Ухвала суду № 44289039, 22.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2015 рокусправа № П/811/3949/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Науково-технічний центр «Екобезпека» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Науково-технічний центр «Екобезпека» (далі - позивач або ПП «Науково-технічний центр «Екобезпека») звернулось з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач або Кіровоградська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262207 від 12.05.2014 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 12.05.2014 року № 0000262207, яким приватному підприємству "Науково-технічний центр "Екобезпека" збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20276,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 13517,00 грн., та 6759,00 грн. за штрафною санкцією.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Кіровоградської ОДПІ з 18.04.2014 року по 22.04.2014 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт від 25.04.2014 року № 22/11-23-22-02/31276309 "Про

результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства науково "НТЦ "Екобезпека" (код за ЄДРПОУ - 31273609) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Артсіті" (код 37383780) за січень 2013 року (далі - акт перевірки, а.с.23-28).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 13517,00 грн. за січень 2013 року.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000262207 від 12.05.2014 року, яким збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 20286,00 грн., в т.ч. за основним платежем на 13517,00 грн., та 6759,00 грн. за штрафною санкцією(а.с.21).

Під час перевірки відповідач дійшов висновку про заниження податку на додану вартість у сумі 319158,00 грн.

Такі висновки ґрунтуються на отриманій відповідачем інформації від Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС оформленої у акті перевірки від 29.04.2013 року № 337/1520/37383780, в якій зазначено, що господарські операції ПП "Артсіті" з ПП "НВФ"Екобезпека" носили безтоварний характер. Як наслідок відповідні первинні документи, сформовані при здійсненні господарських операцій з вказаними контрагентами за змістом пункту 44.1 статті 44 ПК України не дозволяють формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Враховуючи висновки Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС, відповідач дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування ПП "Артсіті" по ланцюгу постачання.

Надаючи правову оцінку рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Стосовно господарських операцій позивача та ПП "Артсіті" встановлено таке.

Позивачу ПП "Артсіті" надало копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 15231935 від 14.03.2001 року(а.с.46) та № 100309265 від 01.12.2010 року (а.с.47).

Між ПП "Артсіті" (Продавець) та ПП "НВФ"Екобезпека"(Покупець) укладено договір поставки № 04/01 від 04.01.2013 року, згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар згідно видаткових накладних, а покупець прийняти та оплатити вказаний товар (а.с.29). Найменування товару - фільтр АФА.

09.01.2013 року ПП "Артсіті" передало відповідачу товар згідно видаткової накладної № 11 від 09.01.2013 року та рахунку-фактури № СФ-09/01 від 09.01.2013 року на суму 22300,00 грн., в т.ч. 3716,67 грн. ПДВ, ПП "Артсіті" видано податкову накладну №11 від 09.01.2013 року на суму 22300,00 грн., в т.ч. 3716,67 грн. ПДВ (а.с.33). Податкову накладну №11 від 09.01.2013 року позивачем включено до реєстру отриманих накладних за січень 2013 року (а.с.39-40).

На підтвердження проведення оплати вказаних господарських операцій позивач надав виписку з особового рахунку (а.с.31).

Перевезення вантажу здійснювалось, згідно показів свідка, ОСОБА_1, інженером приватного підприємства науково-технічний центр "Екобезпека", на автомобілі закріпленому за ним згідно наказу № 100 від 23.04.2008 року (а.с.81), на здійснення чого виписано подорожній лист № 1 від 09.01.2013 року(а.с.78).

Між ПП "Артсіті" (Продавець) та ПП "НВФ"Екобезпека"(Покупець) укладено договір поставки № 25/01 від 25.01.2013 року, згідно якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар згідно видаткових накладних, а покупець прийняти та оплатити вказаний товар (а.с.34). Найменування товару - лабораторний прилад - "Лабораторні ваги".

31.01.2013 року ПП "Артсіті" передало відповідачу товар згідно видаткової накладної №56 від 31.01.2013 року та рахунку-фактури № 31/01 від 31.01.2013 року на суму 58800,00 грн., в т.ч. 9800,00 грн. ПДВ, ПП "Артсіті" видано податкову накладну № 56 від 31.01.2013 року на суму 58800,00 грн., в т.ч. 9800,00 грн. ПДВ (а.с.38). Податкову накладну № 56 від 31.01.2013 року позивачем включено до реєстру отриманих накладних за січень 2013 року (а.с.39-40).

На підтвердження проведення оплати вказаних господарських операцій позивач надав виписку з особового рахунку (а.с.36).

Перевезення вантажу здійснювалось, згідно показів свідка, ОСОБА_1, інженером приватного підприємства науково-технічний центр "Екобезпека", на автомобілі закріпленому за ним згідно наказу № 100 від 23.04.2008 року (а.с.81), на здійснення чого виписано подорожній лист № 6 від 31.01.2013 року (а.с.77).

На підтвердження реальності отримання товарів від ПП "Артсіті" відповідач надає акт списання отриманого фільтру № СпТ-000002 від 31.01.2013 року (а.с.41), копії прибуткової накладної № ПН-0000005 від 31.01.2013 року на лабораторні ваги ESI 200-4(а.с.75), акт приймання-передачі основних засобів від 28.02.2013 року про огляд лабораторних ваг ESI 200-4(а.с.76), паспорт та інструкцію по експлуатації вказаних вагів (а.с.79-80, 82-94).

Підпунктом "а, в" пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Реальне виконання договорів між позивачем та ПП "Артсіті" підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (договорами, видатковими, податковими накладними).

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що характер укладених між позивачем та ПП "Артсіті" правочинів мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно визначено суму податку на додану вартість за січень 2013 року у сумі 13517,00 по господарським операціям з ПП "Артсіті".

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Науково-технічний центр «Екобезпека» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай