Ухвала суду № 44279845, 06.05.2015, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2834/15-ц

УХВАЛА

06 травня 2015 року м.Львів

Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинковолодіння,

встановив:

В провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинковолодіння №56 по вул.Дубнівській у м.Львові, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого 26.12.2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстровий №1686.

Позивач подала заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинковолодіння за адресою: м.Львів, вул.Дубнівська, 56 та заборони Реєстраційній службі Львівського міського управління юстиції вчиняти дії щодо реєстрації та перереєстрації права власності на вказане будинковолодіння.

У відповідності до вимогст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається із розяснень, даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із розяснень, даних в п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року відповідно до частини першої статті 153 ЦПК заява про забезпечення позову розглядається судом у день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. У зв'язку з цим вжиття заходів забезпечення позову можливе не лише при проведенні попереднього судового засідання, здійсненні процесуальних дій з підготовки справи до судового розгляду чи під час судового розгляду, а й одночасно з відкриттям провадження у справі чи після постановлення такої ухвали.

Частиною 1 ст.152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Враховуючи вищевказані норми, вивчивши доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, що у випадку задоволення її позову і за умови відчуження спірного будинковолодіння до набрання законної сили рішенням суду, виконання цього рішення може бути утрудненим або взагалі неможливим, оглянувши матеріали цивільного позову, з урахуванням доказів, наданих на підтвердження позовних вимог, та дані щодо особи відповідача, заявлені позовні вимоги, які безпосередньо стосуються майна, щодо якого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява є достатньо обґрунтованою і вказані у такі заходи спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, тому вважає, що таку заяву слід задовольнити, в порядку забезпечення позову накласти арешт на будинковолодіння за адресою: м.Львів, вул.Дубнівська, 56, та заборонити Реєстраційній службі Львівського міського управління юстиції вчиняти дії щодо реєстрації та перереєстрації права власності на це будинковолодіння

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

В порядку забезпечення позову:

- накласти арешт на будинковолодіння №56 по вул.Дубнівській у м.Львові;

- заборонити Реєстраційній службі Львівського міського управління юстиції вчиняти дії щодо реєстрації та перереєстрації права власності на будинковолодіння №56 по вул.Дубнівській у м.Львові.

Копію ухвали направити Залізничному відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та Реєстраційній службі Львівського міського управління юстиції для відома та виконання, а також ОСОБА_1 для відома.

Копію ухвали суду після її виконання направити ОСОБА_2.

Ухвала підлягає до негайного виконання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розглядусправи.

Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.