Ухвала суду № 44289017, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2015 рокусправа № 804/4941/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року

у справі № 804/4941/14

за позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради, в якому просила, з урахуванням уточнень, стягнути кошти з рахунків у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 299166,95 грн. та з податку на прибуток в розмірі 167270,33 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, комунальне підприємство «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях представник Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області просить апеляційну скаргу комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради залишити без задоволення, постанову без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Комунальне підприємство «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 14 червня 2010 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що нарахування грошових зобов'язань комунальному підприємству «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради, здійснено згідно податкових декларацій з податку на додану вартість № 9081169143 від 17 грудня 2013 року, якою визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 191396,00 грн. терміном сплати 30 грудня 2013року; № 9087494472 від 14 січня 2014 року, якою визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 195091,00 грн. терміном сплати 30 січня 2014 року; № 90008423341 від 19 лютого 2014 року, якою визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 182935,00 грн. терміном сплати 02 березня 2014 року, а також суми пені в розмірі 1033,47 грн., яка нарахована у зв'язку із несвоєчасною сплатою сум узгоджених податкових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 17 грудня 2013 року.

В зв'язку із сплатою комунальним підприємством «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в рахунок погашення боргу минулих періодів, новостворений борг відповідача з податку на додану вартість станом на час розгляду справи в суді першої інстанції склав 299166,95 грн.

З матеріалів справи вбачається, що нарахування грошових зобов'язань відповідачу, здійснено згідно суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 159250,00 грн., в тому числі 135758,00 грн. за основним платежем та 23492,00 грн. за штрафними санкціями, яка нарахована відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17 лютого 2012 року № 0000202342, а також суми пені в розмірі 8025,63 грн., яка визначена у відповідності до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

В зв'язку із переплатою, новостворений борг комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради з податку на прибуток станом на 12 березня 2014 року складає 167270,33 грн.

У зв'язку з несплатою узгоджених сум грошового зобов'язання Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу від 22 листопада 2013 року № 289-15 про сплату відповідачем суми податкового боргу у розмірі 98966,59 грн., яка отримана відповідачем 25 листопада 2013 року.

Судом встановлено, що податкова вимога про сплату боргу ні в адміністративному, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржувалась, а тому є узгодженою.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктами 36.1, 36.2 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктами 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

При цьому, пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, податкова вимога комунальному підприємству «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради за новоствореним податковим боргом з податку на додану вартість та з податку на прибуток не виставляється, оскільки податковий борг платника не переривався.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради про те, що все майно відповідача перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Павлоград та закріплюється за відповідачем на праві господарського відання, а тому позивачем порушено підпункт 96.1.1 пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України щодо не звернення до органів влади із відповідним поданням про виділення коштів, є безпідставними, оскільки таке звернення передбачено у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, та застосовується, у разі, якщо податковий орган звернувся до суду в порядку підпункту 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, а саме щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, при зверненні податкового органу до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, механізм визначений підпунктом 96.1.1 пункту 96.1 статті 96 Податкового кодексу України не застосовується.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що у комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради наявний податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 299166,95 грн. та з податку на прибуток в розмірі 167270, 33 грн., який підлягає стягненню.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим