Рішення № 44276053, 27.04.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І ШЕ Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 752/21125/14-ц

Провадження № 2/752/1562/15

27.04.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Фролова М.О., за участі секретаря Титоренка А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

встановив:

МТСБУ (надалі - позивач) звернулось у Голосіївський районний суд міста Києва за позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач 26.04.2011 року, керуючи автомобілем «Сеат» д.н.з. НОМЕР_4, скоїв дорожньо-транспортну пригоду.

На час скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «Хонда» д.н.з. НОМЕР_2. Вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного заслбу складала 26659,80 грн.

Позивач зазначає, що здійснив виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 22216,50 грн., додатково МТСБУ понесено витрати на оплату юридичних послуг в розмірі 2000 грн., та витраті по сплаті послуг аварійного комісара в розмірі 870,00 грн.

У зв'язку з зазначеними обставинами, позивач просив суд стягнути на його користь вказану суму.

Представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв, клопотань та заперечень проти позову не надав. Оскільки причини неявки відповідача визнаються судом неповажними, у відповідності до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України суд, враховуючи думку представника позивача, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі у зв'язку із наступними встановленими обставинами та відповідними їм правовідносинами.

Встановлено, що постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.08.2011 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідно до якої 26.04ю2011 року о 16:20 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Сеат» д.н.з. НОМЕР_4 по вул. Голосіївська, не витримав безпечну дистанцію руху, внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Хонда» д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. (а. с. 4)

Вищезазначені обставини встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу не був укладений на час дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку вартість матеріальної шкоди, спричиненої транспортному засобу «Хонда» д.н.з. НОМЕР_2, в результаті його пошкодження складає 26659,80 грн. (а. с. 9-21).

На підставі заяви потерпілої особи останній виплачено страхове відшкодування заявнику у розмірі 22216,50 грн. (а. с. 6-7).

За змістом ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Крім того, на дані правовідносини поширюються норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» N 1961-IV від 01.07.2004 року.

Так, ст. 41.1 (п.а.ч. 1) Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно до ст. 22.1 Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Так, на підставі досліджених доказів, судом встановлено, що позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, після виплати страхового відшкодування обґрунтовано звернувся до суду із регресним позовом до власника та водія транспортного засобу відповідача, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, не відноситься до переліку осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати заподіяну шкоду, оскільки ДТП сталася з його вини та витрати, понесені страховою компанією, підтверджені документальними доказами, підлягають стягненню в порядку регресу.

За змістом ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 243,60 грн.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Так, контрактом про надання правової допомоги № 77 від та додатковою угодою № 97 підтверджено, що представником позивача надано правову допомогу МТСБУ по веденню справи по стягненню заборгованості з відповідача ОСОБА_1 (а. с. 24-27). На підставі наданих доказів суд визнає за можливе стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України Про страхування, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 61, 88, 197, 208-209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, кошти в розмірі понесених витрат 22216 (двадцять дві тисячі двісті шістнадцять) гривень, 50 копійок, 2000 (дві тисячі) гривень, 00 копійок по сплаті вартості наданої правової допомоги, 870 (вісімсот сімдесят) гривень, 00 копійок по сплаті вартості послуг аварійного комісара, 243 (двісті сорок три) гривні, 60 копійок по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя