доказів звернення до Позивача щодо передачі документів, які стосуються товару; право Відповідача на відмову від Договору та повернення товару відповідно до п. 4.3. Договору, ч. 2 ст. 666 Цивільного кодексу України останнім не реалізоване. Видаткова накладна № 29 від 22.12.2014р. на суму 350 010,00 грн, підписана представником Відповідача, має єдину дату її складання, будь-яких інших дат отримання продукції Відповідачем не містить. Відповідачем не надано інших доказів, які б підтверджували його доводи, та іншу дату поставки спірного товару. За даних обставин суд доходить висновку, що продукція була прийнята саме 22.12.2014р. та не вбачає відкладальних умов для здійснення оплати за товар і застосування ч. 3 ст. 221 Господарського кодексу України.

Пунктом 6.7 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, Відповідач сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки оплати вартості не оплаченої продукції.

У зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань по Договору, Позивачем було нараховано пеню за період з 08.01.2015р. по 16.02.2015р. в сумі 10 780,40 грн. Розрахунок є вірним, відповідає вимогам законодавства, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними як і рішення суду першої інстанції.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідачем заявлялось клопотання від 30.03.2015р. про зменшення розміру пені у зв`язку із тяжким матеріальним становищем.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи те, що жодних доказів на підтвердження тяжкого матеріального стану Відповідачем до справи не надано, штрафні санкції складають 3,08% від суми боргу, який досі не сплачений, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для зменшення розміру санкцій.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 3% річних за період прострочення з 08.01.2015р. по 16.02.2015р. становлять 1150,72 грн, інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції за січень 2015 року - 10850,31 грн, вірно розраховані Позивачем та правомірно стягнуті з Відповідача судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

В судовому засіданні 20.05.2015р. Відповідачем були заявлені клопотання про призначення експертизи та зупинення провадження у справі для вирішення питання, чи є завершеною господарська операція з поставки продукції з огляду на відсутність у видатковій накладній дати її поставки та до вирішення спору у справі №904/1226/15 про тлумачення умов договору.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заявлених клопотання, оскільки відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається судом для роз`яснення питань, що потребують спеціальних знань. З огляду на обставини справи суд не вбачає питань, що потребують спеціальних знань, оскільки факт прийняття продукції Відповідачем не заперечується, а незазначення дати отримання продукції не впливає на завершеність господарської операції з її поставки. Окрім того, судовий експерт не здійснює юридичний аналіз доказів у справі, таке право надано виключно суду.

Суд також зауважує, що рішення суду в апеляційній інстанції переглядається за доказами, що були наявні на час його прийняття. Таким чином, оскільки на час прийняття спірного рішення позовна заява про тлумачення умов Договору до суду подана не була, суд не може його враховувати під час розгляду апеляційної скарги. При цьому апеляційний суд зазначає, що за результатами розгляду справи №904/3403/15 Відповідач не позбавлений права звернутися із заявою про перегляд рішення від 30.03.2015р. у цій справі за нововиявленими обставинами.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2015р. у справі № 904/1226/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 21.05.2015р

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е.В. Орєшкіна