Постанова № 44288452, 14.05.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 травня 2015 р. № 820/3637/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Верьовкіна О.М.,

представника відповідача - Рязанцева О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення за формою "В-4" №0000064000 від 03.04.2015 р. СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів щодо зменшення ПАТ "Завод "Південкабель" суми від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 р. у розмірі 57416,00 грн.;

- стягнути з державного бюджету (платник УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, код ЄДР 37999628, рах. 31217206784011, адреса: 61010, м.Харків, Червоношкільна наб. 16) на користь ПАТ "Завод "Південкабель" судові витрати по справі - 182,70 грн. судового збору за подання позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.03.2015 р. СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів складено акт №51/28-09-40-14/00214534 "Про результати документальної позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" з перевірки законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за грудень 2014 р., та достовірності нарахування бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 р., на підставі якого 03.04.2015 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000064000. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ПАТ "Завод "Південкабель" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ. Окрім того позивач зазначив, що не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов'язань, чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов'язки по перевірках.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.102-104) відповідач вказав, що викладені в акті №51/28-09-40-14/00214534 від 20.03.2015 р. судження СДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентами позивача - ВК "Практик", ТОВ "Завод Гідропрогрес", ТОВ "НасосЕлПром". На думку СДПІ, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав, спірне податкове повідомлення-рішення від 03.04.2015 року №0000064000 є правомірним та обґрунтованим. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судовим розглядом встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство "Завод "Південкабель", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, код - 00214534.

На обліку як платник податків підприємство перебуває у СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального ГУ Міндоходів.

На підставі наказу від 23.02.2015 р. №88, виданого СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ Міндоходів, відповідачем проведена документальна позапланова перевірка Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель", код ЄДРПОУ - 00214534, з перевірки законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації за грудень 2014 року, та достовірності нарахування бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом №51/28-09-40-14/00214534 від 20.03.2015 р. (а.с.7-22).

За висновками перевірки, позивачем - ПАТ "Завод "Південкабель", порушено:

1) п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, встановлено порушення при відображенні ПАТ "Завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534) у декларації за грудень 2014 р. від'ємного значення з ПДВ;

2) п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), а саме, завищення суми податкового кредиту за грудень 2014 р. на суму 57416,0 грн., що призвело до заниження суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року на 57416,00 грн.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000064000 від 03.04.2015 року, яким ПАТ "Завод "Південкабель" зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 57416,00 грн. (а.с.6).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №51/28-09-40-14/00214534 від 20.03.2015 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з Виробничим кооперативом "Практик" (код ЄДРПОУ 23119040).

Так, на підставі договору на постачання №23/01 від 23.01.2012 р., укладеного між ПАТ "Завод "Південкабель" (покупець) та ВК "Практик" (продавець), продавець зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити чушку свинцеву марки С-2 в кількості, вказаній в специфікаціях, що є невід'ємною частиною контракту. (а.с.77).

Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.

На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом копії: податкової накладної №41 від 23.12.2012 року на загальну суму 320160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 53360,00 грн.); (а.с. 24, 84); видаткової накладної №37 від 19.12.2014 р. на загальну суму 320160,00 грн. (в.т.ч. ПДВ 533360,00 грн.); (а.с.81); рахунка-фактури №38 від 18.12.2014 р. на загальну суму 320160,00 грн. (в т.ч. ПДВ 53360,00 грн.), (а.с.82), товаро-транспортної накладної №1912 від 19.12.2014 р. (а.с.83), сертифіката від 19.12.2014 р. на свинець ГОСТ 3778-98 марки С2, дата відвантаження 19.12.2014 р. (а.с.85).

Набутий товар був оприбуткований на складі ПАТ "Завод "Південкабель" 19.12.2014 року, про що свідчить прибутковий ордер №865. (а.с.80)

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ВК "Практик", які викладені в податковій інформації Костянтинівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області №434/7/05-14-22-13-2 від 27.02.2015 р. щодо відповідності висновків якого неможливо підтвердити взаємовідносини з ПАТ "Завод "Південкабель" за жовтень 2014 року, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі № 21-573 во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Судовим розглядом також встановлено, що між позивачем - ПАТ "Завод "Південкабель" (покупець), та ТОВ "Гідропрогрес" (постачальник) (код ЄДРПОУ 37659050) укладено договір поставки №7 від 27.06.2013 р.

Згідно даного договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію електротехнічного та сантехнічного призначення, у кількості, асортименті та номенклатурі, що визначається рахунками-фактурами. Загальна вартість договору визначається як сумарна вартість всіх постачань до договору. (а.с.38).

На підтвердження доводу про реальність вчинення господарської операції позивач надав суду:

- копії податкових накладних №4 від 01.12.2014 р. на загальну суму 6840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1140,00 грн.), №5 від 01.12.2014 р. на загальну суму 2870,94 грн. (в т.ч. ПДВ 478,49 грн.); №15 від 08.12.2014 р. на загальну суму 3528,00 грн. (в т.ч. ПДВ 588,00 грн.); №16 від 08.12.2014 р. на загальну суму 2616,00 грн. (в т.ч. ПДВ 436,00 грн.); №28 від 15.12.2014 р. на загальну суму 2604,14 грн. (в т.ч. ПДВ 434,04 грн.), (а.с.63-67);

- копії рахунків на оплату: №729 від 14.11.2014 р. на суму 6840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1140,00 грн.), (а.с.60), №731 від 14.11.2014 р. на суму 3528,00 грн. (в т.ч. ПДВ 588,00 грн.), (а.с.49), №733 від 14.11.2014 р. на суму 2870,94 грн. (в т.ч. ПДВ 478,49 грн.), (а.с.56), №745 від 20.11.2014 р. на суму 2616,00 грн. (в т.ч. ПДВ 436,00 грн.), (а.с.53), №787 від 09.12.2014 р. на суму 2604,24 грн. (в т.ч. ПДВ 434,04 грн.) (а.с.41);

- копії видаткових накладних: №462 від 04.12.2014 р. на суму 6840,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1140,00 грн.), (а.с.61), №463 від 04.12.2014 р. на суму 2870,94 грн. (в т.ч. ПДВ 478,49 грн.), (а.с.57), №481 від 11.12.2014 р. на суму 3528,00 грн. (в т.ч. ПДВ 588,00 грн.), (а.с.48), №482 від 11.12.2014 р. на суму 2616,00 грн. (в т.ч. ПДВ 436,00 грн.), (а.с.52), №493 від 18.12.2014 р. на суму 1450,32 грн. (в т.ч. ПДВ 241,72 грн.), (а.с.44), №497 від 22.12.2014 р. на суму 1153,92 грн. (в т.ч. ПДВ 192,32 грн.), (а.с.40);

- копії товаро-транспортних накладних: №Р 497 від 22.12.2014 р. (а.с.42), №Р493 від 18.12.2014 р. (а.с.46), № Р 481 від 11.12.2014 р. (а.с.50), №Р482 від 11.12.2014 р. (а.с.54), №Р463 від 04.12.2014 р. (а.с.58), №Р462 від 04.12.2014 р. (а.с.62).

Придбаний у ТОВ "Гідропрогрес" товар був оприбуткований на складі позивача, про що свідчить прибуткові ордери: №950 від 22.12.2014 р. на суму 1153,92 грн. (в т.ч. ПДВ 192,32 грн.), (а.с.39), №942 від 18.12.2014 р. на суму 1450,32 грн. (в т.ч. ПДВ 241,72 грн.) (а.с.43), №913 від 11.12.2014 р. на суму 3528,00 грн. (у т.ч. ПДВ 588,00 грн.), (а.с.47), №914 від 11.12.2014 р. на суму 2616,00 грн. (в т.ч. ПДВ 436,00 грн.), (а.с.51), №885 від 04.12.2014 р. на суму 2870,94 грн. (в т.ч. 478, 49 грн.), (а.с. 55), №884 від 04.12.2014 р. на суму 6840,00 грн. (в т.ч. 1140,00 грн.), (а.с.59).

Щодо заперечень податкового органу щодо відсутності реальності вчинення господарської операції між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Гідропрогрес", по причині неналежності транспортного засобу ТОВ "Гідропрогрес", суд зазначає, що згідно п.3.4 договору №7 від 27.06.2013 р., постачальник поставляє товар покупцю своїм транспортом з наданням товарно - транспортної накладної зі складу за адресою: м.Харків, вул. Фронтова, б.1. (а.с.38). Тобто обов'язок доставки товару покладається на постачальника, а не на покупця. З боку ж покупця виконано всі дії по прийняттю товару. Так, працівником заводу ОСОБА_3 прийнято товар від ТОВ "Гідпрогрес" та згідно картки кількісного та сортового обліку матеріалів складу розміщено на складі підприємства позивача.

Як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

За таких підстав суд дійшов висновку, що у перевіряючих відсутні підстави для формування висновків про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 ПК України.

Як з'ясовано судом в ході розгляду спору, між позивачем - ПАТ "Завод "Південкабель" (замовник), та ТОВ "НасосЕлПром" (постачальник) укладено договір від 07.10.2014 р. №10041 на поставку обладнання. (а.с.69-70).

За даним договором постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність замовника обладнання, на умовах та в порядку, передбаченому договором та специфікацією №1, яка є невід'ємною частиною договору, а замовник, зобов'язаний прийняти та оплатити його погоджену вартість.

Згідно вищевказаного договору та акту перевірки, розрахунки за товар здійснюються замовником шляхом: здійснення 70% предоплати та 30% оплати по факту повідомлення про готовність товару до відвантаження.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, згідно реєстру документів, позивачем через ПАТ "Мегабанк" перераховано предоплату за придбаний насос на загальну суму 18677,00 грн. двома частинами:

- платіжним дорученням №7028 від 01.12.2014 року на суму 5873,90 грн., ПДВ - 978,98 грн.,

- платіжним дорученням №7511 від 22.12.2014 року на суму 12803,10 грн, ПДВ - 2133,85 грн. (а.с.68).

Суд відзначає, що податковим органом не ставиться під сумнів реальність здійснення господарської операції по придбанню позивачем насосу, а лише ставиться під сумнів включення податкової накладної №322 від 01.12.2014 р. на суму 5873,90 грн. до Єдиного реєстру податкових накладних.

Разом з тим, згідно положень п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу приписів п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обов'язок реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних лежить на продавцеві, а не на покупцеві товару.

Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.п. 198.10, 198.2 вищеназваної статті, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

В ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель", а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення за формою "В-4" №0000064000 від 03.04.2015 року Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо зменшення Публічному акціонерному товариству "Завод "Південкабель" суми від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 р. у розмірі 57416,00 грн.

Стягнути з державного бюджету (платник УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, код ЄДР 37999628, рах. 31217206784011, адреса: 61010, м.Харків, Червоношкільна наб. 16) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534) судові витрати по справі - 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору за подання позову.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 19 травня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко