Рішення № 44291031, 13.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2015Справа №910/5763/15-г

За позовомФізичної особи-підприємця Маринського Володимира АйзіковичадоПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»прозобов'язання перерахувати грошові кошти у розмірі 173 968,00 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Маринський Володимир Айзікович (надалі - «Підприємець») звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (надалі - «Банк») про зобов'язання перерахувати грошові кошти у розмірі 173 968,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору на розрахунково-касове обслуговування №20754 від 12.10.2010 р. відповідачем не здійснено перерахування грошових коштів згідно платіжного доручення №19 від 04.03.2015 р. Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виплатити позивачу грошові кошти у розмірі 58 968,00 грн. через касу Банку на підставі договору про відкриття карткового рахунку та надання і використання корпоративної платіжної картки №3096 від 26.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.04.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 13.05.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередньому судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 33365768.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в попередньому судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2010 р. між Банком та Підприємцем (клієнт) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування №20754 (надалі - «Договір 1»), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок №26003015019501 у національній валюті та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За змістом п. 2.1 вказаного договору банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Згідно з п. 3.3.2 Договору 1 банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

04.03.2015 р. позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням №19 на переказ коштів у розмірі 115 000,00 грн. з поточного рахунку позивача №26003015019501 на рахунок позивача, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» №26009474185, яке останнім належним чином не виконане.

Крім того, 26.10.2010 р. між Банком та Підприємцем (клієнт) було укладено договір про відкриття карткового рахунку та надання і використання корпоративної платіжної картки №3096 (надалі - «Договір 2»), відповідно до п. 1.1 якого банк на підставі отриманих Заяви про відкриття корпоративного карткового рахунку та Заяви про видачу корпоративної платіжної картки, цього договору та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства України відкриває картковий рахунок №26058015019501 в гривні.

За змістом п. 2.14 Договору 2 видом операцій, що здійснюється з використанням платіжної картки, зокрема, є одержання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами-підприємцями.

16.03.2015 р. позивач звернувся до Банку з вимогою про виконання платіжного доручення №19 від 04.03.2015 р. та виплату залишку на картковому рахунку у розмірі 58 969,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з неправомірною, на думку позивача, відмовою відповідача від виконання умов Договорів в частині перерахування грошових коштів згідно з розрахунковим документом (платіжним дорученням), а також повернення грошових коштів з карткового рахунку.

Договори є договорами банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 72 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пункт 1.30 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов пунктів 2.1, 3.3.2, 3.3.3 Договору та п. 8.4 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» вчасно не виконав доручення позивача про переказ коштів у розмірі 115 000,00 грн. з поточного рахунку позивача № 226003015019501 на рахунок позивача №26009474185, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

При цьому, із банківської виписки з рахунку позивача, виданої Банком, вбачається, що станом на 04.03.2015 р. на рахунку УНП залишок грошових коштів становив 116 033,46 грн.

Крім того, за змістом п. 1.27 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до п. 1.37 вказаної статті розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

За змістом п. 2.14 Договору 2 видом операцій, що здійснюється з використанням платіжної картки, зокрема, є одержання готівки в гривнях для здійснення розрахунків, пов'язаних із виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України, з урахуванням обмежень, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання готівкового обігу, а також чистого доходу фізичними особами-підприємцями.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.03.2015 р. позивач звернувся до Банку з вимогою про виконання платіжного доручення №19 від 04.03.2015 р. та виплату залишку на картковому рахунку у розмірі 58 969,00 грн.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Банком обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємця про зобов'язання Банку здійснити перерахування грошових коштів у розмірі 115 000,00 грн. з рахунку позивача, відкритому в Банку, а також зобов'язання виплатити позивачу через касу грошові кошти у розмірі 58 968,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Маринського Володимира Айзіковича задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) здійснити перерахування грошових коштів у розмірі 115 000 (сто п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №19 від 04.03.2015 р. шляхом їх списання з поточного рахунку Фізичної особи-підприємця Маринського Володимира Айзіковича (02232, м. Київ, вул. Данькевича, 17, кв. 246; ідентифікаційний номер 1947904113) №26006013265901 та перерахування на його рахунок №26009474185, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805. Видати наказ.

3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) виплатити Фізичній особі-підприємцю Маринському Володимиру Айзіковичу (02232, м. Київ, вул. Данькевича, 17, кв. 246; ідентифікаційний номер 1947904113) грошові кошти у розмірі 58 968 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. через касу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856). Видати наказ.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60; ідентифікаційний код 09807856) на користь Фізичної особи-підприємця Маринського Володимира Айзіковича (02232, м. Київ, вул. Данькевича, 17, кв. 246; ідентифікаційний номер 1947904113) судовий збір у розмірі 3 479 (три тисячі чотириста сімдесят дев'ять) грн. 36 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.05.2015 р.

Суддя В.П. Босий