Рішення № 44281943, 20.05.2015, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8480/14-ц

Провадження № 2/591/180/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Прокудіної Н.Г.

при секретарі -Різниченко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи : Сумська міська рада, Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Зарічного району м. Суми про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, мотивуючи його тим, що на підставі наказу прокурора Сумської області № 481к від 21.11.2008 року та договору № 4 від 19.12.2008 року їй, як працівнику прокуратури Сумської області у зв'язку з особливим характером трудових відносин на період роботи надано службову квартиру , яка складається з двох кімнат за адресою АДРЕСА_1. В період отримання житла вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, який на той час був працівником прокуратури Ковпаківського району м. Суми. У зв'язку з чим ордер на квартиру також видавався на ОСОБА_2 та їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі наказу прокурора Сумської області № 1460к від 27.11.2012 року ОСОБА_4 звільнено з органів прокуратури за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КзПП. На підставі рішення Зарічного районного суду м.Суми від 03.10.2013 року між нею та ОСОБА_2 шлюб розірвано. Після розірвання шлюбу з грудня 2013 року ОСОБА_2 у квартирі за вказаною адресою фактично не проживає, не несе витрат по оплаті комунальних послуг, не цікавиться вказаним житлом. Добровільно знятись з реєстрації відповідач не бажає, чим чинить їй перешкоди в користуванні житловим приміщенням. Речей відповідача в квартирі нема, він не є членом родини позивача. Тому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, пояснила, що відповідач з грудня 2013 року не проживає в спірній квартирі, не доглядає за нею, не приймає участі у проведенні поточних ремонтів та втратив до неї будь-який інтерес, в зв'язку з чим просить визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

В судове засідання відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Треті особи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі ст. 224 ЦПК України зі згоди позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів з винесенням заочного рішення по справі.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу прокурора Сумської області № 481к від 21.11.2008 року та договору № 4 від 19.12.2008 року позивачу, як працівнику прокуратури Сумської області у зв'язку з особливим характером трудових відносин на період роботи надано службову квартиру , яка складається з двох кімнат за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 8-11) .

В період отримання житла позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, ордер на квартиру видавався на чоловіка - ОСОБА_2 та їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі рішення Зарічного районного суду м.Суми від 03.10.2013 року між позивачем та ОСОБА_2 шлюб розірвано (а.с.95-96) .

В судовому засіданні встановлено, що з грудня 2013 року ОСОБА_2 у квартирі за вказаною адресою не проживає, не несе витрат по оплаті комунальних послуг, не цікавиться вказаним житлом.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що сторони розірвали шлюб у 2013 році, близько 2 років відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі, його речей в квартирі не має, часто ночувала в спірній квартирі , однак, відповідача у квартирі не було.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що часто буває в спірній квартирі, 2-3 рази на тиждень, ОСОБА_2 не бачив більше року, його речей в квартирі не має, ходив зі школи забирав сина позивача , однак, відповідача в квартирі не бачив.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що з 2001 року дружить з позивачем. В 2004 році вона вийшла заміж за ОСОБА_2, часто приходила до них в гості, останній раз бачила ОСОБА_2 2-3 роки назад. Зі слів ОСОБА_1 знає, що за комунальні послуги вона сплачує сама, речей відповідача в квартирі не бачила.

Тому суд вважає, що позивачем доведена та обставина, що відповідач більш ніж один рік без поважних причин не проживає за адресою АДРЕСА_1.

Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовані ст.ст. 71, 72 ЖК України, відповідно до положень яких, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу не проживає в спірній квартирі, фактично втратив до неї інтерес, зазначеними діями відповідач порушує житлові права позивача, тому позов підлягає задоволенню та необхідно визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщення - квартирою АДРЕСА_1.

Керуючись ст.ст. 71,72 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщення - квартирою АДРЕСА_1.

Відповідач протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення суду має право подати до Зарічного районного суду м. Суми заяву про його перегляд.

Інші особи, що брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст виготовлено та підписано 20 травня 2015 року.

Суддя Н.Г.Прокудіна