Ухвала суду № 44290287, 19.05.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 травня 2015 року Справа № 905/1610/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Амстор"на ухвалу та на ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2015у справі№905/1610/14за позовомТОВ "Ю.Ті.Джи"до (третя особаТОВ "Амстор" - ТОВ "Торгова Гільдія")про та за зустрічним позовом простягнення штрафу визнання частково недійсним договоруВ С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Встановлений ч.1 ст.106 ГПК України перелік ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, і до цього переліку не входять як ухвала господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 про відкладення розгляду справи, так і ухвала про відмову в передачі справи за підсудністю, якою заявник помилково вважає ухвалу від 10.03.2015, що виключає можливість апеляційного оскарження зазначеної ухвали.

При цьому, пунктом 8 ч.3 ст.129 Конституції України встановлено принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Відповідно до імперативних вимог ст.107 ГПК України (в редакції Закону України від 07.07.2010р. №2453) сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Отже, Конституцією України та чинним процесуальним законом чітко закріплено можливість касаційного оскарження рішень та ухвал місцевого господарського суду виключно після їх перегляду в апеляційному порядку.

Водночас, з матеріалів справи №905/1610/14 не вбачається здійснення апеляційного перегляду ухвали господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 та прийняття Харківським апеляційним господарським судом відповідної постанови, що виключає можливість касаційного перегляду зазначеної ухвали.

Зважаючи на викладене, слід відмовити у прийнятті касаційної скарги відповідача в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 як такої, що не підлягає апеляційному та касаційному оскарженню.

Разом з тим, відповідно до п.3 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) по справі.

Як роз'яснено пунктом 61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 24.10.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції від 23.03.2012р.) треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК України). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 3 ч.1 ст.1113 ГПК України).

Проте, всупереч зазначеним вимогам скаржник не додав до поданої скарги доказів надіслання її копії позивачу (ТОВ "Ю.Ті.Джи") і третій особі без самостійних вимог на предмет спору (ТОВ "Торгова Гільдія"), яка залучена до участі у справі та згідно з ч.4 ст.27 ГПК України має процесуальні права і несе процесуальні обов'язки сторони по справі, в т.ч. право на отримання копії касаційної скарги.

Крім того, згідно з ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Як встановлено п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з пп.8 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, як вбачається з касаційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Клопотання відповідача про відстрочку сплати судового збору обґрунтовано відсутністю фінансово-економічних можливостей для його оплати у зв'язку із знаходженням потужностей та майна підприємства на території Донецької області, на якій наразі проводиться антитерористична операція.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, всупереч нормі ст.33 ГПК України на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, скаржником не надано належних доказів на підтвердження того, що станом на дату подання касаційної скарги на всіх рахунках заявника відсутні кошти, достатні для сплати судового збору в сумі 609 грн.

Разом з тим, заявник не входить до передбаченого ст.5 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, а тому повинен сплачувати його на загальних засадах.

З огляду на викладене, колегія не вбачає правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочку сплати судового збору, а тому касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись п.8 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст.86,106,107, та п.п.3,4 ч.1 ст.1113,ст.11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті касаційної скарги ТОВ "Амстор" в частині оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 10.03.2015 у справі №905/1610/14.

Клопотання ТОВ "Амстор" про відстрочку сплати судового збору залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ТОВ "Амстор" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у справі №905/1610/14 повернути скаржнику, а вказану справу - до господарського суду Запорізької області.

Судді:В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун