Постанова № 44289203, 28.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № 2а-6928/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 р.

у справі № 2а-6928/10/0470

за позовом Прокурора Самарського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж -3»

про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2010 року Прокурор Самарського району м.Дніпропетровська звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за період травень - грудень 2009 року та січень - травень 2010 року у сумі 88750,17 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що правові підстави для вимог про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, відсутні. Крім того, суд зазначив, що пенсії колишнім працівникам відповідача призначались або мали призначатись на підставі ст.. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відтак, мають бути відшкодовані за рахунок бюджету.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 р. скасувати. Винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Прокурор вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин справи. Так, прокурор зазначає, що рішення суду не відповідає нормам п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058, статтей 12, 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також ст.. 1 ч.1 ст.2, п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б»-«з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду - без змін як законне та обґрунтоване.

Відповідач вказує, що законодавчо встановлений обов'язок підприємства з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відсутній, оскільки пенсії на пільгових умовах повинні бути призначені колишнім працівникам відповідача виключно з урахуванням стажу станом на 21.08.1992р., тобто згідно ст..100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не згідно ст..13 названого закону, як стверджує позивач. Відповідач також вказує, що Управлінням Пенсійного фонду та прокурором пропущено строк звернення до суду за 2008 рік, при здійсненні розрахунків не враховано платежі, здійсненні відповідачем пл.дорученнями №81 від 25.02.2009р.,№223 від 17.08.2009р.,№149 від 27.04.2010р..

Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська доводи та вимоги апеляційної скарги підтримало, зазначивши, що гр.. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ВАТ «Електропівденмонтаж-3» видавались уточнюючи довідки про харакрет роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість на роботах, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Отже, відповідач сам визначив, що зазначені вище громадяни - працівники, що набули пенсійного віку, мають право на одержання пенсії на пільгових умовах.

Позивач вказує, що на вищевказаних громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не розповсюджується дія ст.. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», так як вони не мали на день введення в дію цього Закону повного стажу на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах. Пенсії були призначені за ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі уточнюючих довідок, виданих ВАТ «Електопівденмонтаж-3».

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства зобов'язані відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».У письмових та усних поясненнях, наданих суду, Управління також підтвердило, що до розрахунку суми, пред'явленої до стягнення, включено залишок невідшкодованих сум за 2008 - 2009 роки.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТДВ «Електропівденмонтаж-3» є підприємством з особливо важкими умовами праці, зокрема за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на якому працювали ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_2.

Матеріали справи також свідчать, що названим вище особам у період з 2006 по2009 рік була призначена та у період, зазначений у позові, виплачується пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до приписів ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , та п. «б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій, розрахунками стажу, заявами про призначення пенсії та довідками відповідача, а також поясненнями сторін.

Позивачем по вказаним пенсіонерам було здійснено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком №2. Як свідчать матеріали справи, розрахунки за період травень - листопад 2009 року, 2010 рік, лютий - травень 2010 року, які додано до позовної заяви, отримано представником відповідача (т.1, а.с.-19).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 1058-IV питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до положень якого позивач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно із абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону N 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону N 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «а», «б» - «з» частини першої статті 13 Закону N 1788-XII за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених відповідачем після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року у справі № 21-251а12, від 25 вересня 2012 року у справі № 21-293а12, від 17 грудня 2013 року у справі № 21-453а13.

Доводи відповідача стосовно того, що призначення пенсій його колишнім працівникам здійснено неправомірно, не приймаються судом, оскільки питання щодо законності розпоряджень (рішень) про призначення громадянам пенсій не є предметом даного позову та підлягає розгляду у справі за участі названих осіб. В той же час, рішення (розпорядження) суб'єкта владних повноважень вважаються законними та підлягають виконанню до встановлення їх неправомірності у судовому порядку.

Виходячи з викладеного, слід дійти висновку про наявність у відповідача обов'язку з відшкодування витрат пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним вище колишнім працівникам підприємства.

В той же час,слід зазначити наступне.

Згідно п.п.6.4 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. №21-1 (далі - Інструкція № 21-1), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Крім того, відповідно до абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Згідно абз.1 п. 6.8 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до норм абз.2 ч.2 ст.99 КАС України Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Згідно норм ст.100, п.9ч.1ст.155 КАС України позов підлягає залишенню без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Оскільки ні прокурор, ні Управління Пенсійного фонду не зазначили поважних причин, що перешкоджали їм своєчасно звернутися до суду з позовом про стягнення сум, строк відшкодування яких настав до листопада 2009 року включно, позовні вимоги, заявлені стосовно відшкодування витрат,понесених за період до грудня 2009року, слід залишити без розгляду.

Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджено факт отримання представником відповідача розрахунків за 2010 рік, лютий - травень 2010 року. Доказів направлення або отримання відповідачем розрахунків за 2009 рік матеріали справи не містять. Докази отримання представником відповідача Востріковою О.В. розрахунку за грудень 2009р. (т.1, а.с.15) також відсутні, як і докази направлення названого розрахунку підприємству. За таких обставин, враховуючи, що суми, які підлягають сплаті. визначаються саме органами Пенсійного фонду, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення суми 5356,07грн., зазначеної у розрахунку за грудень 2009р., відсутні.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з сум, зазначених у розрахунках за період січень - травень 2010 року ( 7702,08 +7714,99 + 7714,99 +7724,15 +7835,80 = 39692,01грн.).

Щодо доводів відповідача з приводу платежів, здійснених відповідачем пл. дорученнями №81 від 25.02.2009р., №223 від 17.08.2009р., №149 від 27.04.2010р., колегія суддів зазначає наступне . Як свідчить дата платіжних документів №81 від 25.02.2009р., №223 від 17.08.2009р., та акт звірки, підписаний сторонами (т.2, а.с.203-204), названі платежі сум, нарахованих за 2010рік , не стосуються.

У пл. дорученні №149 від 27.04.2010р.(т.2, а.с.176) також зазначено, що сума 7155,40грн. стосується акту звірки від 01.02.2010р. Дослідивши названий акт, суд встановив, що в названому акті звірки (т.2, а.с.203-204) йдеться про суми, нараховані за період з 01.01.2009р. по 30.04.2009р., вимоги щодо яких у даній справі не розглядаються.

Судом також не приймаються посилання відповідача на те, що питання про стягнення суми боргу за січень - лютий 2010р. було вирішено під час розгляду справи № 2а-7674/09/0470, оскільки названа справа стосується розрахунків за 2009 рік.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року - скасувати. Позов задовольнити частково. Стягнути з ТДВ «Електропівденмонтаж-3» на користь управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська 39692,01 грн. відшкодування на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Позовні вимоги, заявлені за період до грудня 2009 року, залишити без розгляду. У задоволенні решти позову - відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 203, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2013 року у справі № 2а-6928/10/0470 - скасувати. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Електропівденмонтаж-3» (м.Дніпропетровськ, вулиця 20-річчя Перемоги, 77 ЄДРПОУ 00121815) на користь управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м.Дніпропетровська (ЄДРПОУ 21908732) 39692,01 грн. відшкодування на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Позовні вимоги, заявлені за період до грудня 2009 року, залишити без розгляду. У задоволенні решти позову - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 19.05.2015р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова