Ухвала суду № 44277379, 20.05.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 148/776/15-ц Провадження № 22-ц/772/1655/2015Головуючий в суді першої інстанції Саламаха О. В.Категорія 19Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О.Ю.,

суддів: Рибчинського В.П., Панасюка О.С.,

за участю секретаря: Сніжко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2015 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором про надання правової допомоги ,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся в суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором про надання правової допомоги.

До позовної заяви ним було додано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просив оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою його заяву про забезпечення позову задовольнити та накласти арешт на майно та грошові кошти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 до моменту набрання законної сили рішення у даній цивільній справі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 р. №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", роз'яснено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Згідно ч.2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що ціна позову становить 18541,70 грн. (а.с. 1).

ОСОБА_2 в поданій заяві заявив клопотання про накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 до моменту набрання законної сили рішення у даній цивільній справі (а.с. 4).

Однак, всупереч вимогам ст.151 ЦПК України позивач не обґрунтував необхідність накладення арешту безпосередньо на все майно та грошові кошти відповідачки, а не в межах ціни позову, не зазначив на яке саме майно і на який розмір грошових коштів слід накласти арешт, не вказав при цьому про наявність такого майна та грошових коштів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність заяви ОСОБА_2 ст.151 ЦПК України та наявність підстав для залишення її без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції постановлено оскаржувану ухвалу з порушенням норм цивільно-процесуального законодавства не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: