Постанова № 44288371, 14.05.2015, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 р. 12 год. 15 хв. Справа №818/523/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача-1 - Арістархової Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 818/523/15

за позовом ОСОБА_3

до відповідача-1 Сумської митниці ДФС,

відповідача-2 Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування рішення про проведення перевірки, висновку та наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач-1), Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач-2, Глухівська ОДПІ), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Сумської митниці ДФС про проведення перевірки;

- визнати протиправним та скасувати Висновок Глухівської ОДПІ від 20.01.2015 р. № 4/18-07-17/НОМЕР_1;

- визнати протиправним та скасувати наказ Сумської Митниці ДФС про звільнення від 31.01.2015 р. № 81-о;

- поновити позивача на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного посту "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує наступним. Позивач проходив публічну службу на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч. 3, 4 ст. 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого Постановою КМУ № 563 від 16.10.2014 р., та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 р., Глухівською ОДПІ було проведено перевірку відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік.

За наслідками перевірки відповідачем-2 складений висновок, згідно якого встановлена невідповідність вартості майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, доходам, отриманим із законних джерел.

На підставі вказаного висновку, 31 січня 2015 р. наказом № 81-о позивач був звільнений з займаної посади згідно п. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", п. 72 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

На переконання ОСОБА_1, згаданий висновок Глухівської ОДПІ про встановлення невідповідності вартості майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, доходам, отриманим із законних джерел, є необґрунтованим, оскільки все майно, вказане у декларації придбавалось виключно за рахунок коштів, отриманих із законних джерел, зокрема: від продажу нерухомості, заробітної плати та ін. Враховуючи безпідставність висновку Глухівської ОДПІ, відповідач-1 не мав права звільняти його з займаної посади згідно п. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" та п. 72 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Крім того, позивач зазначив, що проведення відносно нього в листопаді 2014 р. - січні 2015 р. перевірки, суперечить Закону України «Про очищення влади» та Плану проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», затвердженому Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1025-р від 16.10.2014 р., в зв'язку з чим рішення про її проведення є протиправним.

З вищезазначених підстав в судовому засіданні ОСОБА_1 адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Глухівська ОДПІ з позовними вимогами не погодилась, в запереченні на позов (а.с. 30-31) зазначила, що висновок, складений за результатами перевірки відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", вказаних у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік ОСОБА_1, є обґрунтованим та правомірним, оскільки під час перевірки була встановлена невідповідність вартості майна, вказаного у декларації, доходам, отриманим із законних джерел.

Так, згідно податкової інформації, вартість набутого позивачем майна за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», складає 432 202, 00 грн. При цьому, за період з березня 2005 року по березень 2012 року сума отриманих у вигляді заробітної плати доходів, склала 297 797, 60 грн.

Враховуючи наведені обставини, Глухівська ОДПІ вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", необґрунтованими, в зв'язку з чим, просила суд в їх задоволенні відмовити.

Сумська митниця ДФС з позовними вимогами також не погодилась, в запереченні на адміністративним позов (а.с. 54-57) зазначила, що згідно отриманого висновку Глухівської ОДПІ про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", була встановлена невідповідність вартості майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, доходам, отриманим із законних джерел.

На виконання положень ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", згідно яких керівник на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади, 31 січня 2015 р. начальником Сумської митниці ДФС був прийнятий Наказ № 81-о про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади.

За наведених обставин, Сумська митниця ДФС вважає оскаржуваний наказ про звільнення обґрунтованим і законним, в зв'язку з чим в судовому засіданні представник відповідача-1 просив суд в задоволенні адміністративного позову в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Заслухавши позивача, та повноважного представника відповідача-1, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив публічну службу в митних органах з 08 лютого 1995 року та з 20 листопада 2014 року обіймав посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного поста "Хутір-Михайлівський". За час проходження служби був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення зауваження згідно Наказу № 719-к від 24.12.2010 р., а в 2009 році був заохочений згідно Наказу № 15-10-к від 18.08.2009 р. (а.с. 148).

В зв'язку з реорганізацією Сумської митниці Міндоходів шляхом приєднання до Сумської митниці ДФС, керуючись пунктами 41-47 ст. 5 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч. 3, 4 ст. 1 закону України «Про очищення влади», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 16.10.2014 р. № 563, відповідачем-1 був прийнятий Наказ № 6 від 20.11.2014 р. (а.с. 223) «Про початок проведення перевірки»

На виконання вказаного наказу, згідно п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", Глухівською ОДПІ щодо ОСОБА_1 було проведено перевірку достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади".

Під час проведення перевірки відповідачем-2 було встановлено, що за позивачем на праві власності зареєстровані: двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 71,02 кв.м., вартістю 362 202, 00 грн.; житловий будинок АДРЕСА_3, що знаходиться на земельній ділянці 1000 м.кв., отриманий у дарунок від матері по договору дарування від 14.05.1996 р.; 1/3 частина квартири АДРЕСА_2.

Вартість вказаного майна за висновками Глухівської ОДПІ склала 432 202, 00 грн. В той же час, згідно відомостей з Центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, за період з березня 2005 р. по березень 2012 року сума доходу позивача, отриманого у вигляді заробітної плати, склала 297 797, 60 грн.

У письмових поясненнях, наданих Глухівській ОДПІ, ОСОБА_1 зазначив, що 1/3 частина квартири в м. Києві, вартістю 134 245, 55 грн., була придбана за кошти батьків та кошти, отримані від продажу квартири згідно договору купівлі-продажу від 03.08.2006 р. Квартира в м. Суми, вартістю 362 202, 00 грн., була придбана відповідно до договору купівлі-продажу від 05.03.2012 р. за рахунок коштів, отриманих від продажу квартири згідно договору купівлі-продажу від 03.08.2006 р. та коштів, отриманих внаслідок розподілу спільного з дружиною майна після розірвання шлюбу.

За результатами перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", 20.01.2015 року Глухівською ОДПІ складений висновок № 4/18-07-17/НОМЕР_1 (а.с. 35-36). Згідно указаного висновку, відповідачем-2 встановлена невідповідність вартості майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, доходам, отриманим із законних джерел. Також, висновком встановлено, що вказане у декларації майно (майнові права), відповідає наявній податковій інформації.

Висновок Глухівської ОДПІ від 20.01.2015 р. № 4/18-07-17/НОМЕР_1 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статі 5 Закону України "Про очищення влади" 29.01.2015 р. був отриманий відповідачем-1 (а.с. 58). На підставі вказаного висновку, 31.01.2015 р. начальником Сумської митниці ДФС прийнятий Наказ № 81-о (а.с. 6), яким ОСОБА_1 звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС.

Отже, стверджуючи про протиправність рішення Сумської ДФС про проведення перевірки, позивач зазначає на відсутності підстав для проведення цієї перевірки, оскільки згідно Плану проведення перевірок відповідно до Закону України «Про очищення влади», затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1025-р від 16.10.2014 р., проведення перевірки посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування передбачено в період з червня 2015 року по грудень 2016 року.

Проте, надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, з огляду на нижченаведене.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади" (далі - Закон).

Згідно ч. 1, 2 ст. 1 згаданого Закону очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_4, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про очищення влади» особа, яка претендує на зайняття посади, визначеної пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, подає власноручно написану письмову заяву, якою повідомляє про те, що до неї не застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до цього Закону. Відомості, зазначені у заяві перевіряються під час проведення спеціальної перевірки відповідно до статті 11 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" у порядку та строки, визначені цим Законом.

Встановлення перевіркою факту належності особи до переліку осіб, щодо яких застосовуються заборони, визначені частинами третьою або четвертою статті 1 цього Закону, є підставою для відмови у призначенні такої особи на посаду, на яку вона претендує.

Механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 р.

Згідно п. 49 вказаного Порядку у разі призначення особи на іншу посаду в межах одного органу державної влади (у тому числі в разі призначення особи з територіального органу в апарат центрального органу виконавчої влади і навпаки) чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення на посаду з одного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування до іншого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, призначення в порядку переведення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади, що припиняється, на посаду до іншого органу державної влади, до якого переходять повноваження та функції органу державної влади, що припиняється, проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 41 - 47 цього Порядку.

Так, пунктами 41, 42, 45, 46, 47 Порядку встановлено, що особа, яка претендує на зайняття посади, передбаченої підпунктами 1 - 10 пункту 2 цього Порядку, разом з документами, необхідними для її призначення на посаду, подає до відповідного органу власноручно написану заяву за формою згідно з додатком 1. Відповідальний структурний підрозділ протягом десяти днів з дня надходження заяви особи, яка претендує на зайняття посади, перевіряє достовірність відомостей, зазначених у заяві такої особи, щодо незастосування до неї заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону, на основі критеріїв, визначених частиною першою, пунктами 1 - 8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону.

У разі невиявлення відповідальним структурним підрозділом підстав для застосування щодо особи заборон, передбачених частиною першою, пунктами 1 - 8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону, керівник органу може прийняти рішення про призначення такої особи на відповідну посаду. При цьому, не пізніше ніж на третій день після призначення особи на посаду, керівник органу одночасно надсилає до органів перевірки у порядку, передбаченому пунктами 17 - 19 цього Порядку, запити.

Щодо особи, яка призначена на посаду, передбачену підпунктами 1 - 10 пункту 2 цього Порядку, проводиться перевірка у строки та в порядку, визначені пунктами 20 - 24, 27 - 37, 39 - 40 цього Порядку.

В разі надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, якими встановлено недостовірність відомостей, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону, керівник органу не пізніше ніж на третій день з дня надходження, приймає рішення про звільнення особи.

Зі змісту вказаних норм суд робить висновок, що в разі призначення особи, яка перебуває на посаді в органі державної влади, що припиняється, в порядку переведення на посаду до іншого органу державної влади, до якого переходять повноваження та функції органу державної влади, що припиняється, керівник такого органу може прийняти рішення про призначення особи на відповідну посаду, якщо відповідальним структурним підрозділом не виявлено підстав для застосування щодо особи заборон, передбачених частиною першою, пунктами 1 - 8 частини другої та пунктами 1 і 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади». При цьому, після прийняття особи, не пізніше ніж на третій день, керівник органу зобов'язаний направити запити відповідним органам для проведення перевірки стосовно такої особи.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з утворенням відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 160 від 21.05.2014 р. Державної фіскальної служби України та реорганізацією Сумської митниці Міндоходів шляхом приєднання до Сумської митниці ДФС, позивачем, як кандидатом на вакантну посаду, була подана заява про незастосування заборон, передбачених частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та надання згоди на проходження перевірки (а.с. 149).

Оскільки відповідальним структурним підрозділом Сумської митниці ДФС не було виявлено підстав для застосування щодо ОСОБА_1 заборон, передбачених Законом України «Про очищення влади», Наказом № 84-о від 17.11.2014 р. (а.с. 213) позивач був переведений з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення «Пасажирський» митного поста «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці Міндоходів на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення «Пасажирський» митного поста «Хутір-Михайлівський» Сумської митниці ДФС.

Одночасно, на виконання згаданих положень Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 р., керівником відповідача-1 20.11.2014 р. був прийнятий Наказ № 6 (а.с. 223) про проведення перевірки щодо осіб, які були переведені до Сумської митниці ДФС.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що Сумська митниця ДФС мала право проводити перевірку стосовно позивача, в зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання рішення про проведення згаданої перевірки протиправним, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В той же час, доводячи необґрунтованість позовних вимог в частині визнання незаконним висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статі 5 Закону України "Про очищення влади", Глухівська ОДПІ зазначає на не наданні позивачем підтвердних документів щодо вартості придбаного нерухомого майна та документів, що підтверджують отримання із законних джерел достатньої кількості коштів, необхідних для його придбання.

В свою чергу, стверджуючи про необґрунтованість позовних вимог в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, Сумська митниця ДФС зазначає на тому, що ОСОБА_1 був звільнений на виконання ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", оскільки згідно Висновку Глухівської ОДПІ від 20.01.2015 р. № 4/18-07-17/НОМЕР_1 була встановлена недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади".

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідачів, з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Частиною 10 статті 5 Закону України "Про очищення влади" визначено, що у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (ч. 10 ст. 5 Закону).

На виконання ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" керівник органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади.

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за № 1385/26162 (далі - Порядок).

Згідно п. 3 згаданого Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Відповідно до п. 4, 6 Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

На виконання п. 12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

З системного аналізу вказаних норм, суд робить висновок, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам.

При цьому, висновок про невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та може бути зроблений лише в разі, якщо вартість майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Вмотивований висновок, у якому встановлена недостовірність або невідповідність хоча б по одному із критеріїв, є безумовною підставою для звільнення особи із займаної посади.

В даному випадку, як встановлено судом з матеріалів справи, у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік (а.с. 76-80) ОСОБА_1 було вказано наступне нерухоме майно, яке належить йому на праві власності: земельна ділянка загальною площею 1400 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3; житловий будинок загальною площею 84 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3; 1/3 частина квартири АДРЕСА_2; та квартира АДРЕСА_1.

Земельна ділянка та житловий будинок, розташовані за адресою: АДРЕСА_3, були отримані ОСОБА_1 у дарунок від матері згідно договору від 14.05.1996 р. (а.с. 87-88).

Квартира АДРЕСА_2, була придбана на трьох осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно договору фінансування будівництва житла за програмою « 50х50» від 18.07.2006 р. та додаткової угоди до нього від 17.07.2008 р. (а.с. 124-127) за 134 245, 55 грн. Вказані кошти в повному обсязі були сплачені ОСОБА_1 про що свідчать квитанції від 18.07.2006 р., від 08.09.2006 р. та від 17.07.2008 р. (а.с. 128-129).

Квартира АДРЕСА_1, була придбана позивачем згідно договору купівлі-продажу від 05.03.2012 р. (а.с. 132) за 362 202, 00 грн.

Як пояснив позивач під час розгляду справи, вказані квартири були придбані ним за рахунок коштів, отриманих від продажу квартири АДРЕСА_4, та заробітної плати.

Так, згідно договору купівлі-продажу від 25.09.1998 р. (а.с. 121) ОСОБА_1 була придбана квартира АДРЕСА_4, вартістю 7 539, 00 грн. В подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу від 03.08.2006 р. (а.с. 122), вказана квартира була продана позивачем за 262 000, 00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що вартість майна, вказаного у декларації та набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», складає 496 447, 55 грн.: 134 245, 55 грн. + 362 202, 00 грн.

При цьому, доходи позивача, отримані із законних джерел, за період з 2006 року (рік в якому була придбана квартира в м. Києві) по 2012 рік (рік в якому була придбана квартира в м. Суми) склали 534 697, 13 грн., а саме: заробітна плата в сумі 272 697, 13 грн. (а.с. 192-210) та дохід від продажу квартири згідно договору купівлі-продажу від 03.08.2006 р. в сумі 262 000, 00 грн. (а.с. 122).

Дохід членів сім'ї ОСОБА_1, зокрема дружини, за період з 2006 року (рік в якому була придбана квартира в м. Києві) по 2011 рік (рік в якому шлюб був розірваний) склав 64 305, 54 грн., а саме: заробітна плата в сумі 3 305, 54 грн. та дохід від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 61 000, 00 грн. (а.с. 167).

Тобто, загальна сума доходу позивача та членів його сім'ї за згаданий період, отриманого із законних джерел, склала 599 002, 67 грн. (534 697, 13 грн. + 64 305, 54 грн.). В той же час, як уже зазначалось, вартість майна, вказаного у декларації за 2013 рік, склала 496 447, 55 грн., що є значно менше ніж сума отриманих із законних джерел доходів.

За наведених обставин, суд робить висновок, що вартість набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік є меншою ніж сума отриманих із законних джерел доходів. В зв'язку з цим, на переконання суду, висновки Глухівської ОДПІ про невідповідність вартості майна отриманим доходам є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що Висновок Глухівської ОДПІ від 20.01.2015 р. № 4/18-07-17/НОМЕР_1 в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел, не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню, а адміністративний позов в цій частині - задоволенню.

Крім того, враховуючи те, що звільнення ОСОБА_1 відбулось на підставі ч. 14 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" в зв'язку з отриманням висновку, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 згаданої статті, а також, беручи до уваги встановлену судом протиправність зазначеного висновку, наказ Сумської митниці ДФС про звільнення позивача, також підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.

Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, суд вважає за необхідне задовольнити. Так, згідно довідки Сумської митниці ДФС від 23.04.2015 р. № 05.02/159 (а.с. 174) середньомісячна заробітна плата позивача становить 3 328, 20 грн., а середньочасова - 19, 35 грн. Отже, розмір середнього заробітку за період з 01.02.2015 р. по 14.05.2015 р., який підлягає стягненню з відповідача-1, складає 11 223, 00 грн.: 9 984, 60 грн. (з/п за 3 місяці з 01.02.2015 р. по 01.05.2015 р.: 3 328, 20 х 3) + 1 238, 40 грн. (з/п з 01.05.2015 р. по 14.05.2015 р.: 19, 35 грн. х 64 години).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Сумської митниці ДФС, Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування рішення про проведення перевірки, висновку та наказу про звільнення, поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Глухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області № 4/18-07-17/НОМЕР_1 від 20.01.2015 р. в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Сумської митниці ДФС від 31.01.2015 р. № 81-о "Про звільнення з роботи ОСОБА_1".

Поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ід.н. НОМЕР_1) на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення "Пасажирський" митного поста "Хутір-Михайлівський" Сумської митниці ДФС.

Стягнути з Сумської митниці ДФС (40020, м. Суми, вул. Воровського, 24, код 39420037) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ід.н. НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2015 р. по 14.05.2015 р. в розмірі 11 223, 00 (одинадцять тисяч двісті двадцять три) грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова в частині поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку за один місяць в розмірі 3 328, 20 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 20 коп. підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.В. Воловик

З оригіналом згідно

Суддя С.В. Воловик

повний текст постанови складений 19.05.2015 р.