Ухвала суду № 44276619, 19.05.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кп/759/474/15

ун. № 759/18983/13-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Святошинського районного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді: Васильєвої К.О.,

Суддів: Дячука С.І., Жмудь В.О.,

при секретарі: Тарасовій Є.О.,

провівши в приміщенні суду в м. Києві відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні №12013110080009861 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження: прокурор Амельченко В.В., обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисники ОСОБА_3, ОСОБА_4, представник потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6, -

ВСТАНОВИЛА:

Вказаний обвинувальний акт (кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12013110080009861 від 13.08.2013 року) стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшов до Святошинського районного суду м. Києва у даному складі суду в порядку ст. 416 КПК України 07.05.2015 року.

Прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що по справі під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги, передбаченні ст.ст. 32, 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Захисник ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст. 291, 109 КПК України, а саме реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає фактичним матеріалам провадження.

Колегія суддів, заслухавши думку прокурора та представника потерпілої, які заперечували проти задоволення клопотання захисту, думку захисника ОСОБА_3 та обох обвинувачених, які не заперечували проти задоволення вказаного клопотання, вивчивши обвинувальний акт та додатки до нього, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Положеннями ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими обвинувальний акт має містити зокрема такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; формулювання обвинувачення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування, який є його невід'ємним додатком та відповідно до ч. 1 ст. 109 КПК України складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом, а також розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. Реєстр матеріалів досудового розслідування (надалі Реєстр), який є його невід'ємним додатком, відповідно до ч. 2 ст. 109 КПК України повинен зокрема містити: номер та найменування кожної процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

Натомість вказані вимоги дотримано не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Однак, вказаний обвинувальний акт містить інформацію лише про зміст оголошеної підозри ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з викладом фактичних обставин, встановлених з цього приводу слідчим, натомість взагалі не містить викладу фактичних обставин, які вважає встановленими саме прокурор, не містить він і висунуте прокурором формулювання обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відсутнє посилання на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у чомусь обвинувачуються і є обвинуваченими.

Вказаний недолік фактично унеможливлює здійснення судового розгляду, оскільки згідно з вимогами п. 13 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 337 КПК України такий проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення (твердження про вчинення особою діяння, передбаченого КК України, висунуте в порядку, передбаченому КПК України), і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Завданням кримінального провадження є, зокрема, охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб, зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення, знати суть якого є беззастережним правом обвинуваченого. Недотримання цих принципів суперечить засадам кримінального провадження, визначеним ст. 7 КПК України, а тому є неприпустимим.

В обвинувальному акті всупереч вимогам ст. 291 КПК України не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 4 ст. 187 КК України.

Крім того, до обвинувального акту додано дві розписки про отримання копій обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1 (Т.1 а.с. 35,36), що засвідчено підписами як підозрюваного ОСОБА_1, так і іншої особи. Проте, не додано розписки про отримання зазначених процесуальних документів ОСОБА_2

Крім того, доданий до обвинувального акта реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про: дату первісного повідомлення про підозру ОСОБА_1 та ОСОБА_2, лише дані про повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру (п.п. 44-45 розділу ІІ Реєстру); проведення деяких процесуальних дій, вчинених під час досудового розслідування, зокрема, вручення пам'яток про процесуальні права та обов'язки потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим, захисникам; до реєстру не внесено даних про відкриття захисникам матеріалів провадження, повідомлення потерпілих про відкриття матеріалів кримінального провадження та про можливість ознайомлення з ними.

Також згідно із п.38 розділу І Реєстру у даному кримінальному провадженні визнано та долучено до справи речові докази, однак не значено місце їх знаходження (зберігання).

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування містить неповну інформацію щодо заходів забезпечення даного кримінального провадження. Так, відсутні відомості щодо тимчасового вилучення майна, хоча його застосовано фактично - п. п. 1, 7, 24, 36, 37, 38, 39 розділу І та п. п. 40-41, 43 розділу ІІ Реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 384 КПК України прокурор зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому додається до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються суду.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження (Т.1 а.с. 41), прокурором було письмово роз'яснено підозрюваному (обвинуваченому) ОСОБА_2 про право на розгляд кримінального провадження щодо нього судом присяжних. Проте, підписано вказане роз'яснення від імені іншої особи, а не ОСОБА_2

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України. Крім того, під час усунення недоліків обвинувального акту прокурору слід взяти до уваги доводи захисника ОСОБА_4

У зв'язку з тим, що судовий розгляд кримінального провадження на даний час не розпочато, а строк дії обраного запобіжного заходу закінчується, за ініціативою суду на розсуд сторін кримінального провадження винесено питання доцільності продовження тримання обох обвинувачених під вартою.

Захисники обвинувачених, яких підтримали обидва обвинувачених, заявили клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на більш м'який, посилаючись на те, що ризики, які раніше бралися до уваги, відпали, обвинувачені не мають наміру ухилятися від суду, мають постійне місце проживання, їх вина у вчинені злочину не доведена.

Прокурор, якого підтримав представник потерпілої, посилаючись на вагомість доказів обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявний ризик їх переховування від суду внаслідок репутації останніх, а також впливу на очевидців подій, вважав за необхідне продовжити тримання під вартою обох обвинувачених .

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, а також представника потерпілої, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що обраний щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить продовжити. При цьому, суд бере до уваги таке.

Залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних насильницьких дій, в яких вони підозрюються і щодо яких є обґрунтована органами досудового розслідування підозра; мотиви, за яких вони вчинили дії, що ставляться їм у провину, відтак наявний ризик їх можливого впливу на очевидців подій, зокрема потерпілу. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим в разі визнання судом їх винуватими, зможуть ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підозрюються у вчиненні особливо тяжкого насильницького злочину (ст. 12 КК України). За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обох обвинувачених, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про їх особу, сімейний стан (не одружені, наявність утриманців), які суд оцінює виключно у своїй сукупності, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо них запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку, попередити вчинення ними нових злочинів.

Оскільки клопотання захисту про зміну запобіжного заходу не можна визнати таким, що ставить під сумнів вище викладені висновки суду, колегія суддів вважає за необхідне вказане клопотання захисту залишити без задоволення.

Дане кримінальне провадження стосується підозри у насильницькому злочині, а тому суд, вважаючи необхідним продовжити тримання під вартою обвинувачених, керуючись правилами ч. 4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення при цьому розміру застави.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 6 ст. 9, п. 5 ч. 1 ст. 7, ч. 3 ст. 315, ст.ст. 36, 37, 109, 110, 290, 291, п. 13 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 337, п. 3 ч. 3 ст. 314, 384, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013110080009861 з додатками по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України - повернути прокурору прокуратури Святошинського району міста Києва внаслідок невідповідності обвинувального акта та його додатків вимогам КПК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити на строк 40 (сорок) днів, тобто по 27 червня 2015 року включно, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити на строк 40 (сорок) днів, тобто по 27 червня 2015 року включно, і утримувати його у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Ухвала в частині повернення обвинувального акту прокурору може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: К.О. Васильєва

Судді: С.І. Дячук

В.О. Жмудь