Рішення № 44291789, 14.05.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2015 р.Справа № 921/380/15-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", м.Київ, в особі Філії управління з переробки газу та газового конденсату, м.Київ, в особі Управління з переробки газу і газового конденсату, с.Базилівщина Машівського району Полтавської області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м.Тернопіль

про cтягнення 7000,00грн штрафу за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн

за участю представників:

позивача: Галавур А.О., старший юрисконсульт юридичного відділу Філії управління з переробки газу та газового конденсату ПАТ"Укргазвидобування", довіреність №2-65д від 25.12.2014р.;

відповідача: Луків Р.М., юрисконсульт, довіреність №01/18 від 31.12.2014р.

В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", м.Київ, в особі Філії управління з переробки газу та газового конденсату, м.Київ, в особі Управління з переробки газу і газового конденсату, с.Базилівщина Машівського району Полтавської області, звернувся 03.04.2015р. (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м.Тернопіль, про стягнення 7000,00грн штрафу за перевищення договірних термінів використання пропан-бутанових цистерн, передбачених договором №629/6-тр/Я від 28.10.2014р.

Ухвалою від 10.04.2015р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 28.04.2015р., з подальшим оголошенням перерви в судовому засіданні до 14.05.2015р., в порядку статті 77 ГПК України, для надання можливості позивачу надати письмові пояснення на спростування доводів відповідача. викладених у відзиві на позов.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Додатково зазначив, що на підставі договору від 28.10.2014р. відповідачу надано у користування бутан-пропанові цистерни у кількості дві одиниці. Відповідачем повернуто цистерни на станцію призначення "Сенча" із перевищенням терміну використання на 7 діб , у зв'язку з чим останньому нараховано 7000,00грн штрафу на підставі п.5.3 договору №629/6-тр/Я від 28.10.2014р. Зважаючи на той факт, що відповідачем дану суму штрафу не сплачено, незважаючи на пред'явлення претензії №06-01-515-5 від 30.01.2015р., товариство звернулося з позовом про примусове стягнення даної суми штрафу.

Представник відповідача в судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позовну заяву №01/380 від 28.04.2015р. (вх.№11048 від 28.04.2015р.) заперечив проти позовних вимог та спираючись на приписи до п.1.1 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Міністерством транспорту України №644 від 21.11.2000р., вважає, що дата, котра вказана в накладній №339049 (графи 55, 56) не є датою відправлення вантажу, як про це вказує позивач у позові, а є датою прийняття вантажу для перевезення станцією відправлення "Сенча". У зв'язку з чим за підрахунками відповідача, останній фактично користувався цистернами не по 21.12.2014р., а до 02.12.2014р. Звертає увагу суду на те, що згідно п.5.3 договору за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн ПАТ "Тернопільгаз" сплачує штраф у розмірі 500грн за кожну добу понаднормового використання, тому відповідач вважає, що штраф слід розраховувати, виходячи лише з кількості днів прострочення терміну користування цистернами, тому відповідач вважає, що розмір штрафу складатиме 3500,00грн (7 днів х 500грн). Щодо причин перевищення договірних строків використання цистерн зазначив, що згідно "Інформації про дислокацію та стан вагонів" (довідка ф. 8858е) вагони-цистерни №50859404 та №50880855 прибули на станцію "Сенча" 21.12.2014р., проте з 2:52год 08.12.2014р. по 01:40год 21.12.2014р. дані цистерни перебували на стиковій станції Південної залізниці "Ромодан", відстань від якої до станції призначення "Сенча" в межах 30км., у зв'язку з цим, вважає, що вини відповідача у затримці повернення цистерн немає.

Представник позивача на спростування доводів відповідача зазначив, що терміни використання цистерн вираховуються виходячи з умов укладеного договору від 28.10.2014р., згідно якого сторони погодили, що момент прийняття цистерн в користування та їх повернення визначається календарним штемпелем станції у залізничній накладній (п.п.2.4, 4.3 договору від 28.10.2014р.). Щодо дати підписання актів приймання-передачі наданих послуг, представник відповідача спирається на умови п.2.2 договору від 28.10.2014р., згідно якого такий акт підписується у звітному місці, а якщо цистерна повертається у наступному за звітним місяці, то надання послуг оформляється декількома актами приймання-передачі послуг. Розрахунок штрафу також обґрунтовує умовами договору, якими передбачено перебіг строку користування кожною цистерною окремо, відповідно й штраф за понаднормове використання слід нараховувати за кожну неповернену вчасно цистерну окремо (додаткові пояснення від 12.05.2015р. (вх.№11951 від 14.05.2015р.) долучено до матеріалів справи).

