Вирок № 44275651, 20.04.2015, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/434/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2015 року м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді - Угриновської Л.Я.

секретаря - Кульки О.М.

з участю сторони обвинувачення:

прокурора - Руснака Т.Я.,

з участю сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2

з участю потерпілої - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна угоду при примирення у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201526009000054 від 23 лютого 2015 року за підозрою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Баламутівка Заставнівського району Чернівецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, безробітного, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1, раніше в силу ст. 89 КК України не судженого:

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 23.02.2015 року, в обідній час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, на побутовому ґрунті розпочав конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_3, в ході якого взяв до рук сокиру, наніс останній удар твердою частиною сокири (обухом) по голові, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани на голові; струсу головного мозку, які, згідно висновку експерта № 44-Мд від 18.03.2015 року, - відносяться до розряду легких тілесних ушкоджень, які призвели до короткочасного розладу здоров'я.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_1 досягнуто та підписано угоду від 20.04.2015 року про примирення, за змістом якої сторони погодили, що ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України понесе покарання у вигляді 1 року обмеження волі та з урахуванням ст. 75 КК України буде звільнений від відбування покарання з випробуванням тривалістю один рік. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 125 КК України, у вчиненому щиро розкаюється. Також пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду. Додав також, що вимоги заявленого прокурором цивільного позову визнає в повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, зазначену угоду укладала добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для неї зрозумілі. Просить затвердити зазначену угоду.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджену в угоді міру покарання. Також просив задовольнити пред'явлений ним в інтересах Заставнівської ЦРЛ цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 373, 23 гривень витрат на лікування потерпілої ОСОБА_3 від кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що при укладенні та підписанні угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3 дотримані всі процесуальні права, угода між ними укладена добровільно, їм зрозуміло наслідки її укладання та затвердження. Також не заперечував проти задоволення пред'явленого цивільного позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті. Зокрема, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до правопорушень невеликої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Крім того, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.

Потерпілій в судовому засіданні роз'яснено та нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України потерпілому зрозумілі. Після таких роз'яснень потерпіла не заперечувала проти затвердження угоди.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.

При призначені покарання враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка б обтяжувала покарання обвинуваченому є скоєння ним вказаного кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди під час судового розгляду, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1, а також призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 128, ч.1 ст.129 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З вимог ст.1206 ЦК України вбачається, що кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила даний злочин. Кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

На виконання вказаних вимог закону судом встановлено, що дійсно державою понесені збитки внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 Дана обставина вбачається з довідки Заставнівської ЦРЛ №516 від 31.03.2015 року щодо видатків на утримання хворої ОСОБА_3 за період з 21.02.2015 року по 24.02.2015 рік та становить 373,23 гривень.

З цих підстав заявлений прокурором цивільний позов в інтересах держави в особі Заставнівської центральної районної лікарні до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 в розмірі 373,23 гривень підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 20.04.2015 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_3

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст.125 ч.2 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання за ст.125 ч.2 КК України у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Заставнівської ЦРЛ (МФО 856135, код 36752386, р/р 31416535700066 ГУДКС в Чернівецькій області) витрати пов'язані з стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_3 в розмірі 373,23 (трьохсот сімдесяти трьох) гривень 23 копійок.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

Суддя Угриновська Л.Я.