Вирок № 44280467, 19.05.2015, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/452/15-к

1-кп/467/39/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2015 року Арбузинський районний суд

Миколаївській області

у складі: головуючої - судді Кірімової О.М.

за участю секретаря Сіваченко Ю.І.

за участю прокурора Заніздри М.М., Донаканян А.Д.

представника потерпілого ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2,ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Арбузинка Миколаївської області кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кавуни,

Арбузинського району, Миколаївської області, українця,

громадянина України, непрацюючого, освіта середня,

не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого

за адресою: АДРЕСА_1

раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця

м. Южноукраїнськ, Миколаївської області українця,

громадянина України, непрацюючого, освіта середня,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На початку грудня 2014 року, точна дата слідством не встановлена, близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебували в с. Кавуни, Арбузинського району, Миколаївської області, де в них виник корисливий умисел на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна. Тому ОСОБА_3. і ОСОБА_4 за попередньою змовою вирішили вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 03 год. 00 хв. на початку грудня 2014 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до в»їзду у двір будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_4 де. впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно, крізь не зачинені на запор стулки воріт, протизаконно проникли на територію двору домоволодіння ОСОБА_5

Перебуваючи у дворі будинку, підійшовши до вхідних дверей сараю, які не були зачинені на навісний замок, відкрили двері. Після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 проникли до приміщення сараю, звідки вчинили крадіжку електричної ДКУ, вартістю 1050 грн. за 1 шт. та мідний дріт вагою 4 кг., вартістю 60 грн. за 1 кг.

Вказані речі ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 винесли за ворота будинку.

Надалі ОСОБА_3, та ОСОБА_6 розпорядились викраденими речами на власний розсуд, завдавши таким чином ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 1290 грн.

Крім того, 15 грудня 2014 року близько 02 год. 40 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, перебували в с. Кавуни, Арбузинського району, Миколаївської області, де в них виник корисливий умисел на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна. Тому ОСОБА_3 і ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, вирішили вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 03 год. 00 хв. 15 грудня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під'їхали на автомобілі ОСОБА_2 марки ВАЗ 2101 білого кольору до в'їзду в двір будинку ОСОБА_5 за адресою:АДРЕСА_5. Де, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, таємно, крізь не зачинені на запон стулки воріт протизаконно проникли на територію дворудомоволодіння ОСОБА_5

Перебуваючи у дворі будинку ОСОБА_7 підійшовши до вхідних дверей сараю, які були зачинені на навісний замок, за допомогою фізичної сили, зірвав скобу та відкрив двері. Після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 проникли до приміщення сараю, звідки вчинили крадіжку двох газових балонів вартістю 150 грн. один та алюмінієвого бідону, вартістю 258,5 грн.

Вказані речі ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 винесли за ворота будинку та завантажили до припаркованого неподалік автомобіля ВАЗ 2101 належного ОСОБА_8

Після викрадення зазначених вище речей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 покинули місце вчинення злочину на автомобілі ОСОБА_2

Надалі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядились викраденими речами на власний розсуд, завдавши таким чином ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 558,5 грн.

Також, 28 грудня 2014 року близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в с. Кавуни, Арбузинського району, Миколаївської області, в них виник корисливий умисел на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майка. Тому ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою, вирішили вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел, приблизно о 03 год. 00 хв. 28 грудня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 крізь не зачинені на запор стулки воріт, протизаконно проникли до території двору домоволодіння ОСОБА_5, розташованого за адресою: АДРЕСА_5.

Перебуваючи у дворі будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зайшовши в глиб двору, а саме за прибудову будинку, помітили електронасос «Ручеек-1» вартістю 347,5 грн., який вирішили викрасти. В цей же момент ОСОБА_3 і ОСОБА_2 помітили в приміщенні сараю, двері якого не були зачинені на замок, в'язку алюмінієвого дроту довжиною 58,8 м, вартістю 4 грн. 50 коп. за 1 м, яку також викрали. Винісши зазначені речі за ворота двору будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулися і вирішили проникнути до приміщення комори.

Продовжуючи свій умисел направлений на незаконне збагачення за рахунок викрадення чужого майна, ОСОБА_2 зірвавши скобу навісного замка, на який зачинялися двері до комірчини, разом з ОСОБА_3 проник до її приміщення. Звідки вони вчинити крадіжку пральної машинки «DIGITAL DW- 607» вартістю 2400 грн. та металевої каністри ємністю 10 літрів вартістю 50 грн. Вказані речі ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 також винесли за ворота будинку.

Після викрадення зазначених вище речей, продовжуючи злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили проникнути до приміщення житлового будинку з метою відкритого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5, який, як їм було відомо, перебуває в будинку один і ніхто не зможе завадити реалізації їх злочинного умислу.

Тому ОСОБА_4 за допомогою фізичної сили вибив двері до будинку, які були зачинені на металевий гачок із середини. Після чого разом із ОСОБА_3 проник до приміщення будинку, де направились в сторону кімнати спальні, щоб знайти ОСОБА_5, у якого мали намір заволодіти грошовими коштами.

Відчинивши двері до кімнати спальні, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реалізуючи свій корисливий умисел, не приховуючи свого наміру на протиправне заволодіння майном, відкрито, ігноруючи волю ОСОБА_5 увійшли до приміщення кімнати спальні, де ОСОБА_3 засліпив ОСОБА_5 яскравим світлом екрану свого мобільного телефону, а ОСОБА_2 наніс удар ОСОБА_5 правою рукою в обличчя, від якого ОСОБА_5 упав на підлогу. Па запитання ОСОБА_2, де знаходяться грошові кошти ОСОБА_5 відповів, що в нього в будинку відсутні гроші. Тоді ОСОБА_2 забрав мобільний телефон «Nokia 1202- 2» вартістю 332 грн.50 коп. із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» вартістю 15 грн., та грошові кошти в сумі 170 грн., які знаходились в кімнаті на столі поряд з ліжком. Потім ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 почали відкрито вишукувати грошові кошти чи інші речі, що мають матеріальну цінність по всьому будинку. Не знайшовши грошей і цінностей, ОСОБА_3 з ОСОБА_2 покинули місце вчинення злочину, взявши із собою викрадені до цього речі, які залишили на зберігання за місцем мешкання ОСОБА_3 з метою подальшої реалізації. Надалі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розпорядились викраденими речами на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 завдали ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3579 грн. 60 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та показав суду, що дійсно, вночі, на початку грудня 2014 року, за попередньою змовою із ОСОБА_3, перебуваючив стані алкогольного сп'яніння, вирішили викрасти майно, що належало ОСОБА_5, оскільки знали, що той проживає один, щоб в подальшому за рахунок цього збагатитись.

Тоді ж підійшли до будинку ОСОБА_5, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 таємно, крізь не зачинені ворота, проникли на територію двору його домоволодіння, підійшли до вхідних дверей сараю, які не були зачинені, відкрили двері та разом із ОСОБА_3 проникли до приміщення сараю, звідки викрали електричну ДКУ та мідний дріт вагою 4 кг.

15 грудня 2014 року вночі, він, разом із ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою, вирішили знову вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_5, а тому під'їхали на автомобілі ОСОБА_2 марки ВАЗ 2101 білого кольору до двору будинку ОСОБА_5, крізь не зачинені ворота, проникли на територію двору будинку потерпілого. Підійшовши до вхідних дверей сараю, які були зачинені на замок, зірвали скобу та відкрили двері. Після цього ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 проникли до приміщення сараю, та викрали два газових балонів іалюмінієвий бідон.

Вказані речі завантажили до припаркованого неподалік автомобіля ВАЗ 2101 належного ОСОБА_2

28 грудня 2014 року в нічний час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою між собою вирішили знову вчинити крадіжку майна належного ОСОБА_5, тому крізь не зачинені ворота, проникли до двору будинку останнього, помітили електронасос «Ручеек-1», в'язку алюмінієвого дроту довжиною 58,8 м, та викрали їх винісши зазначені речі за ворота двору будинку Потім вони повернулися і продовжили злочин.Зірвавши скобу навісного замка, на який зачинялися двері до комори, проникли до її приміщення, звідки викрали пральну машинку «DIGITAL DW- 607» та металеву каністру ємністю 10 л. Вказані речі ОСОБА_3 разом із ОСОБА_2 також винесли за ворота будинку.

