Постанова № 44280877, 21.05.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 487/392/15-п 21.05.2015 21.05.2015 21.05.2015

Номер провадження: 33/784/125/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/117/15 Головуючий у суді 1-й інстанції: Біцюк А.В. Категорія: ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 2-й інстанції: Пустовар М.Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Пустовара М.Л.,

при секретарі Алексишенці М.П.,

захисника ОСОБА_2,

21 травня 2015 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2015 року, якою:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1

- притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки,

в с т а н о в и в:

Постановою ОСОБА_3 визнано винним у тому, що 3 січня 2015 року, о 9 год. 45 хв., керував транспортним засобом «Шкода», державний № НОМЕР_1, на вул. Кабадажний узвіз у м. Миколаєві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В апеляції ОСОБА_3 просить постанову суду в частині накладення стягнення змінити на штраф. Зазначає, що суд у мотивувальній частині прийшов висновку про стягнення у вигляді штрафу, але фактично позбавив його права керування на 2 роки, що є надмірно суворим покаранням.

Заслухавши пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, апеляційний суд дійшов наступного.

Висновок суду 1-ї інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у постанові, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.

Апелянтом постанова у цій частині не оспорюється.

Що стосується адміністративного стягнення, суд в мотивувальній частині оскаржуваної постанови, виходячи з обставин справи та даних про особу ОСОБА_3, зазначив про його достатність у виді штрафу, з чим апеляційний суд погоджується, у тому числі з огляду на стан здоров?я правопорушника та його залежності від використання автомобіля, як єдиного засобу пересування за межами житла.

Однак, у резолютивній частині рішення районний суд наклав стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, що суперечить змісту постановленого ним же рішення щодо штрафу.

За такого, постанова судді не може залишатись у силі, отже має бути змінена в частині накладення стягнення.

Зважаючи на викладене, а також, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає можливість накладення такого стягнення й у виді штрафу, доводи апелянта слід визнати прийнятними, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з пом'якшенням призначеного стягнення до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Керуючись п.4 ч.8 ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП в частині накладення адміністративного стягнення змінити, пом'якшивши стягнення до штрафу у розмірі 3400 (трьох тисяч чотирьохсот) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: