Ухвала суду № 44290160, 20.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Клочко І.В.

№ 22-ц/796/5282/2015 Доповідач: Шебуєва В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва

в складі:

головуючого-судді Шебуєвої В.А.,

суддів Крижанівської Г.В.., Оніщука М.І.,

при секретарі Троц В.О.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 850 грн. щомісячно, із наступною індексацією згідно чинного законодавства України, починаючи з 26 листопада 2014 року до закінчення донькою навчання тобто до 30 червня 2018 року включно.

Судовий збір в розмірі 243,60 гри. компенсовано за рахунок держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити. Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дитини, оскільки він не має можливості надавати матеріальну допомогу. Суд не врахував його стан здоров'я, а також не надав належної оцінки наданим ним доказам.

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, повідомлений про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у відсутність апелянта.

Позивач ОСОБА_3 і третя особа ОСОБА_4 просять відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 1 грудня 1998 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають повнолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з матір'ю (а. с. 4, 7).

ОСОБА_4 у 2014 році поступила до коледжу ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» і навчається на денному відділенні (ОКР «Бакалавр») факультету лінгвістики та права за напрямом «Право», термін закінчення навчального закладу 30 червня 2018 року. (а. с. 6).

26 листопада 2014 року ОСОБА_3 подала позов про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання повнолітньої дочки в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 04 грудня 2014 року і до закінчення навчання - до 30 червня 2018 року. Зазначила, що дитина часто хворіє та у зв'язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги. Майновий стан не дозволяє їй самостійно утримувати повнолітню дочку.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції позов ОСОБА_3 задовольнив частково. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої дочки в розмірі 850 грн. щомісячно, із наступною індексацією згідно чинного законодавства України починаючи з 26 листопада 2014 року до закінчення донькою навчання тобто до 30 червня 2018 року.

З рішенням суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Відповідно до положень ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до змісту вказаних норм, для стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина необхідно, щоб: а) їм виповнилося 18 років; б) вони продовжували навчання; в) їм було менше 23 років; г) вони потребували матеріальної допомоги; д) батько, мати відповідно до свого матеріального, сімейного стану та стану здоров'я були спроможні надавати таку допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з 2014 року навчається на денному відділенні факультету лінгвістики та права коледжу ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» на оплатній основі.

Згідно контракту про навчання у коледжі ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая» від 18 серпня 2014 року вартість навчання становить 19 816 грн. 97 коп.

Відповідно до виписки №95 кардіологічного відділення Дитячої клінічної лікарні №9, ОСОБА_4 встановлено діагноз: анемія 3 ступеня (залізодефіцитна) (а. с. 8).

Заперечуючи проти стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, ОСОБА_2 надав суду копію своєї трудової книжки, з якої вбачається, що він в 1995-1996 роках працював на посаді різноробочого в КСП «Іскра Леніна» і звільнений з роботи за власним бажанням. Також відповідач надав копію витягу своєї медичної картки щодо стаціонарного лікування у 2010, 2011, 2012 р.р. та копії квитанцій про придбання ліків.

Надані ОСОБА_2 документи не доводять факт відсутності у нього можливості надавати допомогу повнолітній дочці, яка продовжує навчання. Відповідач ОСОБА_2 не є непрацездатним та не надав суду жодного документу щодо свого майнового стану.

Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дочки до закінчення навчання.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка доказам по справі, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді