Рішення № 44271578, 14.05.2015, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/7590/14-ц

Провадження № 2/552/150/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2015 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

Головуючого - судді Кузіної Ж.В.

При секретарі Павленко Л.М.

З участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права власності,третя особа Полтавське міське управління юстиції Полтавської області,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до відповідачів про припинення права власності посилаючись на те, що вона є власником 3/16 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідачу ОСОБА_4 належить 5/16 частини цього ж домоволодіння, а відповідачу ОСОБА_5 - ? частина. Фактично домоволодіння знаходиться у користуванні відповідачів, позивач не може користуватися своєю частиною нерухомості, оскільки її частина не може бути реально виділена та реальний розподіл будинку між сторонами не проводився. Спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянки, співвласниками якої є сторони по справі. Позивач бажає отримати компенсацію вартості належної їй частини домоволодіння , яка повинна бути виплачена одним із відповідачів. Вартість належної позивачу частини домоволодіння складає 53 838 грн., а частини земельної ділянки - 25 275 грн.

У судовому засіданні представник позивача уточнила позовні вимоги та пояснила, що оскільки між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 досягнута згода щодо сплати позивачу вартості належної частини нерухомого майна, то просила припинити за позивачем право спільної часткової власності на її частину домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, визнати за відповідачем ОСОБА_5 право власності на зазначене нерухоме майно. Кошти у розмірі 79 113 грн. у повному обсязі отримані позивачем від відповідача ОСОБА_5, на підтвердження чого є розписка. Відповідач ОСОБА_4 не звертався до позивача з пропозицію виплати вартості належного їй нерухомого майна.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги визнала повністю та пояснила, що вона представляє інтереси ОСОБА_5, яка сплатила позивачу ОСОБА_3 кошти у розмірі 79 113 грн. за належну їй частку нерухомого майна за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 про що надала суду розписку.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.

Від представника відповідача ОСОБА_4 до суду подана заява про відкладення розгляду справи , в зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Приймаючи до уваги норми ст. 169 ЦПК України , відсутність клопотань від відповідачаОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явились в судове засідання.

Суд, заслухавши представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши докази по справі, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 квітня 1999 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та визнання право власності на частину будинковолодіння позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право власності на 5/16 частини будинковолодіння АДРЕСА_1 Визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/16 частини будинковолодіння АДРЕСА_1

Іншим співвласником даного домоволодіня є ОСОБА_7, якій належить 1//2 частина.

За сторонами зареєстрована право власності на зазначене домоволодіння в установленому законом порядку.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно земельна ділянка площею 0,0156 га знаходиться у приватній спільній сумісній власності ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3. Частки власників не визначені.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до норм ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Статтею 364 ЦК України визначено , що якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим ( ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи та пояснень в судовому засіданні представника позивача, позивач бажає отримати компенсацію за належну їй частину нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до висновку № 4 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 04 лютого 2015 року ринкова вартість 3/16 частини житлового будинку з господарськими спорудами за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 яке належить ОСОБА_3 складає 53 838 грн. Враховуючи конструктивно-планувальні рішення та величину площ, що відповідають ідеальним часткам запропонувати варіанти виділу 3/16 частини житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 не представляється можливим. Згідно матеріалів цивільної справи ідеальні частки співвласників земельної ділянки є : ОСОБА_3 - 3/8, ОСОБА_4 - 5/8, ОСОБА_5 - ?. В зв'язку з відсутністю можливості виділу 3/16 частини житлового будинку з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_1 визначити частки порядку користування спільною земельною ділянкою, що склався між співвласниками. Вартість земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності за адресою АДРЕСА_1 складає 25 275 грн.

З метою запобігання порушення прав відповідача, судом на адресу відповідача ОСОБА_4 02 квітня 2015 року направлений лист, в якому роз'яснено його право на сплату позивачу ОСОБА_3 компенсації вартості належної їй частки нерухомого майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 Даний лист отриманий ОСОБА_4 11 квітня 2015

року, про що свідчить зворотне повідомлення, яке повернулось на адресу суду. Будь-яких звернень, заяв з приводу отримання даного листа чи викладених в них обставин від відповідача ОСОБА_4 до суду не надходило.

Таким чином, на час розгляду справи, суду не надано доказів, що відповідач ОСОБА_4 має бажання сплатити позивачу вартість належної їй частини спірного нерухомого майна, пропонує варіанти проведення такої оплати.

У судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_5 заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи розписки від 13 травня 2015 року, яка підтверджує факт передачі ОСОБА_5 ОСОБА_3 вартості нерухомого майна, власником якого є позивач та яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 в сумі 79 113 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтвердила отримання її довірителем зазначеної суми та пояснила, що будь-яких матеріальних претензій ОСОБА_3 до ОСОБА_5 з приводу сплатити компенсації немає.

Норма ст. 365 ЦК України регламентує припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників та встановлює обов'язковою умовою попереднього внесення вартості частки на депозитний рахунок суду.

Приймаючи до уваги, що позивач сама звернулась з позовом до відповідачів про сплату їй вартості належної частини нерухомого майна , тому суд вважає, що в даному випадку внесення таких коштів на депозитний рахунок суду є не обов'язковим, оскільки прямо не передбачене діючим законодавством, та приймає до уваги розписку від 13 травня 2015 року.

Також, при розгляді даної справи, судом враховуються і загальні засади цивільного законодавства відповідно до ст. 3 ЦК України щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників.

А саме, право позивача на розпорядження своєю власністю, права відповідача ОСОБА_5 на добровільність сплати компенсації вартості майна , яке належить позивачу , а позивача на прийняття даних коштів.

Що стосується інтересів відповідача ОСОБА_4 , то в ході розгляду справи, а саме участі його у деяких судових засіданнях, останній не повідомляв суд щодо його можливості сплати таких коштів, та взагалі бажання на проведення спілкування з позивачем в рамках даного спору.

Судом не можуть оцінюватися дії позивача з приводу отримання від відповідача ОСОБА_5 вартості належного їй майна як зловживання своїм правом, оскільки позивачу не може реально бути виділена належна їй 3/16 частина домоволодіння за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1 а тому вона не може користуватися своєю власністю, що є порушенням ч.1 ст. 321 ЦК України.

Також суд приходить до висновку, що реалізація права на отримання компенсації вартості частини належного їй нерухомого майна не порушить прав інших осіб.

У ході розгляду справи, представником відповідача ОСОБА_4 надано суду для огляду довіреність від 25 лютого 2010 року видана ОСОБА_3, якою вона уповноважувала ОСОБА_8 бути її представником щодо реєстрації права власності за нею у відповідних органах та приватизації земельної ділянки та відповідно представництво з цього питання її інтересів у різних установах. Також надана до суду ксерокопія заяви ОСОБА_8, який як представник ОСОБА_3 відмовився від 3/16 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4

Дані обставини взагалі не можуть бути прийняті судом, оскільки ОСОБА_3 своєю довіреністю від 15 лютого 2010 року не уповноважувала ОСОБА_8 на відчуження нерухомого майна , яке належить їй на праві власності.

Як вбачається з висновку № 4 судової будівельно-технічної та земельної експертизи від 02 лютого 2015 року частки співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 складає: ОСОБА_3 -3/8, ОСОБА_4 - 5/8, ОСОБА_5 - ?.

Тому суд, вважає за можливе припинити за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 3/16 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та на 3/8 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 м. Полтави та визнати за ОСОБА_5 право власності на зазначене майно.

Керуючись ст..ст.10,11,60, 209, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Припинити за ОСОБА_3 право спільної часткової власності на 3/16 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та на 3/8 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 3/16 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та на 3/8 частину земельної ділянки по АДРЕСА_1

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня його проголошення а особами, що не були присутніми в судовому засіданні протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.

Головуючий Ж.В.Кузіна