Рішення № 44282379, 13.03.2015, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/20/15-ц

Провадження № 2/602/68/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2015 р.

Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:головуючого Сенюх М. З.

при секретарі Головатюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку в м. Ланівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 004-19500-011111 від 01 листопада 2011 року. Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно даного договору ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України та надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, однак позичальник всупереч вимогам зазначеного кредитного договору своєчасно не повернув позичених коштів, в результаті чого виникла заборгованість по кредиту у загальному розмірі 10 160,00 грн. В добровільному порядку ОСОБА_2 повернути кошти відмовляється, а тому позивач просить стягнути з відповідача 10 160,00 гривень заборгованості за кредитним договором, а також судовий збір сплачений ним.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, однак направив до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи та не повідомив про причини своєї неявки.

Відповідно до ч. 4 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вивчивши матеріали справи, з'ясував наступні обставини.

Згідно п.1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», банк є повним правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта».

01 листопада 2011 року ТОВ «Комерційний Банк «Дельта» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 004-19500-011111.

Згідно п.1.2 договору Банк відкрив відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_1 в національній валюті України.

Відповідно до п.1.3 договору банк відкриває держателю кредитну лінію на загальну суму 100 000,00 грн. та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 8 000,00 грн. Банк самостійно може один раз на місяць змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Уклавши кредитний договір № 004-19500-011111 від 01 листопада 2011 року та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_2 порушив свої договірні зобов'язання, в результаті чого станом на 09 жовтня 2014 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 10 160,00 гривень, з них: 10 160,00 грн. - тіло кредиту, 0,00 грн. - прострочене тіло кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за комісіями, що підтверджується розрахунком суми боргу за кредитним договором № 004-19500-011111 від 01 листопада 2011 року.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 не виконав свої обов'язки за кредитним договором, тому є законні підстави для задоволення позову і стягнення боргу, а також судового збору по справі

Керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 631, 1048, 1049, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 10 160,00 грн. (десять тисяч сто шістдесят гривень 00 копійки) з них: 10 160,00 грн. - тіло кредиту, 0,00 грн. - прострочене тіло кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за комісіями та сплачений по справі судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в такому ж порядку в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Суддя: М. З. Сенюх