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені позивачем документи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд встановив наступне.

28 жовтня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування", як Виконавцем, та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", як Замовником, укладено договір №629/6-тр/Я по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів (далі - договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався надати послуги по оформленню та відвантаженню продукції: нафтопродуктів (деетанпропанбутанізованого конденсату, пропеленту вуглеводневого) та скрапленого газу (послуг по наливу газу вуглеводневого скрапленого паливного для комунально-побутового споживання), шляхом відвантаження в залізничних цистернах, що належать Виконавцю, залізничних цистернах сторонніх організацій, а також в цистернах, наданих Замовником, по території України згідно рознарядок ПАТ "Укргазвидобування". В свою чергу, Замовник зобов'язався 100% внести передоплату за відвантаження продукції, прийняти надані послуги по акту прийому-передачі та повернути залізничну цистерну у власність Виконавця в технічно справному стані на станцію приписки (станція Сенча Південної залізниці) або за реквізитами, вказаними позивачем.

Також, Замовник одночасно з надходженням коштів за залізничні послуги зобов'язався обов'язково надати лист-заявку, в якій зазначити кількість продукції, станцію і залізницю призначення, код станції, одержувача продукції, його код і поштову адресу і засвідчити печаткою (п.3.3 договору).

Згідно з пунктом 2.2 договору, надання послуг з відвантаження продукції оформляється актом приймання-передачі наданих послуг (по залізничному тарифу, послуга по оформленню та відвантаженню нафтопродуктів, використанню цистерн та послуг по наливу нафтопродуктів в автоцистерни) з обов'язковим прибуттям уповноваженого представника замовника. Якщо залізнична цистерна не повернулася від замовника до виконавця в звітному місяці, то надання послуг з використання залізничних цистерн оформляється декількома актами приймання-передачі наданих послуг: актами на кінець звітного місяця та актом на дату фактичного повернення залізничної цистерни.

Також, сторонами у п.п.2.4, 5.5, 4.3 договору встановлено, що моментом прийняття (відправлення завантаженої цистерни із станції Сенча Південної залізниці) завантаженого вагона та тим самим - моментом виконання Виконавцем зобов'язань в частині надання послуг по оформленню та відвантаженню продукції залізничним транспортом та послуг по наливу продукції в залізничні цистерни, та повернення порожньої цистерни на ту ж станцію, визначається відповідним календарним штемпелем станції у залізничній накладній. При цьому, день відправлення/завантаження та повернення цистерни зараховуються як одна доба.

Згідно з пунктом 4.2 договору термін використання пропан-бутанових цистерн власності Виконавця на відстань транспортування до 800 км від станції Селещина (Сенча) до станції призначення складає 19 діб від дати відвантаження цистерни до дати повернення цистерни на станцію приписки Селещина або Сенча.

Обов'язок щодо повернення залізничних цистерн власності позивача на станцію приписки (ст. Сенча Південної залізниці) сторонами покладено на Замовника, тобто відповідача у справі.

Перевищення термінів використання цистерн, передбачених у п.4.2 договору, сторонами забезпечено у вигляді штрафу, який Замовник зобов'язується сплатити у розмірі 500,00грн за кожну добу понаднормового використання (п.5.3 договору).

Договір набрав чинності з 28.10.2014р. (дати його підписання) та діє до 31.12.2014р, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань за ним (п.7.8 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі листа-заявки №04/2161 від 24.11.2014р. відвантажив 25.11.2014р. із станції Сенча Південної залізниці на станцію Скалат Львівської залізниці на адресу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (на відстань 751км) цистерни зі скрапленим газом №50859404 (масою 33220кг), та №50880855 (масою вантажу 33060кг), які належить позивачу, що вбачається з накладної №43919166.

Факт надання позивачем послуг з відвантаження вказаних цистерн підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №643п від 31.12.2014р. та №527п від 30.11.2014р., підписаними між сторонами та скріпленими печатками юридичних осіб.

Як видно із залізничної накладної №39904925, вказані цистерни були повернуті на станцію Сенча - 21.12.2014р. (графа №52 накладної "Календарний штемпель видачі вантажу"), тобто термін використання цистерн перевищує термін, визначений п.4.2 договору, на 7 діб (26 діб (з 25.11.2014р. по 21.12.2014р.) - 19діб=7).

За понаднормове використання цистерн позивачем на підставі п.5.3 договору нараховано до сплати відповідачем 7000,00грн штрафу, про що виставлено відповідний рахунок №671ш від 31.12.2014р., який відповідачем залишено без оплати.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся 30.01.2015р. із претензією щодо сплати 7000,00 грн штрафу за понаднормове використання цистерн, проте відповідач відповіді на претензію не надав , а штраф не сплатив

Наведене стало підставою для звернення до суду з даними позовними вимогами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Таким чином, цивільні права та обов'язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами та одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 629 ЦК України).

Частиною другою статті 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Матеріали справи свідчать, що між Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" та відповідачем у справі виникли зобов'язання, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого та в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 902, частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, а виконавець повинен надати послугу.

Судом встановлено, що згідно накладної №43919166 цистерни зі скрапленим газом №50859404 та №50880855 були відправлені 25.11.2014р. із станції Сенча Південної залізниці на станцію Скалат Львівської залізниці, тобто на відстань 751км.

У відповідності до накладної №39904925 цистерни були повернуті на станцію Сенча 21.12.2014р. , що вбачається з календарного штемпелю залізниці.

Пунктами 3.3, 4.2 договору на Замовника послуг покладено обов'язок з повернення цистерн на протязі 19 діб. Даний строк використання цистерн відповідачем обчислюється відповідно до п.п. 4.2, 4.3 договору.

Як встановлено судом, та про це свідчать матеріали справи, Замовник свого обов'язку щодо своєчасного повернення цистерн у встановлені договором строки не виконав. Термін використання цистерн №№50859404, 50880855, становить 26 діб, що на 7 діб перевищує договірний 19 добовий термін, обумовлений п.4.2 договору. Тобто, цистерни повернуті з простроченням на 7 діб.

Даний факт також підтверджується додатково актами здачі-приймання виконаних робіт №643п від 31.12.2014р. та №527п від 30.11.2014р., згідно яких кількість діб використання кожної цистерни становить 26 діб, проти обумовлених договором 19 діб користування.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.549 ЦК України, штраф відноситься до різновидів неустойки поряд з пенею і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.3 договору сторони визначили, що за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн власності позивача, що передбачені п.4.2 договору, відповідач сплачує штраф у розмірі 500грн за кожну добу понаднормового використання.

На підставі п.5.3 договору відповідачеві було нараховано штраф за перевищення термінів використання залізничних цистерн в розмірі 7000,00грн та надано рахунок №671ш від 31.12.20104р. на оплату вказаної суми штрафу.

У зв'язку з неоплатою штрафу, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №06-01-515-5 від 30.01.2015р. з вимогою сплатити суму штрафу за перевищення термінів використання залізничних цистерн, проте відповідач вимогу не виконав (заборгованість не сплатив) , відповіді на претензію не надав.

Доказів, що підтверджують виконання відповідачем договірного зобов'язання щодо оплати штрафу на момент розгляду спору учасниками судового процесу не надано, а в матеріалах справи такі відсутні.

При цьому суд вважає, що положення пункту 5.3 договору не суперечать нормам законодавства, оскільки їх зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу, виходячи з факту прострочення виконання зобов'язань. Стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором штрафу не суперечить статті 61 Конституції України та, узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

Таким чином, суд вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 7000,00грн штрафу правомірними, документально підтвердженими первинними документами, а тому згідно ст.15 ЦК України, порушене право Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 7000,00грн штрафу.

Доводи відповідача щодо: невірного заповнення накладних на вантаж, відповідно, невірного визначення дати використання цистерн; невірного розрахунку штрафу, (який слід розраховувати, виходячи з кількості прострочених днів незалежно від кількості цистерн), судом відхиляються, з огляду на наступне.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає накладну як основний перевізний документ встановленої форми, що оформляється відповідно до Статуту та Правил і надається залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Оскільки накладна має письмову форму, порядок її заповнення (разом з тим й саму форму) передбачено Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (далі за текстом - Правила).

Відповідно до пояснення щодо заповнення накладної (додаток 3 до Правил) у графі 55 накладної відправник вантажу своїм підписом підтверджує правильність вказаних у накладній даних, та відповідно, у графі 56 накладної міститься календарний штемпель станції відправлення, який свідчить про дату приймання вантажу від відправника до перевезення.

Таким чином, виходячи з інформації, що міститься в накладній №39904925, відповідач передав цистерни станції Скалат Львівської залізниці для відправлення до станції призначення Сенча Південної залізниці 02.12.2014р. (графи 55, 56 накладної).

В свою чергу, дати, вказані у графах 51, 52 накладної, які зазначаються залізницею, свідчать про дату прибуття цистерн на станцію Сенча Південної залізниці та повернення назад у власність та користування Виконавця послуг (додаток 3 до Правил оформлення перевізних документів).

Водночас, п.п.2.4, 4.3 умов договору сторони визначили, що моментом повернення порожньої цистерни на станцію Сенча Південної залізниці визначається відповідним календарним штемпелем станції у залізничній накладній.

Отже, виходячи із Правил оформлення перевізних документів, умов договору та інформації, що міститься у накладній №39904925 про дату прибуття та передачі власнику цистерн, датою їх повернення слід вважати 21.12.2014р.

При цьому, ні умовами договору, ні Правилами оформлення перевізних документів дата прибуття та повернення цистерн власнику не ставиться в залежність від часу перебування цистерн в дорозі чи, зокрема, на стикових станціях. Тому, факт перебування спірних цистерн з 2:52год 08.12.2014р. по 01:40год 21.12.2014р. на стиковій станції Південної залізниці "Ромодан" не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності, встановленої п.5.3 договору у вигляді сплати штрафу за понаднормове використання цистерн, оскільки, дані обставини виникли з договірних правовідносин, що виникли між відповідачем, як відправником цистерн, та залізницею, а позивач у таких правовідносинах є третьою особою, на користь якої здійснюються відповідні дії. Відтак, затримка перевезення вантажу, в даному випадку - повернення цистерн не може впливати на договірні правовідносини, що виникли між сторонами згідно договору від 28.10.2014р.

Слід відзначити, що в процесі розгляду справи судом з'ясовано вірність заповнення накладних №39904925 та №43919166 у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.

Крім того, виходячи з умов п.4.3 договору термін використання кожної цистерни визначається окремо, тому слід дійти висновку, що й штраф, передбачений п.5.3 договору, за перевищення термінів використання цистерн розраховується за понаднормове використання кожної цистерни.

Сторони при укладенні договору вступили у договірні відносини на певних умовах, які є обов'язковими для виконання, та передбачили у п.5.3 договору відповідальність за перевищення термінів використання пропан-бутанових цистерн понад встановлений термін у вигляді штрафу, що в свою чергу відповідає вимогам закону.

Отже, заперечення відповідача, які ґрунтуються на помилковому трактуванні умов договору, спростовуються матеріалами справи та змістом договору.

За даних обставин, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально підтвердженими, такими, що відповідають вимогам закону, умовам договору, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, а тому підлягають до задоволення.

В судовому засіданні 14.05.2015р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 20, 22, 509-510, 525-526, 530, 546, 549, 551, 610-612, 625, 627-629, 901-906 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 229, 230, 232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" (м.Тернопіль, вул.Чернівецька, 54, ідентифікаційний код 03353503) - 7000(сім тисяч)грн 00 коп. штрафу та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім)грн 00коп. в повернення сплаченого судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії управління з переробки газу та газового конденсату, (м.Київ, вул.Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) в особі Управління з переробки газу і газового конденсату (с.Базилівщина Машівського району Полтавської області, вул.Польова, 6, ідентифікаційний код 25976423).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "15" травня 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик