Постанова № 44292866, 20.05.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2015 року Справа № 904/9900/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.

При секретарі Валяр М.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: Статіва І.В., довіреність № б/н від 12.01.15, представник;

від позивача: Старожук Д.І., довіреність № б/н від 12.01.15, представник;

від відповідача: Надтока О.В., паспорт АН 734085 від 24.08.08, директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «КРОС-С»

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2015 року у справі № 904/9900/14

за позовом Приватного підприємства «КРОС'С» м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства «КРОС-С», м. Дніпропетровськ

про спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2015 року (суддя Загинайко Т.В.) позовні вимоги Приватного підприємства «КРОС'С» задоволені частково.

Суд визнав недостовірною інформацію, поширену Приватним підприємством "КРОС-С" у листі від 06.10.14р вих.№06/10/2014-1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" про те, що:

- Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача;

- більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням;

- на сьогоднішній день у Приватного підприємства "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів;

- за достовірними даними охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0, 5% для подальшого продажу.

Суд зобов'язав Приватне підприємство "КРОС-С" (49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, буд. 1, кв. 166; ідентифікаційний код 36839310) у місячний строк з дня набрання рішенням у даній справі законної сили направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 16/13, кв. 3) листа щодо спростування недостовірної інформації відносно позивача - Приватного підприємства "КРОС 'С" (49040, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя, буд. 8, кв. 110; ідентифікаційний код 32902545), викладеної в листі від 06.10.14р вих.№06/10/2014-1 про те, що:

- Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача;

- більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням;

- на сьогоднішній день у Приватного підприємства "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів;

- за достовірними даними охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0, 5% для подальшого продажу.

В іншій частині позовних вимог суд відмовив.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Приватне підприємство «КРОС-С» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також порушив норми матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам з боку відповідача, оскільки останній направив спірного листа на ім'я Генерального директора ТОВ « ПФК», який поширив конфіденційну інформацію без згоди відповідача.

Крім того, суд не врахував відсутність доказів з боку позивача, які б спростували викладені у листі обставини щодо кількості офіційно оформлених працівників на підприємстві позивача та розмір сплачених за них страхових внесків.

Всі ці обставини на думку відповідача, є підставою для скасування рішення суду та відмови у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23 березня 2015 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 22 квітня 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 квітня 2015 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 20 травня 2015 року.

Зміна судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 18 травня 2015 року № 488.

У судовому засіданні 20 травня 2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством "КРОС-С" 06.10.2014р. за вих. №06/10/2014-1, було спрямовано до Товариства з обмеженою відповідальністю „Побужський феронікелевий комбінат" підписаний директором Приватного підприємства „КРОС-С' Надтокою Оленою Володимирівною лист, в якому зазначалося, зокрема, про те, що:

- ПП "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача;

- більшість охоронців ПП "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням;

- на сьогоднішній день у ПП "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів;

- за достовірними даними охоронців ПП "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу;

- Статіва Є.В. тісно спілкується з такими незаконними формуваннями як "металісти";

- директор ПП "КРОС'С" Статіва Є.В. займається недобросовісною конкуренцією, звертаючись у державні установи і роздаючи хабарі за усунення фірми-конкурента шляхом штучно створених проблем.

Звертаючись до відповідача із позовом про спростування недостовірної інформації, поширеної відповідачем - Приватним підприємством "КРОС-С" у своєму листі вих. №06/10/2014-1 від 06.10.14р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", позивач - Приватне підприємство «КРОС'С» посилалось на те, що факти, викладені у листі відповідача до ТОВ „Побужський феронікелевий комбінат", є такими, що не відповідають дійсності та псують ділову репутацію позивача, такими діями відповідач намагається усунути позивача із ринку охоронних послуг.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів в підтвердження інформації, викладеної в листі про те, що більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працює на даному підприємстві без офіційного оформлення і не має посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець"; про те, що у Приватному підприємстві "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів; про те, що охоронці Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір; здійснення цих прав може бути обмежене законом для захисту репутації або прав інших людей.

У статті 299 Цивільного кодексу України зазначено, що фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації; фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно ж до частини першої статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Таким чином, право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Також, це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

Відповідно до статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Як вбачається з листа вих. №06/10/2014-1 від 06.10.14р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", відповідач зазначив, що Приватне підприємство "КРОС'С" неякісно надає свої послуги, а саме: має великі недостачі при здачі вантажу на станції одержувача; що більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення і не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець", що є обов'язковим згідно ліцензійних умов, і є грубим порушенням; що на сьогоднішній день у Приватному підприємстві "КРОС'С" відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів; що охоронці Приватного підприємства "КРОС'С" за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича здійснюють регулярне зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу.

Позивач вважає означену інформацію недостовірною, та такою, що не відповідає дійсності та псує ділову репутацію позивача у господарських правовідносинах із контрагентами.

Як роз'яснено в постанові пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року N 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідач в обґрунтування достовірності зазначеної інформації вказує, що позивач мав недостачу при доставці вантажу на Відкрите акціонерне товариство "Косогорський металургійний комбінат", а також зазначає, що позивач не заперечує проти факту недостачі вантажу на станції одержувача.

Відповідно до листа Відкритого акціонерне товариство "Косогорський металургійний завод" від 16.07.2014р. вих. №52/14 0241 адресованому директору ПП „КРОС'С" Статіві Є.В., копія якого надана до матеріалів справи позивачем (а.с. 145), міститься розрахунок недостачі згідно умов договору та зазначається, що прийнята комбінатом маса нетто складає 269,1тон, недостача з врахуванням погрішності складає 6,79 тон.

Однак відповідачем у листі від 06.10.2014р. вих. №06/10/2014-1 слова „великі недостачі" вжито у множині, тобто вказано, що мав місце не один факт недостач вантажу на станції одержувача.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів як в підтвердження того, які недостачі є великими, так і в підтвердження того, що при наданні послуг з охорони вантажів позивач здає ці вантажі з недостачами, є правильними, оскільки означені відомості не відповідають дійсності і є перекрученими.

Стосовно інформації про те, що більшість охоронців Приватного підприємства "КРОС'С" працюють на даному підприємстві без офіційного оформлення, колегія суддів також погоджується, що відповідач не довів, а матеріали справи не містять доказів в підтвердження цього факту, оскільки надані відповідачем копії листів фізичних осіб Плакущого Р.Г., Плитки А.В. та Баля С.В. про те, що вони працювали на підприємстві позивача без офіційного оформлення, не доводять факту праці на підприємстві позивача більшості охоронців без офіційного оформлення і що ці охоронці не мають посвідчень про проходження навчання за спеціальністю "охоронець".

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Копії письмових пояснень означених осіб, посвідчених підписом та печаткою відповідача, на які він посилається як на доказ вищезазначеної інформації, не є належними доказами по справі, оскільки відсутні будь-які рішення уповноважених органів з цього питання.

В той же час, апеляційним судом в судовому засіданні були оглянуті оригінали заяв вищезазначених осіб про прийняття на роботу на підприємство позивача, звільнення з роботи, що спростовує доводи апелянта в цій частині.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів в підтвердження того, що, по-перше, Надтока Денис Володимирович та Надтока Євген Володимирович мають відповідну кваліфікацію та досвід роботи щодо організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями, по-друге, що взагалі у позивача відсутні кваліфіковані і досвідчені співробітники з організації охорони та супроводу вантажів, що переміщуються залізницями з причини звільнення Статівою Євгеном Володимировичем з особистих мотивів.

Відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення охоронцями позивача за особистим усним наказом директора Статіви Євгена Володимировича регулярного зняття охоронюваних вантажів в рамках допустимої норми похибки ваг +/- 0,5% для подальшого продажу. Означена інформація, викладена в листі відповідача, не доведена рішенням правоохоронних органів, і викладені ним факти є недоказаними відповідачем.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до пункту 18 постанови пленуму Верховного суду України від 27.02.2009р. №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та апеляційним господарським судом, відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що інформація відносно позивача, поширена ним у листі вих. №06/10/2014-1 від 06.10.14р. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", є достовірною.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про задоволення позову є правильними, такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи та наданих сторонами доказів.

Посилання апелянта на те, що інформація, викладена у спірному листі є оціночним судженням, і тому правдивість цих суджень не підлягає доказуванню, є необґрунтованими, оскільки відомості, які відповідач виклав у спірному листі, є посиланням на факти, наявність яких можливо підтвердити відповідними доказами.

Проте, таких доказів відповідач по справі не надав.

Крім того, колегія суддів також вважає безпідставними посилання відповідача на те, що лист від 06.10.14р. вих. №06/10/2014-1 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат", отриманий незаконним шляхом з тих підстав, що викладена в ньому інформація є конфіденціальною.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України "Про інформацію" конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень.

Проте, інформація, викладена відповідачем відносно юридичної особи - позивача Приватного підприємства « КРОС'С» за змістом і порядком доступу не є конфіденційною у розумінні Закону України « Про інформацію».

Інші доводи апеляційної скарги є неспроможними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно встановив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства « КРОС-С» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 лютого 2015 року у справі № 904/9900/14 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 травня 2015 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Чус