Постанова № 44288090, 19.03.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

19 березня 2015 року Справа № 814/654/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» (вул. Лагерне поле, 5/12, м. Миколаїв, 54030)

до відповідача: Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (вул. Преображенська, 64, м. Одеса, Одеська область, 65045)

про: визнання протиправним рішення від 10.05.2012; скасування постанови від 16.02.2015р. ВП № 46530461, зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар» звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі – відповідач) про:

- визнання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом від 10.05.2012 року по адміністративній справі № 2а-3283/11/1470 протиправним;

- скасування постанови управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 16.02.2015 року ВП № 46530461 про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- зобов’язання управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадення за виконавчим листом від 10.05.2012 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом суду.

Відповідач письмових заперечення проти позову не надав.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження (арк спр. 37). Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 36).

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З’ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області 16.12.2014 року звернувся з заявою позивач про виконання наказу Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 2а-3283/11/1470 та додав виконавчий документ, рішення суду (ухвали про виправлення помилки , та про поновлення строку).

26.01.2015 року відповідач відмовив у відкритті виконавчого провадження № 46201267 (арк. спр. 21). Оскаржувана постанова мотивована тим, що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою виконання судових рішень про стягнення коштів, що виключає здійснення виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 3 Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою з метою реалізації п. 3 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014 року виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 01.01.2013 року подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

З метою реалізації п. 3 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Кабінетом Міністрів України 03.09.2014 року прийнято постанову за № 440, якою затверджено Порядок погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою (далі Порядок).

Цей Порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених п. 3 р. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що рішення (виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 01.01.2013 року) подаються до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.

Відповідачем не надано жодних доказів виконання зазначених дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» вiд 21.04.1999 року № 606-XIV (далі – Закон № 606) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова не ґрунтується на нормах Закону № 606, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині визнання незаконною та скасування постанови підлягають задоволенню.

У той же час, не підлягає задоволенню вимога щодо зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження, оскільки після скасування судом постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження позивач має право повторно пред'явити виконавчий документ до виконання. Відповідач буде зобов'язаний перевірити виконавчий документ на його відповідність Закону № 606 і відкрити виконавче провадження. Відповідач буде позбавлений можливості відмовити у відкритті виконавчого проваджень з підстав, вказаних у скасованій постанові, оскільки оцінка даних підстав уже була надана судом.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частковро.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 11, 94, 128, 158, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 16.02.2015 року № 46530461 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сонар» (код ЄДРПОУ 24790030) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 24,36 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих