Рішення № 44291033, 13.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015Справа №910/29234/14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»доЖитлово-будівельного кооперативу «Хімік-13»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаКомунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»простягнення 54 428,12 грн.Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Підченко Ю.О.

Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:Кабанцев Я.І.від відповідача:Дроботько О.В.від третьої особи:Науменко С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - ПАТ «АК «Київводоканал») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом Житлово-будівельного кооперативу «Хімік-13» (надалі - ЖБК «Хімік-13») про стягнення 54 428,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за договором на послуги водопостачання та водовідведення №03351/4-03 від 07.11.2003 р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 43 893,38 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 298,20 грн., штрафу у розмірі 2 194,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 798,14 грн. та 3% річних у розмірі 2 243,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.02.2015 р.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує на те, що позивачем неправомірно включено до суми заборгованості вартість питної води, що йде на підігрів, а відтак з урахуванням наявної переплати грошових коштів, у відповідача відсутня заборгованість за надані позивачем послуги на підставі договору №03351/4-03 від 07.11.2003 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався з незалежних від суду обставин.

В судовому засіданні 20.04.2015 р. судом оголошувалась перерва на 13.05.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явилася, надала пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», після зміни найменування - ПАТ «АК «Київводоканал», (постачальник) та ЖБК «Хімік-13» (абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення №03351/4-03 (надалі - «Договір»).

Пунктом 1 Договору встановлено, що за цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65.

Згідно з п. 3.4 Договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

За змістом п. 3.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Позивач вказує, що за період з 01.12.2011 р. по 30.06.2014 р. у відповідача виникла заборгованість за надані згідно Договору послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 43 893,38 грн., що підтверджується актами зняття показань з приладу обліку, розшифровками та платіжними вимогами-дорученнями.

Спір виник у справі у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по оплаті наданих послуги з водопостачання та водовідведення.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Заборгованість за Договором, заявлена позивачем до стягнення з відповідача, складається із заборгованості: за питну воду та стоки (код 3-645) у розмірі 19 186,84 грн.; вартості води, яка йде на підігрів (код 3-50645) у розмірі 17 429,64 грн.; вартості приймання стічних вод, у тому числі гарячого водопостачання (код 3-50645), у розмірі 7 276,90 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач зазначає, що розрахунок заборгованості позивача містить не тільки нарахування за спожите холодне водопостачання та водовідведення, а й за постачання води, що йде на підігрів, яке не регулюється умовами Договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; виробник житлово-комунальних послуг це суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

За змістом ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначався Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу №65 від 01.07.1994 р. (надалі - Правила № 65).

Надалі з 18.10.2008 р. вступили в силу нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. (надалі - Правила № 190). Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Згідно з п. 3.13 Правил № 190 розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Отже, виходячи з положень п. 3.13 Правил №190 виробником комунальних послуг з централізованого постачання гарячої води є суб'єкт господарювання, на балансі якого знаходиться бойлер.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач не має в повному господарському віданні, оперативному управлінні, користуванні, концесії бойлери, теплові пункти, котельні.

Умовами укладеного позивачем та відповідачем договору передбачено постачання позивачем відповідачу питної води, яка споживається відповідачем та обліковується лічильниками у кубічних метрах, та не передбачено оплати відповідачем питної води, яка буде постачатись йому для виготовлення гарячої води з огляду на відсутність на балансі Підприємства бойлерів та котелень.

Відтак суд приходить до висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо здійснення оплати вартості води, яка йде на підігрів, нарахованої за кодом №3-50645.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 01.02.2012 р. у справі №1/415-26/184, від 30.01.2014 р. у справі №910/12493/13 від 19.02.2015 р. у справі № 27/135.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти для підігріву, у розмірі 17 429,64 грн. необхідно відмовити.

При цьому, пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 р. №37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (надалі - «Правила приймання»), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно п. 1.2 Правил приймання останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Відповідно до п. 1.4 Правил приймання абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації; стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

За змістом п. 2.4 Правил приймання підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь позивача.

В той же час, з письмових пояснень Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» вбачається, що останнє здійснює розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг на окремі платежі по видам житлово-комунальних послуг (опалення, водопостачання, вивіз сміття тощо) та перераховує розщеплені платежі на рахунки виробників та виконавців житлово-комунальних послуг.

Платежі споживачів за комунальну послугу «гаряча вода» розщеплюється у відповідності до листа Управління цінової політики КМДА на три складові: «холодна вода для підігріву», що становить 11,40% платежу, «теплова енергія для приготування гарячої води», що становить 76,00% платежу споживача, - витрати балансоутримувача бойлера на утримання бойлера де здійснюється виробництво послуги «гаряча вода», що становить 8,20% платежу споживача. Складова «холодна вода для підігріву та стоки гарячої води» направляється на рахунок ПАТ «АК «Київводоканал», складова «теплова енергія для приготування гарячої води» направляється КП ГІОЦ на рахунок підприємства, що надає до бойлера теплову енергію для приготування гарячої води в якості оплати вартості теплової енергії, а 8,20 % - на рахунок балансоутримувача бойлера для обслуговування бойлера.

З наданого розрахунку третьої особи вбачається, що нею було зараховано на розрахунковий рахунок позивача у справі грошові кошти ЖБК «Хімік-13» у розмірі 45 224,82 грн. в якості оплати холодної води для підігріву.

При цьому, КП ГІОЦ КМДА самостійно проводить розщеплення платежів мешканців житлових будинків, відповідно до Розпоряджень КМДА. Відповідач не має можливості впливати на дії КП ГІОЦ КМДА по розщепленню та перерахуванню коштів на рахунки постачальників комунальних послуг, а тільки надає ГІОЦ КМДА інформацію щодо кількості мешканців, які фактично користуються комунальними послугами, та мешканців, які мають прилади обліку води.

Крім того, відповідач особисто не вказує призначення платежу у платіжному дорученні, яким кошти перераховуються позивачу за постачання води, а кошти до позивача надходять через міський розподільчий рахунок КП ГІОЦ КМДА, який і вказує призначення платежу згідно вимог Розпоряджень КМДА, а не згідно вказівки відповідача.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що станом на момент звернення до суду із даним позовом у відповідача наявна переплата, яка перевищує заявлену до стягнення позивачем суму заборгованості за надані послуги з постачання питної воду та приймання стічних вод, у тому числі гарячого водопостачання.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог ПАТ «АК «Київводоканал» про стягнення з ЖБК «Хімік-13» заборгованості у розмірі 43 893,38 грн. необхідно відмовити.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення основної суми боргу, підстави для задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 298,20 грн., штрафу у розмірі 2 194,67 грн., інфляційних втрат у розмірі 5 798,14 грн. та 3% річних у розмірі 2 243,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у суду відсутні.

За таких обставин, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 18.05.2015 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Ю.О. Підченко

С.В. Стасюк