Продовжуючи злочинний умисел, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішили проникнути до приміщення будинку з метою заволодіння грошима ОСОБА_5 Тому, вибивши двері до будинку, які були зачинені на металевий гачок із середини, вони проникли до приміщення будинку, та направились до спальної кімнатиОСОБА_5, щоб заволодіти його грошима. Увійшовши до спальні, ОСОБА_3 засліпив очі потерпілого світлом екрану свого мобільного телефону, а ОСОБА_2 наніс удар ОСОБА_5 правою рукою в обличчя, від якого той упав на підлогу. Па запитання ОСОБА_2, де знаходяться гроші, той відповів, що грошей не має. ПотімОСОБА_2 та ОСОБА_3 забрали мобільний телефон «Nokia» із сім-карткою оператора мобільного зв'язку та гроші в сумі 170 грн., які знаходилисьна столі. Не знайшовши більше нічого цінного, вони покинули місце вчинення злочину, та взяли із собою викрадені речі. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд. Завдана потерпілому шкода відшкодована. Цивільний позов на суму 1959 грн. 56 коп. визнав повністю.

В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та показання, надані суду обвинуваченим ОСОБА_2 Завдана потерпілому шкода відшкодована. Цивільний позов на суму1959 грн.56 коп. визнав повністю

Представник потерпілого, дочка ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, оскільки про таке їй повідомив потерпілий, суду пояснила суду, що викрадене обвинуваченими майно, повернуто. Просила призначити покарання обвинуваченим згідно закону, не позбавляючи їх волі. Заявлений потерпілим цивільний позов просила залишити без розгляду, оскільки обвинуваченими шкода відшкодована.

Враховуючи пояснення обвинувачених, а також те, що вони не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості їх позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинувачених, представником потерпілого та дослідженням даних, які характеризують їх особи, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували

Указаними умисними діями ОСОБА_9 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення, вчинена повторно. Та ч. 3 ст. 186 КК України, як - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

При визначенні покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд враховує особи обвинувачених, які вчинили кримінальні правопорушення у молодому віці, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими, наслідки, що настали внаслідок вчиненого, те, що раніше вони не судимі, їх характеризуючи дані з місця проживання, відшкодування шкоди, стан здоров»я, їх критичне ставлення до вчиненого ними злочину, їх поведінку після вчинення злочину, позицію представника потерпілого щодо призначення покарання, яка просила не позбавляти обвинувачених волі.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_3 без відбування основного покарання, із застосуванням випробування, відповідно до ст. 75 КК України, яке буде необхідним та достатнім для їх виправлення, а також попередження вчинення ними нових злочинів, відповідно до ст.. 65 КК України.

Суд не знаходить підстав для можливості призначення покарання із застосуванням ст. ст. 69 та 75 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди залишено без розгляду.

Цивільний позов заявлений прокурором прокуратури Арбузинського району в інтересах держави в особі фінансового управління Арбузинської районної державної адміністрації про стягнення із ОСОБА_9 та ОСОБА_3 1959 грн. 56 коп., вартості понесених витрат закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_5, підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 1166 ЦК України.

Запобіжний захід відносно обвинувачених не застосовувався.

В силу ст.. 118, 124 КПК України необхідно стягнути з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_3 судові витрати за проведення товарознавчих експертиз на користь держави по 663 грн. 12 коп. з кожного.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України

ОСОБА_2 призначити покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі

- ч. 3 ст. 186 КК України 4 роки 8 місяців позбавлення волі

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 5 років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавської інспекції про зміну місця проживання, навчання або роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України

ОСОБА_3 призначити покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України 3 роки позбавлення волі

- ч. 3 ст. 186 КК України 4 роки 8 місяців позбавлення волі

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_3 покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань - 5 років позбавлення волі.

В силу ст.. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_3 повідомляти органи кримінально-виконавської інспекції про зміну місця проживання, навчання або роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові витрати на користь держави по 663 грн. 12 коп. з кожного.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди залишити без розгляду.

Заявлений цивільний позов прокурора прокуратури Арбузинського району в інтересах держави в особі фінансового управління Арбузинської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) в солідарному порядку на користь фінансового управління Арбузинської районної державної адміністрації Миколаївської області (ЄДРПОУ 01998348, МФО 826013, р/р 35419005001423 в УДКСУ у Миколаївській області) 1959 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 56 коп.

Речові докази: мобільний телефон «Nokia 1202- 2», пральна машинка «DIGITAL DW- 607», електродвигун «Ручеек», металева каністра ємністю 10л з рідиною, в»язка алюмінієвого дроту довжиною 58,8м вагою 8 кг, газовий пропановий балон та алюмінієвий бідон, що передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5, залишити ОСОБА_5.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд на протязі 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку, а засудженими в той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова