Ухвала суду № 44289068, 28.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокусправа № 804/14260/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року

у справі № 804/14260/14

за позовом приватного підприємства «Спецстройсистема»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Спецстройсистема» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача № 29707/10/04-63-18-03 від 22.08.2014 про те, що звітність не вважається податковою декларацією. Зобов'язати відповідача визнати та прийняти декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 19.08.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року заповнена у повній відповідності до Податкового кодексу України, в оскаржуваному рішенні відповідачем не зазначено підстав, за яких подана позивачем декларація не вважається податковою звітністю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 адміністративний позов задоволено. Постанова суду мотивована відсутністю порушень з боку позивача вимог п.48.3 ст.48 ПК України, подана податковому органу податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року містить всі необхідні реквізити, у тому числі, і відомості щодо місцезнаходження позивача відповідно до витягу з ЄДРПОУ.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що в декларації з ПДВ за липень 2014 року обов'язковий реквізит «податкова адреса» не містить достовірної інформації, а саме: зазначено «житломасив Сокіл, буд 5. кв. 48, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область., 49126», тоді як за даними Єдиного державного реєстру, що надійшли до відповідача, місцезнаходженням позивача є «Україна, 49126, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, ж-м Сокіл, буд. 5, кв. (офіс) 48».

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Положеннями п.п.49.2, 49.1 ст.49 ПК України передбачено обов'язок платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

При цьому, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

У відповідності до пп.«б» п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 19.08.2014 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року з додатками, яка отримана відповідачем 19.08.2014 (реєстраційний номер документу 9048007089), що підтверджується квитанцією №2 (а.с.13).

Відповідач листом від 22.08.2014 №29707/10/04-63-18-03 повідомив позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року подана з порушеннями п.48.3 ст.48 ПК України (відсутні обов'язкові реквізити) і тому не вважається податковою звітністю (а. с.14).

При цьому у вказаному листі (який по суті є рішенням відповідача як суб'єкта владних повноважень) податковим органом не зазначено, в чому саме полягає таке порушення, допущене при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, які саме обов'язкові реквізити відсутні (невірно зазначені).

Отже вказане рішення відповідача не можна вважати обґрунтованим.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем в письмових запереченнях на позов зазначено, що в декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року позивача обов'язковий реквізит «податкова адреса» не містить достовірної інформації, а саме: зазначено «житломасив Сокіл, буд 5. кв. 48, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область., 49126». Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням позивача є «Україна, 49126, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, ж-м Сокіл, буд. 5, кв. (офіс) 48».

Таким чином, податковий орган вважає, що суть порушення позивачем п.48.3 ст.48 ПК України, внаслідок чого податкова звітність позивача з податку на додану вартість за липень 2014 року не вважається податковою, полягає в неповному зазначені у податковій звітності податкової адреси платника податків.

Як вбачається з дослідженої колегією суддів податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року, не заперечується відповідачем, в рядку 06 «Податкова адреса» зазначено: «житломасив Сокіл, буд 5. кв. 48, м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська область., 49126» (а. с.9).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Пунктом 48.1 ст. 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до вимог пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У відповідності до пп.49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Пункт 48.3 статті 48 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обов'язкових реквізитів до податкової декларації, зокрема, це:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Матеріалами справи підтверджено, що податкова декларації з податку на додану вартість позивача за липень 2014 року містить всі передбачені діючим законодавством обов'язкові реквізити, підписана відповідною посадовою особою, скріплена печаткою та усі обов'язкові графи декларації заповнені згідно вимог Податкового кодексу України.

Посилання відповідача на недостовірність зазначення обов'язкового реквізиту податкової декларації - податкової адреси платника податку не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до приписів п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

За визначенням, що міститься в ст.1 Закону України №755-IV від 15.05.2003 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.2 ст.18 Закону №755-IV).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.08.2014, який є програмним продуктом та сформована з баз даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням позивача є: 49126, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, Ж/М Сокіл, будинок 5, квартира 48.

З огляду на викладене, в поданій податковому органу податковій декларації за липень 2014 року податкова адреса платника податку - ПП «Спецстройсистема» зазначена у відповідності з визначеним в установленому порядку його місцезнаходженням, а відтак податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2014 року заповнена позивачем у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України та є податковою звітністю в розумінні чинного законодавства України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність порушень позивачем п.48.3 ст.43 ПК України і, як наслідок, неправомірну відмову податковим органом у прийнятті податкової декларації.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі № 804/14260/14 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко