Постанова № 44287431, 12.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р. Справа № 804/1440/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши у місті Дніпропетровську в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі старшого секретаря Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратової Нелі Анатоліївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Держави Україна в особі старшого секретаря Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратової Нелі Анатоліївни, в якій позивач просить:

- визнати неправомірними дії відповідача при відмові зареєструвати клопотання від 27.06.14р., ОСОБА_3, подане позивачем згідно ст. 172 СК України та ст. 51 Конституції України, а саме не внесення службовою особою до офіційних документів відомостей, складання і ведення завідомо неправдивих документів;

- визнати дії відповідача такими, що порушили його право на доступ до правосуддя та право на звернення за захистом прав та інтересів непрацездатної, немічної матері, як її законного представника, без спеціальних на те повноважень;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати, які він поніс і які пов'язані з витратами у зв'язку з провадженнями у національних судах та державних установах, включаючи витрати на копіювання, друк, папір, поїздки та поштові послуги у сумі 100 грн.;

- стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, діями відповідача в сумі 19000 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача стягнутий судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Тернівського райсуду м. Кривого Рогу від 28.07.14р. у справі №215/4734/14-а(2-а/215/95/14) в розмірі 60 грн. 90 коп.;

- судові витрати, пов'язані із розглядом позовної заяви (судовий збір), покласти на відповідача;

- зобов'язати відповідача виконувати норми ст.154, 172 СК України і дотримуватися конституційних принципів, викладених у ст. 1, 3, 8, 51 Основного Закону, при реєстрації нею документів;

- зобов'язати відповідача зареєструвати клопотання від 27.06.14р. ОСОБА_3, подане позивачем згідно ст.172 СК України та ст. 51 Конституції.

19 січня 2015 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

02 квітня 2015 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2015 року у справі №804/1440/15 скасована, справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.

20 квітня 2015 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.06.2014 року Держава Україна в особі старшого секретаря Тернівського районого суду м. Кривого Рогу Муратової Н.А. відмовила в реєстрації поданих позивачем документів в інтересах його матері до позову ОСОБА_3 від 06.05.14р. до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», стосовно відмови видати пенсійну розрахункову картку інваліду першої групи, тяжко хворій людині через сина (ОСОБА_1). Держава Україна в особі старшого секретаря Тернівського районого суду м. Кривого Рогу Муратової Н.А. відмовила в реєстрації в порядку підготовки справи №215/3299/14-ц до розгляду 09.07.14р. клопотання ОСОБА_3 від 27.06.14р., оскільки клопотання приніс до суду її син, ОСОБА_1, який відповідно до приписів ст.154, 172 СК України діяв в інтересах своєї матері, що, на думку позивача, призвело до порушень його прав на доступ до справедливого правосуддя та наснесло йому моральної шкоди.

Сторони в судове засідання не прибули.

У відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що 27.06.2014 року старшим секретарем Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратовою Н.А. було відмовлено в реєстрації в порядку підготовки справи №215/3299/14-ц до розгляду 09.07.2014 року клопотання від 27.06.14р. ОСОБА_1 в інтересах його матері, ОСОБА_3

30.06.2014 року позивачем до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу подана скарга на дії старшого секретаря Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратової Н.А., в обґрунтування якої зазначено, що на підставі ст. 172 СК України суди повинні реєструвати позови батьків, якщо позови до суду принесла дочка, син, при цьому вони є представниками, без доручення.

03.07.2014р. на скаргу позивача від 30.06.2014 року надана відповідь №01-21/С-16/7862, в якій зазначено про правомірність відмови ОСОБА_1 у прийнятті клопотання його матері ОСОБА_3 без спеціальних на те повноважень та про відсутність підстав для притягнення старшого секретаря Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратової Н.А. до дисциплінарної відповідальності.

Позивач вважає дії відповідача такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати протиправними дії старшого секретаря Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратової Н.А. щодо відмови в реєстрації в порядку підготовки справи №215/3299/14-ц до розгляду 09.07.2014 року клопотання від 27.06.2014 року.

Статтею 51 Конституції України визначено зобов'язання повнолітніх дітей піклуватися про свої непрацездатних батьків.

Відповідно до частини другої статті 172 Сімейного кодексу України повнолітні дочка та син наділені повноваженнями законного представництва щодо непрацездатних та немічних батьків. Вони мають право звернутися за захистом їхніх прав та інтересів без спеціальних на те повноважень.

ЦПК України містить перелік тих осіб, які можуть приймати участь у судовому засіданні в якості законних представників, а також тих осіб, які можуть мати законного представника.

Так, відповідно до ст. 39 ЦПК України законного представника можуть мати недієздатні особи та особи, цивільна дієздатність яких обмежена. Такими представниками можуть бути опікуни, піклувальники, інші особи, визначені в законі.

Повнолітні дочка, син можуть звернутися за захистом прав та інтересів своїх непрацездатних батьків до суду як законні представники, без спеціальних на те повноважень, тільки при наявності наступних умов: 1) мати, батько визнані у судовому порядку недієздатними чи дієздатність їх обмежена; 2) повнолітні дочка, син є опікуном, піклувальником своїх батьків. В тому разі, якщо непрацездатні батьки є повністю дієздатні, повнолітні дочка, син здійснюють представництво від імені своїх непрацездатних батьків на загальних підставах.

Отже, суд вважає, що, відмовляючи позивачу у реєстрації в порядку підготовки справи №215/3299/14-ц до розгляду 09.07.2014 року клопотання від 27.06.2014 року, старший секретар Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратова Н.А. діяла відповідно до своїх посадових обов'язків та Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року №173.

Відповідно до ст. 55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач по справі не є суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій в розумінні норм Кодексу адміністративного судочинства України, а також відповідач не здійснює владні управлінські функції щодо прав та обов'язків позивача. Як зазначив в своїй ухвалі від 02.04.2015 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, під час відмови позивачу у реєстрації клопотання від 27.06.2014 року по справі №215/3299/14-ц старший секретар Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратова Н.А. виконувала владні процесуальні функції.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що виконання відповідачем під час відмови позивачу у реєстрації клопотання від 27.06.2014 року по справі №215/3299/14-ц владних процесуальних функцій, а не владних управлінських функцій, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.

Ухвалою суду від 20.04.2015 року позивачу сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до ч.2 ст. 88 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

За вказаних обставин сума судового збору підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Як вбачається з предмету позову, останній носить немайновий (визнати протиправними дії відповідача) характер.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» розмір ставки судового збору на 2015 рік за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати - 73,08 грн.

Отже, позивач повинен сплатити судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі старшого секретаря Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Муратової Нелі Анатоліївни про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та судових витрат - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 73,08 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник