Постанова № 44288306, 28.04.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/740/15

28 квітня 2015 року 09год. 18хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області доФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ :

У Рівненський окружний адміністративний суд з позовною заявою звернулась Інспекція з питань захисту прав споживачів у Рівненській області (далі - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просила стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 4250,00 грн. відповідно до постанови про накладення штрафних санкцій від 09.12.2013 №76.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до початку судового засідання подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми штрафних санкцій, відповідно до квитанції №10 від 21.04.2015 на суму 400,00 грн. та квитанції №0.0.370196254.1 від 07.04.2015 на суму 600,00 грн. Просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 3250,00 грн. та розгляд справи провести без участі представника інспекції.

Представник відповідача до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що в разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, судом встановлено наступне.

З письмових доказів у справі суд встановив, що на виконання наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області від 28.10.2013 №226/01-06 проведено планову перевірку характеристик продукції фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за адресою здійснення її господарської діяльності: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складений акт перевірки характеристик продукції від 27.11.2013 №00106 (далі - акт перевірки).

Під час перевірки виявлено порушення, а саме: при розповсюдженні продукції дитяча іграшка - коляска для ляльки чотириколісна, ТМ «Метр-Плюс», модель 9325, дата виготовлення 2011 рік виробник "Jia Yu Toy Trade Со, Ltd", Lane I Lingting Industrial Zone Cheng Hai Guanghong P.C.515800, China, Китай на маркуванні (етикетці) не нанесено національний знак відповідності, що є порушенням вимог п.п. 30, 32 Технічного регламенту безпеки іграшок від 08.10.2008 № 901 та є порушенням ч.2 ст. 24 та п.1 ч.3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; дитяча іграшка - пісочний набір "Б", ТМ «Інтелком» модель не вказана, дата виготовлення 2010 рік, виробник ТОВ „Інтелком", м. Івано-Франківськ, вул. Микитинецька, 7-а, на маркуванні (етикетці) не нанесено національний знак відповідності, що є порушенням вимог п.п. 30, 32 Технічного регламенту безпеки іграшок від 08.10.2008 № 901 та є порушенням ч.2 ст. 24 та п.1 ч.3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; дитяча ігнрашка - гітара велика, ТМ "Максимум", модель 5096, дата виготовлення 2009 рік з квартал, виробник ТМ "Максимум", м. Чернівці, вул. Чапаєва,53/5 на маркуванні (етикетці) не нанесено національний знак відповідності, що є порушенням вимог п.п. 30, 32 Технічного регламенту безпеки іграшок від 08.10.2008 № 901 та є порушенням ч.2 ст. 24 та п.1 ч.3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Крім того, за результатами перевірки на виконання вимог ч. 5 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд" в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" головним спеціалістом інспекції Струк Ю.Б. складено Протокол про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 27.11.2013 № 00077.

Начальником інспекції на виконання вимог ст. 29 та ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" були прийняті рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 139 та № 140 від 09.12.2013.

Згідно рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 139 від 09.12.2013 обмежувальний (корегувальний) захід полягав у обмеженні наданні продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів № 140 від 09.12.2013 обмежувальний (корегувальний) захід полягав у обмеженні наданні продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Станом на сьогоднішній день вказані рішення скасовані у зв'язку із їх виконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від 23.12.2013.

Відповідно до ч.5 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» справи про накладання штрафів за порушення, розглядаються та встановлюються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Враховуючи вказані факти, до відповідача начальником інспекції застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді адміністративно-господарського штрафу шляхом винесення постанови про накладення штрафних санкцій від 09.12.2013 № 76 у розмірі 4250,00 грн.

Відповідач скористався своїм правом та оскаржував постанову про накладення штрафних санкцій від 09.12.2013 №76 у судовому порядку - до Рівненського окружного адміністративного суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 у справі за №817/1341/14, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014, за позовом ФОП ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 76 від 09.12.2013 у задоволенні позову було відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до цього, судом приймаються без доказування обставини, встановлені постановою Рівненського окружного адміністративного суду по справі №817/1341/14 від 11.06.2014, а саме що позивачем правомірно застосовано до відповідача штрафну санкцію у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4250,00 грн).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.26 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон №1023-ХІІ) спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 (далі - Положення), державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Пункт 4 Положення визначає, що Держспоживінспекція України уповноважена здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів; державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; у межах своєї компетенції - державний нагляд за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Згідно з підп. "а" п.1 ч.2 ст.24 Закону України від 02.12.2010 №2735-VI «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон №2735-VI) під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених п.1 і підп. "а" п.2 ч.1 цієї статті, на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності.

Національний знак відповідності згідно з абз.3 ст.1 Закону №2735-VI є знаком, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються. Він на підставі п.1 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою КМУ від 29.11.2001 №1599 (далі - Правила), засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї та наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом (п.4 Правил).

Пунктом 5 Правил визначено, що національний знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товарно-супровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Відповідно до п. 30 Технічного регламенту безпеки іграшок виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність іграшки вимогам Технічного регламенту за формою згідно з додатком та наносить національний знак відповідності на кожній іграшці або її пакованні згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 ( 1599-2001-п ) "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".

Пунтами 32. та 33 Технічного регламенту безпеки іграшок встановлено, що на іграшку та (або) її етикетку (паковання) наноситься національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності згідно з державним реєстром таких органів. Маркування повинно легко читатися, бути чітким, зрозумілим і не змиватися. Для невеликих за розміром іграшок і таких, що складаються з дрібних деталей, допускається нанесення маркування на етикетку (паковання) або супровідну документацію.

З викладених норм вбачається, що іграшки, які реалізуються на території України, незалежно від їх походження мають відповідати вимогам технічних регламентів та містити національний знак відповідності, що наноситься виробником або його уповноваженим представником, а також інформацію про найменування та адресу виробника.

Суд встановив, що відповідач не є виробником продукції, щодо якої перевіркою встановлено відсутність знаку національної відповідності.

Абз.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 02.12.2010 №2736-VI (далі - Закон №2736-VI) встановлено, що виробник - це фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію, уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України).

При цьому, п.2 ч.2 ст.44 Закону №2735-VI передбачено у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, застосування штрафних санкцій у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що за введення в обіг продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, відповідальність несуть і їх розповсюджувачі.

Частиною 7 ст.8 Закону №2735-VI визначено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суми штрафу у розмірі 3250,00 грн.

Підстави для застосування ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) до державного бюджету України (УДКСУ у м. Рівне, р/р 31113106700002, МФО 833017, код платежу 21081100, код ЄДРПОУ 38012714) штраф у розмірі 3250,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.