Рішення № 44276516, 12.05.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3419/15-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Власюк М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Київська Русь» про зобов'язання вчинити дії, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що з метою забезпечення житлом неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, між його дружиною ОСОБА_3 (інвестор) та ТОВ "Компанія з правління активами "ІМІДЖ ФІНАНС" було укладено інвестиційний договір від 12.03.2015 року №3-169-534, щодо інвестиційної участі інвестора у будівництві об'єкта нерухомості, шляхом здійснення інвестиційних внесків на умовах, в обсягах, та у строки, що передбачені інвестиційним договором, а після оформлення і реєстрації права власності фонду на квартиру, отримання інвестором квартири у власність у порядку, що встановлений інвестиційним договором.

Крім того, вказує, що відповідно до п.5.2. інвестиційного договору, розмір інвестиційного внеску у сумі 2 529 394 гривні підлягає сплаті інвестором у строк до 25.03.2015 року.

Крім того, зазначив, що для акумулювання коштів на придбання житла він уклав з відповідачем ПАТ "Банк "Київська Русь" договір банківського рахунку від 10.03.2015 року № 20331-29.1.2 та відкрив поточний банківський рахунок № НОМЕР_2, на який перераховано кошти у обсязі, достатньому для виконання фінансових зобов'язань інвестором перед Фондом.

Зазначив, що на виконання умов інвестиційного договору та сплати інвестиційного внеску, він звернувся до відповідача та надав: платіжне доручення від 13.03.2015 року № 5724 для перерахування з поточного рахунку частини суми інвестиційного внеску у сумі 1 250 000 гривень на користь Фонду, яке було виконано банком 13.03.2015 року та платіжне доручення від 19.03.2015 року №0432 для перерахування з поточного рахунку коштів у сумі 1 279 394 гривні на користь Фонду. Також, вказав, що платіжне доручення №0432 було подано у першій половині дня (операційний час Банку), однак 19.03.2015 року платіжне доручення №0432 на суму 1 279 394 грн. не було виконано, чим порушено умови договору банківського рахунку щодо своєчасного здійснення розрахункових операцій (підпункт 2.3.2 пункту 2.3), прийняття розрахункових документів, подані клієнтом до банку протягом операційного часу, та виконувати їх у день надходження (пункт 3.5).

У зв'язку з вищевикладеним, оскільки відповідачем у порушення умов договору не були перераховані кошти за платіжним дорученням №0432 на суму 1 279 394 грн. позивач змушений був звернутись до суду з даним позовом та просить зобов'язати відповідача переказати кошти у розмірі 1 279 394 гривні з його поточного рахунку НОМЕР_2 в ПАТ «Банк «Київська Русь» на рахунок ТОВ «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС» (код 38323522) №26504024558503 в філії AT «Укрексімбанк» (МФО 380333).

В судовому засіданні 12.05.2015 року позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі з підстав зазначених вище та просили його задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю та просила суд у їх задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що відповідач не встиг виконати платіжне доручення позивача від 19.03.2015 року №0432 в день надходження. Крім того, зазначила, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 року №61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно з яким з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно п. 1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість і або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківськими рахунками виступають рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнта і контрагентів, та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. Відповідно до положень цієї статті операції за рахунком - це сукупність банківських операцій по зарахуванню, видачі або перерахуванню грошових коштів. При цьому під видачею розуміється операція по списанню грошових коштів із рахунка клієнта і видача їх готівкою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» основними видами рахунків, залежно від їх призначення, є поточні та депозитні (вкладні) рахунки.

Поточним рахунком визнається рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Поточні рахунки відкриваються фізичним особам для зберігання коштів, отримання готівки та проведення безготівкових рахунків у національній валюті з юридичними та іншими фізичними особами.

Відповідно до ч.1, 3 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені говором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 1089 ЦК України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Судом встановлено, що між сторонами 10.03.2015 року було укладено договір банківського рахунку №20331-29.1.2 (а.с.14-16), відповідно до якого позивачу було відкрито поточний банківський рахунок № НОМЕР_2, на який останнім було перераховано кошти у обсязі, достатньому для виконання фінансових зобов'язань за інвестиційним договором від 12.03.2015 року №3-169-534, укладеного ОСОБА_3 (інвестор) та ТОВ "Компанія з правління активами "ІМІДЖ ФІНАНС" (а.с.11-13).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов інвестиційного договору та сплати інвестиційного внеску, позивач звернувся до відповідача та надав: платіжне доручення від 13.03.2015 року № 5724 для перерахування з поточного рахунку частини суми інвестиційного внеску у сумі 1 250 000 гривень (а.с.10), яке було виконано банком 13.03.2015 року та платіжне доручення від 19.03.2015 року №0432 (а.с.9) для перерахування з поточного рахунку коштів у сумі 1 279 394 гривні, однак не було виконано, чим порушено умови договору банківського рахунку щодо своєчасного здійснення розрахункових операцій (підпункт 2.3.2 пункту 2.3), прийняття розрахункових документів, подані клієнтом до банку протягом операційного часу, та виконувати їх у день надходження (пункт 3.5) та дані обставини представником відповідача в ході судового розгляду не були спростовані.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, тому суд не приймає до уваги посилання представника позивача на неможливість виконання зобов'язань за вищезазначеним договором, в обґрунтування своїх заперечень проти позову.

Судом встановлено, що жодних обмежень прав позивача щодо розпорядження грошовими коштами умовами договору, укладеного між сторонами не встановлено. Крім того, представником відповідача також не надано належних та допустимих у розумінні ст.ст.57-60 ЦПК України доказів існування обмежень, передбачених ст.1074 ЦПК України.

Також, слід зазначити, що віднесення відповідача до категорії неплатоспроможних відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» та запровадження тимчасової адміністрації не звільняє банк від виконання зобов'язань строк якого настав до введення тимчасової адміністрації, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на цю обставину, як на підставу для невиконання умов договору банківського рахунку №20331-29.1.2 від 10.03.2015 року.

У зв'язку з вищевикладеним, з урахуванням повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами та дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що відповідачем не були виконані свої зобов'язання за договором банківського рахунку №20331-29.1.2 від 10.03.2015 року, оскільки невиконання платіжного доручення від 19.03.2015 року №0432 для перерахування з поточного рахунку коштів у сумі 1 279 394 гривні у день його надходження порушує права позивача, передбачені договором та положеннями ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, тому позов є обґрунтованим та відповідач зобов'язаний переказати кошти у розмірі 1 279 394 гривні з поточного рахунку позивачаНОМЕР_2 в ПАТ «Банк «Київська Русь» на рахунок ТОВ «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС» (код 38323522) №26504024558503 в філії AT «Укрексімбанк» (МФО 380333).

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 243 гривні 60 копійки, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (а.с.4).

На підставі викладеного, ст.ст. 6, 11, 509, 524, 526, 530, 610, 626, 628-629, 1066, 1068, 1071, 1073-1074, 1089, 1091, 1092 ЦК України, Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Закону України "Про інвестиційну діяльність», керуючись ст.ст. 3-14, 57-60, 88, 213- 215, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «Банк «Київська Русь» про зобов'язання вчинити дії - задоволити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (м.Київ, вул.Хорива,11-А, код 24214088) переказати кошти у розмірі 1 279 394 гривні з поточного рахунку ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) НОМЕР_2 в ПАТ «Банк «Київська Русь» на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ІМІДЖ ФІНАНС» (код 38323522) №26504024558503 в філії AT «Укрексімбанк» (МФО 380333).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (м.Київ, вул.Хорива,11-А, код 24214088) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. М. Богінкевич