Рішення № 44291501, 15.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" травня 2015 р.Справа № 916/897/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДІМПЕКС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА"

про стягнення 153187,28грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Монул Л.М., довіреність від 23.02.2015р.;

Від відповідача: Поліщук Ю.В., довіреність від 01.10.2014р.

В судовому засіданні 12.05.15р. по справі було оголошено перерву до 15.05.2015р. о 10:00хв., в порядку ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДІМПЕКС", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" заборгованості у розмірі 219269,72грн., а саме: основного боргу у розмірі 206226,80грн., пені у розмірі 4131,22грн., індексу інфляції у розмірі 8592грн., та 3%річних у розмірі 319,71грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.15р. порушено провадження у справі №916/897/15-г.

14.04.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.ГСОО№2-1946/15 від 14.04.2015р.), відповідно до якої позивач, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, просить суд стягнути суму заборгованості у розмірі 145991,80грн., з яких сума основного боргу 86167,60грн., 3% річних у розмірі 659,64грн., індекс інфляції у розмірі 48521,08грн., пеню у розмірі 10643,48грн.

Надана заява прийнята судом до розгляду.

27.04.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.ГСОО№2-2282/15 від 27.04.2015р.), відповідно до якої позивач, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, просить суд стягнути суму заборгованості у розмірі 150637,05грн., з яких сума основного боргу 81167,60грн., 3% річних у розмірі 752,63грн., пеня - 12503,25грн. та інфляційні - 56213,57грн.

Надана заява прийнята судом до розгляду.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.15р. строк вирішення спору по справі було продовжено до 18.05.2015р., в порядку ст..69 ГПК України.

12.05.15р. від відповідача надійшло клопотання(вх.№2-2570/15 від 12.05.15р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи докази часткової проплати заявленої до стягнення заборгованості на суму 10000грн.

Судом залучено до матеріалів справи надані докази по справі.

12.05.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.ГСОО№2-2282/15 від 27.04.2015р.), відповідно до якої позивач, враховуючи часткове погашення відповідачем заборгованості, просить суд стягнути суму заборгованості у розмірі 153187,28грн., з яких сума основного боргу 66167,60грн., 3% річних у розмірі 834,84грн., пеня - 14327,42грн. та інфляційні - 71857,42грн.

Надана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач заявлені позивачем позовні вимоги визнає, проти інфляційних позовних вимог заперечує.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОДІМПЕКС" (Постачальник) було укладено договір поставки №ТД-104, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця товар у відповідності з накладними або специфікаціями на протязі строку дії даного договору, а Покупець зобов'язується приймати та своєчасно оплачувати Товар на умовах даного договору.

Додатковою угодою від 03 січня 2013р. до Договору Сторони визначили продовжити строк дії Договору та змінити п.8.6. Договору виклавши його в наступній редакції: «Настоящий Договор вступает в силу с момента его подписания и действует до 31.12.2014 года. В случае, если ни одна из сторон не изьявила письменно желание расторгнуть или изменить данный Договор, то срок действия договора автоматически продлевается на один календарний год».

Асортиментний перелік та кількість на кожну партію постачаємого Товару визначається в заявці Покупця та вказується в накладних (п. 2.2. Договору), крім того, у відповідності до п. 4.4. Договору Покупець відмічає отримання Товару на видатковій накладній лише при наявності печатки Постачальника.

Право власності на Товар, а також риск випадкової гибелі або пошкодження Товару, переходять до Покупця з моменту фактичної передачі Товару на склад Покупця. Датою постачання товару вважається дата підписання видаткових накладних (п. 2.4. Договору).

Відповідно до п. 5.1. договору за прострочку виконання зобов'язань, передбачених даним договором, сторони несуть відповідальність у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочки, за кожен день прострочки зобов'язань.

Згідно п. 5.2. договору, про строчкою виконання зобов'язань з боку Покупця вважається несвоєчасна оплата товару, з боку постачальника - несвоєчасна поставка товару, поставка неякісного товару, не поставка товару, не надання документів, зазначених в п. 3.1. договору, поставка не того асортименту(виду) товару, поставка товару не відповідаючого зазначеній кількості, не виконання строків, зазначених в п. 3.4.-3.6. договору.

Сплата штрафних санкцій та пені не звільняє винну Сторону від виконання зобов'язань по даному договору та відшкодування збитків(п. 5.4. Договору).

30 травня 2013р. Сторони уклали Додаткову угоду до Договору, згідно якої визначили відстрочку оплати за Товар, що становить 60 (шістдесят) календарних днів з дати фактичного отримання Товару Покупцем, вказаного в видаткової накладної.

На виконання умов Договору, станом на 26.12.2015р. (з 05 листопада 2014р. по 26.12.2014р.) позивач поставив, а відповідач отримав товар, на суму 277161,30грн., що підтверджується наступними документами: видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: №2495 від 05.11.2014р. на суму 10800,00грн.; №2525 від 07.11.2014р. на суму 1750,00грн.; №2539 від 10.11.2014р. на суму 11760,00грн.; №2621 від 14.11.2014р. на суму 18930,00грн.; №2668 від 19.11.2014р. на суму 24260,00грн.; №2694 від 21.11.2014р. на суму 5600,00грн.; №2739 від 25.11.14р. на суму 17345грн., №2777 від 28.11.14р. на суму 5130грн., №2838 від 03.12.14р. на суму 2308,50грн., №2917 від 10.12.14р. на суму 10631,25грн., №2539 від 12.12.14р. на суму 20125грн., №2968 від 15.12.14р. на суму 16100грн., №3027 від 18.12.14р. на суму 5386,50грн., №3039 від 19.12.14р. на суму 49818,80грн., №3138 від 26.12.14р. на суму 77215,75грн.

Відповідачем здійснено оплату за попередньо отриманий товар по Договору та частково сплачено за товар за видатковими накладними, а саме: №2495 від 05.11.2014р. сума 10800,00грн., №2525 від 07.11.2014р. сума 1750,00грн., №2539 від 10.11.2014р. сума 11760,00грн., №2621 від 14.11.2014р. сума 18930,00грн., №2668 від 19.11.2014р. сума 24260грн.

Однак в подальшому відповідач не виконує свої зобов'язання по Договору, враховуючи часткову оплату, за Відповідачем утворився борг перед Позивачем на загальну суму 206226,80грн.

Відповідачу було направлено акт звірки, та 23.02.2015р. була направлена претензія №142, щодо належного виконання своїх зобов'язань за договором, однак відповідач борг не погасив.

Між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.15р. по 31.03.2015р., згідно якого за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 86167,60грн., а станом на 20.04.15р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 81167,60грн., що підтверджується актом звірки.

Крім того, 05 травня 2015р.відповідачем було проведено погашення заборгованості в розмірі 10000,00грн., 06.05.2015р. в розмірі 5000,00грн.

Згідно останньої редакції уточнень до позовної заяви станом на 07.05.2015р. за відповідачем рахується заборгованість по сплаті основного боргу у розмірі 66167,60грн.

08.05.2015р. відповідачем було проведено погашення заборгованості в розмірі 10000грн.

В порушення умов договору за отриманий товар відповідач своєчасно не розрахувався.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та уточненнями до неї.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акти звірки, відповідно до яких за відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" рахується заборгованість.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем 08.05.2015р. було проведено погашення заборгованості в розмірі 10000грн., провадження у справі №916/897/15-г в частині стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 10000грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу на товару, існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" по оплаті вартості отриманого товару, у зв'язку з чим уточнена позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 56167,60грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" пені в розмірі 14327,42грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Нараз, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню пеня у розмірі 14327,42грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 834,84грн., та індексу інфляції у розмірі 71857,42грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" за отриманий товар, а також встановлення несвоєчасність проведення відповідачем проплат, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 834,84грн., підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку індексу інфляції, судом встановлено, що розрахунок здійснений неналежним чином, з цих підстав судом було самостійно розраховано індекс інфляції та визначено його розмір, а тому індекс інфляції підлягає задоволенню в сумі 32151,14грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДІМПЕКС" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 56167,60грн., пені у розмірі 14327,42грн., 3%річних у розмірі 834,84грн., індексу інфляції у розмірі 32151,14грн.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідачем під час розгляду справи здійснювалось часткове погашення основного боргу, то згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 4385,40грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, п.11 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім ЛЕВАДА" (68000, Одеська область, м.Іллічівськ, вул. 1Травня, буд.3, код ЄДРПОУ 34055728; фактична адреса: 65091, м. Одеса, вул.Середня, буд.36, р/р 26006310192901 у філії АБ"Південний", м. Одеса, МФО 328964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДІМПЕКС" (65009, м. Одеса, площа. Десятого квітня, буд.1, код ЄДРПОУ 31770903, р/р 26004124355 в ПАТ „Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) основний борг у розмірі 56167(п'ятдесят шість тисяч сто шістдесят сім)грн.60коп., пеню розмірі 14327(чотирнадцять тисяч триста двадцять сім)грн.42коп., 3%річних у розмірі 834(вісімсот тридцять чотири)грн.84коп., індекс інфляції у розмірі 32151(тридцять дві тисячі сто п'ятдесят одну)грн. 14коп., витрати по сплаті судового збору на суму 4385(чотири тисячі триста вісімдесят п'ять)грн.40коп.

3.Провадження у справі №916/897/15-г в частині заявленої до стягнення суми основного боргу за поставлені товари за договором поставки №ТД-104 від 01.04.11р. у розмірі 10000грн. -припинити.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 20.05.2015р.

Суддя С.Ф. Гут